Гроші домашніх кривдників, зароблені на суспільно корисних роботах, спрямовуватимуть потерпілим
Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі”, який серед іншого передбачає спрямування зароблених на суспільно корисних роботах кривдником грошей постраждалим від його дій.
Про це повідомили на сайті парламенту.
Як пояснюють автори законопроєкту, зміни внесли, адже застосування штрафів, які є найпоширенішим видом відповідальності і , не ефективне, бо суди дуже рідко враховують фінансовий стан правопорушника. Це призводить до того, що здебільшого покарання впливає не на порушника, а на його сім’ю загалом або ж на постраждалу особу, бо штраф сплачується або із сімейного бюджету або ж “з кишені” самої постраждалої особи.
“Недоцільність такого засобу державного реагування на випадки домашнього насильства зі всією повнотою проявляє себе в справах щодо вчинення, зокрема, економічного насильства, коли особі, яка, наприклад, витрачала сімейний бюджет на власні потреби чи залишала інших членів сім’ї без засобів для існування, призначається сплатити штраф, який буде сплачено саме з того ж таки сімейного бюджету”, – наголошують вони в пояснювальній записці.
Депутати також передбачили, щоб військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і поліцейські притягалися до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
Фото: з відкритих джерелВідповідальність для вищезазначених осіб передбачили й за вчинення насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування на загальних підставах. Раніше, якщо домашнє насильство вчинив, наприклад, військовослужбовець, поліцейські також складали адміністративний протокол, але передавали справу відповідним військовим формуванням, які вже й вирішували, починати розслідування чи ні.
Ухвалений закон усунув необхідність участі особи, яка вчинила насильство, під час розгляду справи в суді. Підхід, який працював раніше, за словами депутатів, призводив до затягування розгляду. Також депутати збільшили строк накладення адміністративного стягнення за домашнє насильство.
Нагадаємо, що минулого року за домашнє насильство в Україні засудили 921 людину. За рік кількість повідомлень про домашнє насильство зросла в країні на 66%.
Уже два роки систематичне вчинення фізичного, психологічного чи економічного насильства щодо рідних та близьких в Україні є злочином. Нове законодавство також дозволяє поліцейським видавати термінові заборонні приписи, що зобов’язують кривдника залишити місце проживання постраждалої особи й не контактувати з нею, на строк до 10 днів. Але, як показують дослідження, роблять це поліцейські неохоче.
Немає єдиної правової позиції щодо видавання заборонного припису й у Верховному Суді, куди потерпілі від домашнього насильства змушені звертатись, якщо не можуть захистити свої права в інших судах.
Фотографія обкладинки: інтернет-видання “Полтавщина”
