Голова наглядової ради Суспільного припускає, що влада хоче взяти орган під контроль, змінивши закон

Голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа заявила, що влада може вирішити внести відповідні зміни до закону і встановити повний контроль над мовником. 

Про це вона розповіла в інтерв’ю “Цензор.Нет”. 

Світлана Остапа. Фото: censor.net

В Офісі глави держави вже неодноразово виступали з критикою роботи журналістів мовника, які, своєю чергою, заявляли про тиск із боку влади. Так, влітку заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко висловлював думку про те, що Суспільне працює неефективно, а тому наглядову раду мовника та його голову слід призначати уряду і .

“Що стосується Національної суспільної телерадіокомпанії України, то можна багато розповідати про те, що рейтингу немає, а довіра є. Але ми не перший день живемо. Не існує довіри без рейтингів”, – говорив Тимошенко. 

За словами Остапи, некоректно оцінювати роботу суспільного мовника за рейтингами, як це робить Тимошенко та деякі інші високопосадовці: 

“По-перше, Суспільне створювалося не як комерційне. Рейтинг – важливий показник збільшення аудиторії, але не це головна мета будь-якого суспільного мовника у світі. Головна мета – це довіра суспільства. По-друге, в оцінці роботи Суспільного багато політики. Влада, включаючи главу держави, досі нас називає державним каналом. Вони не зрозуміли суті реформи Суспільного, що воно замінило державне мовлення, яке раніше лишень прославляло владу. Суспільний мовник має надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію, посилювати критичне мислення, зменшувати тривожність, бути надійним та безпечним джерелом інформації”. 

Голова наглядової ради зазначила, що влада може встановити контроль над наглядовою радою, адже почала придивлятися до Суспільного як до медіаресурсу, який можна використати з політичною метою. Остапа вважає, що зробити це буле складно, однак додає, що можливим варіантом встановлення контролю буде зміна закону про Суспільне: 

“Але в такому разі це буде повний відкат реформи й повернення до державного мовлення. Україна йшла до створення Суспільного 20 років. Старт цій реформі дала Революція гідності. Сподіваюсь, народні депутати про це пам’ятають”.

Фото: suspilne.media

Національна суспільна телерадіокомпанія України мовить на двох загальнонаціональних телеканалах (“UA: Перший” і “UA: Культура”), трьох загальнонаціональних радіоканалах (УР-1, “Промінь” і “Культура”), а також на 24 регіональних теле- і радіоканалах.

Окрім цього, суспільний мовник має новинний сайт “Суспільне|Новини”, який минулого року Інститут масової інформації разом з іще п’ятьма онлайн-медіа визнав найякіснішим. Виявилося, що понад 98% матеріалів на ресурсі не містили порушень професійних журналістських стандартів.

У листопаді цього року має відбутися конференція, на які мають обрати члена наглядової ради НСТУ від громадських об’єднань. Наразі серед тих, кого допустили до участі в конференції, зокрема, Центр прав людини ZMINA (ГО “Центр інформації про права людини”), Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр боротьби з корупцією, Кримська правозахисна група та інші. 

Напередодні проведення конференції правозахисники заявляли про спробу її “рейдерського захоплення”. Так, конкурсу неабияку увагу приділили десятки організацій, які не є ані активними в розумінні закону, ані правозахисними. Громадська комісія, яка оцінювала їхні документи, назвала звернення правозахисників тиском, однак у підсумку не допустила до відбору 32 організації. 

Один з кандидатів на члена наглядової ради – Микола Дроздовський – уже був змушений заперечувати свої зв’язки з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Фотографія обкладинки: suspilne.media