Харківська правозахисна група розповіла про справи довічників із судовими помилками

Дата: 09 Квітня 2019
A+ A- Підписатися

Харківська правозахисна група оприлюднила історії чотирьох довічно засуджених, у провині яких сумніваються правозахисники. 

Йдеться про Рашидбека Ісакова, якого правоохоронці Севастополя катували для того, щоб він зізнався у вбивстві ромського подружжя та їхньої п’ятирічної доньки.  

Правозахисники повідомляють, що чоловіка тортурами змусили обмовити громадянина Таджикистану Ідибека Заріпова

“Темношкірий таджик підійшов слідству за всіма критеріями. Те, що він ніколи у своєму житті не був у місті Севастополі, “слідство” не турбувало”, – розповідає Харківська правозахисна група

Івана Покотила в середині 90-х років засудили до розстрілу за нібито забезпечення зброєю вбивць п’ятьох людей.

За словами засудженого та його адвокатів, у матеріалах кримінальної справи відсутні докази провини чоловіка.

Правозахисники повідомляють, що Івана Покотила катували, три доби утримуючи в невідомому місці, аби отримати зізнання. Катування тривали також більш ніж півтора місяця в ізоляторі тимчасового тримання.

Харківська правозахисна група вказує, що під час судового слідства суд не дослідив один том матеріалів справи, у яких містяться докази, що підтверджують алібі чоловіка та його непричетність до скоєння злочину.

Як свідчить адвокат засудженого Олександр Білошкурський, обвинувачення ґрунтується на показах потерпілих і свідків події, які мешкають у Прибалтиці, і так званих спільників, які заявляли, що на них чинився тиск під час слідства, аби примусити свідчити проти Івана Покотила. Свідків з Латвії на судове засідання не викликали. Наразі тривають чотири кримінальні провадження за фактом катувань та фабрикації матеріалів справи.

Окрім цього, правозахисники розповідають про справу Миколи Сливоцького та Олександра Бахмача, які також зазнали катувань.

Нагадаємо, 26 листопада 2015 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект 2033а “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок)”. Законопроект підготовлений до другого читання профільним комітетом і має дозволити перегляд у судах справ, у яких є підозра на наявність судових помилок.

10 лютого 2017 року законопроект 2033а отримав схвальний висновок Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.

15 листопада 2017 року навпроти Верховної Ради України поруч з медіацентром родичі, зокрема літні матері, свавільно засуджених встановили намет. Він встановлений для привернення уваги народних обранців до проблематики невинно засуджених, відсутності механізму перегляду судових рішень у кримінальних справах та нагальної необхідності запровадження в Україні такого механізму задля виправлення судових помилок, персональної відповідальності кожного народного обранця за зволікання в ухваленні законопроекту №2033а, яке може коштувати та вже коштувало життів невинно/свавільно засуджених Олександра Рафальського та Андрія Сороки
 
Раніше правозахисники оприлюднили вісім історій свавільно засуджених до довічного ув’язнення громадян. 

11 квітня в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться науково-практична конференція “Питання довічного покарання в контексті міжнародних стандартів. Українські проблеми і перспективи”. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: