Головна редакторка “Бабеля” Катерина Коберник зазнала онлайн-атаки з використанням ШІ відео
Проти головної редакторки онлайн-видання “Бабель” відбулася онлайн-атака з використанням згенерованого ШІ відео. Це зробив блогер Володимир Бойко.
Про це повідомили на сайті ГО “Жінки в медіа”.
Головна редакторка онлайн-видання “Бабель” Катерина Коберник. Колаж: ГО “Жінки в медіа”3 лютого 2026 року на сайті volodymyrboyko.wordpress.com, автором якого є блогер Володимир Бойко, було опубліковано матеріал із заголовком “Підстилка Коломойського”. Публікація проілюстрована фотографією головної редакторки онлайн-видання “Бабель” Катерини Коберник.
“У тексті публікації прізвище журналістки, а також назва медіа, яке вона очолює, неодноразово згадуються в принизливому, зневажливому та образливому контексті, що має ознаки дискредитації честі, гідності та професійної репутації журналістки, а також підриву довіри до медіа як інституції”, – пишуть “Жінки в медіа”.
Зокрема, Бойко використовує такі висловлювання як: “нікчемна мандавошка”, “видатна журналістка К. Коберник”, “срань, опублікована К. Коберник”, “медіашалава”, “К. Коберник, яка ніколи в житті не мала відношення до справжньої журналістики”, “інтернет-видання, навіть таке паплюжне, як “Бабель”, “гроші, які К. Коберник отримує за розміщення примітивної заказухи”, “медіапомийка”, а також порівняння діяльності сайту “Бабель” з діяльністю “нічних пралень Аль Капоне” та інші, що містить натяк на відмивання коштів через роботу медіаресурсу. На думку представниць “Жінок в медіа”, усі ці формулювання мають чітко виражений принизливий та дискредитуючий характер.
Крім того, аналогічний допис автор опублікував і у своєму телеграм-каналі “Записки пасквілянта”, аудиторія якого на момент публікації становила понад 17 000 підписників, що суттєво розширює масштаб поширення образливого контенту.
Також у коментарях до допису автора розміщено коротке відео, згенероване за допомогою технологій штучного інтелекту.
“Ми фіксуємо не поодинокий інцидент, а системну онлайн-атаку проти жінки-журналістки, де поєднуються дифамація, мізогінія та використання ШІ для приниження. Це не критика — це форма онлайн-цькування, яка напряму загрожує безпеці жінок у медіа. Водночас багато журналісток не фіксують подібні інциденти, намагаючись не посилювати увагу до атак і зосереджуючись на своїй професійній роботі, що лише підкреслює масштаб і недооціненість проблеми”, — говорить голова ГО “Жінки в медіа”, членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко.
У коментарі “Детектору медіа” Катерина Коберник сказала, що не планує звертатися до правоохоронних органів щодо цієї атаки.
“Не хочу витрачати час і ресурси на судові тяганини й додавати ваги авторам помийок”, — пояснила редакторка.
Варто зазначити, що це не перша онлайн-атака на адресу Катерини Коберник з боку Володимира Бойка, зафіксована на онлайн-карті ГО “Жінки в медіа”. Попередній інцидент такого характеру було задокументовано 11 листопада 2025 року.
“Повторюваність атак з боку того самого автора свідчить про тривале переслідування та системне онлайн-цькування, а не про поодинокий епізод критики чи висловлення оціночних суджень”, – переконані “Жінки в медіа”.
Раніше ГО “Жінки в медіа” презентувала дослідження “Коли штучний інтелект стає ворожим: гендерні загрози проти українських журналісток”, в якому йдеться, що публічні журналістки та керівниці медіа найчастіше стають мішенню онлайн-атак.
Також 73% журналісток заявили, що стикалися з насильством в інтернеті під час своєї роботи: 25% повідомили про погрози фізичним насильством, зокрема погрози вбивством, 18% — про сексуальне насильство; 20% опитаних повідомили, що зазнавали нападу чи жорстокого поводження офлайн через систематичне переслідування в інтернеті. Такими є дані дослідження гендерно зумовленого насильства в інтернеті проти жінок-журналісток, яке провів Міжнародний центр для журналістів (ICFJ) за підтримки ЮНЕСКО.
Нагадаємо, що українське законодавство не розрізняє таку категорію злочинів, як злочини із застосуванням штучного інтелекту, тож законодавцям слід комплексно підійти до підготовки відповідних змін.
