Голову фундації DEJURE Михайла Жернакова заслухали на ТСК
9 грудня відбулось чергове засідання слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень в правоохоронних органах, судах та органах судової влади. На засідання прибув голова фундації DEJURE Михайло Жернаков разом зі своєю адвокаткою Анною Каланчук.
Про це повідомляє документаторка ZMINA, яка була присутня на засіданні ТСК.
Голова фундації DEJURE Михайло Жернаков разом зі своєю адвокаткою Анною Каланчук. Фото: ZMINAНа засідання запросили представників посольств Німеччини та Нідерландів. За словами голови ТСК Сергія Власенка, це зробили, щоб уникнути маніпуляцій навколо діяльності комісії. Власенко також зазначив, що під час засідання будуть обговорюватись ті звинувачення проти Жернакова, які були вказані у трьох статтях, опублікованих у виданні “Українська правда” представниками ГРД третьої каденції, зокрема Олександром Волошиним і Людмилою Янкіною.
Жернакову запропонували підписати розписку щодо надання достовірних показів. Проте, він відмовився, зазначивши, що кілька пунктів з цієї розписки виходять за межі повноважень даної ТСК.
Власенко зазначив, що Жернакова та фундацію DEJURE звинувачують за 3 статтями: тиск на ГРД 3-ої каденції, нецільове використовували коштів міжнародної допомоги, які були виділені на створення секретаріату ГРД та вплив на ГРД чинної 4-ої каденції.
У відповідь на ці звинувачення, Жернаков зазначив, що дана ТСК була створена для знесення НАБУ. Проте, коли цього не сталося, члени ТСК переключились на ГРД і ВККС, щоб зруйнувати їх.
Жернаков зазначив, що у назві ТСК нічого не сказано про те, що вона може досліджувати діяльність ГРД.
“Мандат комісії обмежується правоохоронними органами, СБУ, судами. ГРД протягом своєї діяльності відсторонила від роботи багато недоброчесних суддів, або не допустила до діяльності таких суддів”, – сказав Жернаков.
Голова ТСК, народний депутат від фракції “Батьківщина” Сергія Власенка. Фото: ZMINAВласенко запитав у Жернакова, чи отримував той фінансування від міжнародних партнерів для створення секретаріату ГРД. Жернаков відповів, що кошти були отримані і про результати роботи звітували перед донорами.
Крім того, Власенко запитав у Жернакова, чи доброчесно те, що “три дружні ГО контролюють 13 членів ГРД”. Він мав на увазі організації DeJure, ГО “Центр інформації про права людини”, “Центр економічної стратегії”. Він пояснив своє запитання тим, що Тетяна Печончик та Гліб Вишлінській, які представляють керівництво двох останніх організацій, також входять до правління та Наглядової ради DEJURE. Жернаков відповів, що інформація про членство цих осіб в зазначених організаціях є публічною та відкритою, а те, що ці люди з громадського сектору знайомі між собою і це природній процес.
“Представники цих організацій знайомі між собою. DEJURE наступного дня після публікації статті Піскунової й Волошина, опублікувала свою статтю, де виклала події зі свого боку. У цьому матеріалі є відповіді на всі звинувачення з боку Піскунової. До того ж, вибори до ГРД відбулись відповідно до закону та відповідних політик”, – сказав Жернаков.
Після цього Власенко запитав, чи отримує фундація DEJURE ще якісь кошти, окрім фінансування донорів, а також скільки податків сплатила організація в 2024 році.
Жернаков зазначив, що вся фінансова звітність вказана на сайті DEJURE.
Власенко запитав, чи робота в ГРД – це робота на громадських засадах, і безоплатна, чи члени отримують гроші. На що Жернаков відповів, що за свою роботу члени ГРД не отримують кошти. Проте на уточнювальне запитання, чи отримували деякі члени ГРД кошти від DEJURE, Жернаков відповів, що члени третьої та четвертої каденції ГРД отримували кошти в межах проєктів технічної допомоги. Жернаков зазначив, що їм платили за чесну роботу, і він не вбачає в цьому впливу на діяльність ГРД.
Народний депутат від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський запитав у Михайла Жернакова, чи доброчесно те, що одна організація DEJURE, за його словами, “узурпувала” владу над ГРД та впливала на її окремих членів, сплачуючи їм кошти.
Жернаков зазначив, що існують організації, які займають лідерські позиції, тому вони надають більше кандидатів.
Народна депутатка від фракції “Слуга народу” Галина Третьякова. Фото: ZMINAНародна депутатка від фракції “Слуга народу” Галина Третьякова зауважила, що ТСК має дослідити, чи не було фінансового впливу на відбір суддів. Вона додала, що вивчила доходи членів ГРД, а також доходи Жернакова у 2019 році, у 2020 році, зокрема від підприємницької діяльності. Та запитала, яке походження цих коштів. Жернаков відповів, що походження його доходів не має значення, оскільки він особисто не впливає на процес відбору суддів.
Раніше поліція в Києві намагалася доставити на засідання тимчасової слідчої комісії у Верховну Раду Михайла Жернакова – очільника Фундації DEJURE, яка опікується питаннями судової реформи та антикорупції.
ТСК, про яку йдеться, створена для розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.
На початку листопада цього року Громадська рада доброчесності заявила про тиск з боку ТСК.
“ТСК …створювали для тиску на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). Але після того, як у липні 2025 року такі спроби не дали результату, ТСК переключила увагу на Вищий антикорупційний суд (ВАКС) та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС)”, – йдеться в заяві.
Автори зазначали, що ТСК узагалі не має мандату викликати представників ВККС чи ГРД та робити публічні допити.
Голова комісії – нардеп Сергій Власенко, а його заступник – Максим Бужанський.
Останній є одним з авторів ідеї створення в Україні “єдиної системи відеомоніторингу публічної безпеки”. Це, за словами правників, дозволить стежити за громадянами без рішення суду.
Щодо Власенка, то він голосував за закон про НАБУ та САП, публічно підтримував ідею скоротити незалежність антикорупційних органів, а раніше вже намагався вплинути на перебіг судової реформи. Останнє стосується 2021 року, коли в Раді заблокували підписання закону про Вищу раду правосуддя за допомогою правок. Він також був ініціатором правки до закону про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка створила правову колізію.
Завдяки механізму з внесенням правок парламент ухвалив і закон про НАБУ та САП, але так роблять не вперше за час роботи чинного скликання. До прикладу, тут і тут, а до частини епізодів дотичні одні й ті самі нардепи та люди зі званнями “заслужених юристів”.
