У Грузії депутати побилися через закон про іноагентів: попри протести парламентський комітет підтримав обидві версії документа
У Грузії депутати побилися під час засідання комітету парламенту з правових питань, на якому мали обговорювати проєкти закону про так званих іноагентів. Наступного дня попри протести комітет підтримав обидві версії документу.
Про це повідомили інформаційний портал “Новости Грузия”, а також ресурс Грузія-онлайн.
Джерело: відео ІП “Новости Грузия”Момент бійки між головою Єдиного Національного руху Леваном Хабеїшвілі та головою комітету, депутатом від керівної партії “Грузинська мрія” Анрі Оханашвілі потрапив на відео.
Частину опозиційних депутатів вилучили із зали засідань, частина залишила його сама на знак протесту.
Водночас протести проти ухвалення так званого закону про іноагентів відбувалися й біля парламенту. Головним гаслом акції стало “Ні – російському закону в Грузії”.
Депутати від опозиції вивісили з вікон парламенту прапори Грузії та Євросоюзу, у такий спосіб висловивши солідарність із громадянськими активістами.
Йдеться про два законопроєкти, які вніс на розгляд депутатів рух “Сила народу”: “Про прозорість іноземного впливу” та “Про реєстрацію іноземних агентів”. Обидва варіанти надійшли до юридичного комітету після того, як їх попередньо схвалили комітети з оборони та міжнародних зв’язків.
У Грузії заяву проти ухвалення цього документа підписали кілька сотень неурядових організацій та медіа.
За словами посла ЄС Павла Герчинського, документ, що пропонує ухвалити “Сила народу”, суперечить щонайменше двом із 12 рекомендацій для отримання статусу кандидата в ЄС.
Вказаний закон не підтримала й президентка країни Саломе Зурабішвілі.
На переконання членів Європейської платформи демократичних виборів (EPDE), у разі ухвалення закону відбудеться “стигматизація неурядових організацій як “іноземних агентів”, а це знаменує собою наступний етап боротьби грузинської парламентської більшості з громадянським суспільством.
Серйозну стурбованість висловили через можливе ухвалення закону в Держдепі США.
“Ми поділилися своїми застереженнями з владою Грузії. Запропонований закон ізолює та заглушить незалежні голоси громадян Грузії, які прагнуть кращого майбутнього для свого суспільства. Ми вважаємо, що цей закон створює потенційні загрози для євроатлантичної інтеграції Грузії”, – сказав речник Держдепу Нед Прайс.
Водночас він наголосив, що твердження про те, що в грузинському проєкті запозичено ідеї з американського законодавства, а конкретно – із закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA), є неправдивими.
“Схоже, цей проєкт ґрунтується на аналогічному російському та угорському законодавстві”, – зауважив Прайс.
Розкритикували грузинський законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу” також у Євросоюзі.
Нагадаємо, що перший законопроєкт анонсували 14 лютого 2023 року представники неформальної групи “Сила народу”, що була створена в грузинському парламенті в серпні 2022 року. Тоді деякі депутати формально вийшли з керівної партії “Грузинська мрія – Демократична Грузія”, але залишилися в парламентській більшості.
Згідно з проєктом закону, суб’єкти громадського сектору та ЗМІ, що отримують понад 20% річних доходів від “іноземної держави” (як іноземних держав, так і міжнародних організацій) або завдяки прямому фінансуванню, або за допомогою пільг у натуральній формі, мають зареєструватися як агенти іноземного впливу та подавати щорічні фінансові декларації.
Пропонується дію закону поширювати на всіх некомерційних юридичних осіб, мовників, юридичних осіб, які є власниками друкованих ЗМІ чи володіють або використовують інтернет-домени для поширення інформації грузинською мовою. Винятки стосуються банків крові, Національної спортивної асоціації Грузії та комерційної реклами.
Водночас законопроєкт передбачає, що мін’юст Грузії може ініціювати проведення аудиту організації з власної ініціативи або на вимогу сторонніх осіб, навіть тих, хто діє анонімно.
У разі якщо організація відмовиться реєструватися як “іноагент”, держава матиме право примусити її зробити це.
Законопроєкт вимагає від “іноземних агентів” подавати щорічні фінансові декларації з розкриттям джерел, сум та призначення будь-яких коштів та негрошових виплат, а також широкого спектра персональних даних.
Нереєстрація або подання фінансової звітності до встановленого терміну може призвести до штрафу приблизно 9 тисяч євро. Неподання фінансової звітності після примусової реєстрації мін’юстом вестиме до додаткового штрафу в розмірі приблизно 3,5 тисячі євро. За постійну відмову в реєстрації та поданні звітів накладатиметься штраф у розмірі приблизно 7 тисяч євро на місяць. Для грузинської правової системи такі штрафні санкції є непропорційно високими.
Документ “Про прозорість іноземного впливу” є майже аналогічним до російського закону, що діє з 2012 року й призвів до фактичної ліквідації громадських організацій, які працюють над моніторингом політичних і соціальних процесів, зокрема моніторингом виборів, наголосили в EPDE.
27 лютого 2023 року автори цього законопроєкту зареєстрували другий документ, який визначили як “прямий переклад” закону США про реєстрацію іноземних агентів (FARA). Він передбачає покарання у вигляді штрафів та до п’яти років позбавлення волі за його недотримання.
“Очорнення журналістів як “іноземних агентів” – це прийом, який можна знайти в підручнику з авторитарних режимів, і йому немає місця на демократичному шляху, яким, за твердженням уряду, йде Грузія”, – заявила координаторка програм Комітету захисту журналістів у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд.
Вона закликала парламент Грузії відхилити всі законопроєкти, які таврують ЗМІ як іноагентів, і вжити конкретних кроків, щоб продемонструвати відданість різноманітності медіа.
