Громадські організації закликали Верховну Раду ухвалити закон про медіа

Представники громадських організацій та об’єднань звернулися до Верховної Ради та парламентських фракцій із закликом ухвалити новий Закон “Про медіа”.

Відповідну заяву опубліковано на сайті Центру демократії та верховенства права.

Фото з відкритих джерел

У тексті заяви наголошується, що з часу оновлення чинного Закону України “Про телебачення і радіомовлення” минуло 16 років і він не відповідає ані технологічному розвитку, ані сучасним викликам, зокрема викликам війни, поширення дезінформації та стрімкого розвитку онлайн-середовища.

До того ж після надання Україні 23 червня 2022 року статусу держави-кандидата на входження до ЄС, Україна має виконати першочергово сім рекомендацій Єврокомісії, однією з яких є ухвалення комплексного закону про медіа як адаптація до європейських норм.

Підписанти заяви наголосили на тому, що ухвалення законопроєкту в грудні 2022 має показати, що Україна має серйозні наміри до вступу до Європейського союзу та є відповідальним партнером, який виконує взяті на себе зобов’язання.

Законопроєкт про медіа змінює системно підхід до регулювання медійного простору: змінює систему ліцензування і реєстрації, запроваджує приписи та упорядковує систему санкцій, запроваджує нове для медійного простору явище – систему співрегулювання та посилює функціонал незалежного регулятора – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Водночас важливим є те, що новий закон пропонує регулювання порядку діяльності регулятора та медіа під час агресії, надає визначення держави-агресора, визначає зміст інформації, що пов’язана зі збройною агресією, яку суб’єктам у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа забороняється поширювати, містить обмеження щодо діяльності суб’єктів у сфері медіа під час збройної агресії та забороняє діяльність медіасервісів держави-окупанта тощо.

Законопроєкт розробила робоча група, що складалася з представників медіа, регулятора, громадських організацій. Його текст неодноразово проходив оцінювання європейських експертів, які надавали свої зауваження і пропозиції щодо погодження його з вимогами європейських норм.

“Ми вважаємо, що прийняття Закону України “Про медіа” є безпосереднім пріоритетом для вирішення викликів в аудіовізуальному секторі та невід’ємним кроком України до європейського простору. Новий закон про медіа має створити єдину послідовну та комплексну правову базу, що призведе до ефективного регулювання медіасередовища та ефективно забезпечує захист інформаційної безпеки України”, – йдеться в заяві.

Підписанти закликали фракції та групи ВР відповідально поставитися до виконання міжнародних зобов’язань Україною та забезпечити проходження законопроєкту про медіа в другому читанні та в цілому.

Станом на 8 грудня заяву підписали ГО “Центр демократії та верховенства права”, “Лабораторія цифрової безпеки”, “Платформа прав людини”, “Фундація “Суспільність”, “Інтерньюз-Україна”, Асоціація правовласників та постачальників контенту, Національна асоціація медіа, Міжгалузеве об’єднання “Радіокомітет”.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що законопроєкт про медіа можуть проголосувати у Верховній Раді на одному з найближчих засідань. Ухвалити його в другому читанні та в цілому нардепам рекомендував парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформполітики.

На початку листопада 2022 року Україна отримала висновки Європейської комісії щодо законопроєкту про медіа, ухвалення якого є необхідним для втілення аудіовізуальної директиви та просування України на шляху до вступу в Євросоюз.

Нагадаємо, що 30 серпня 2022 року Верховна Рада в першому повторному читанні підтримала проєкт закону “Про медіа”. У другому читанні документ мають розглянути протягом найближчих після ухвалення двох тижнів.

Закон “Про медіа” є одним із ключових документів, ухвалення яких необхідні для початку перемовин про вступ України до ЄС. Президент Володимир Зеленський планував підписати його в грудні.

Розробники проєкту закону запевнили, що його нову редакцію скерують до Європейської комісії, яка має оцінити, чи імплементує документ рекомендації Євросоюзу щодо медійної реформи в Україні. Попри це текст закону спричиняє постійні суперечки в медійному середовищі.

Так, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв, що законопроєкт має бути “суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови”.

Детальніше про полеміку критиків і прихильників указаного законопроєкту читайте за посиланням.