Джерелом упереджень до переселенців в Україні часто є представники влади та медіа – дослідження

Попри загальне покращення становища внутрішньо перемішених осіб вони досі стикаються з упередженим ставленням і стигматизацією, а причиною цього часто стають висловлювання представників влади різних рівнів та публікації в медіа. 

Такі дані дослідження, проведеного Громадянською мережею ОПОРА. 

Ілюстраційне зображення. Жінка з трьома дітьми в будинку на Сумщині, де їм дозволили лишитися після смерті власника. Фото: Михайло Палінчак / Concern Worldwide

Переселенці, які брали участь у фокус-групах, заперечували, що відчували упередження, хоча такі факти за понад три роки ставали відомими з медіа.

Цікаво, що про відсутність такого ставлення розповідали навіть ті, хто після цього ділився випадками з власного життя, наприклад під час пошуку роботи чи житла. Не у всіх озвучених випадках причиною стало саме негативне ставлення до ВПО, звертають увагу дослідники.

Опитані експерти кажуть, що джерелом упереджень часто є представники державної чи місцевої влади та медіа, які створюють негативний образ ВПО. Це може формувати хибні очікування в жителів громад, куди переїхали переселенці.

Втім, підвищена турбота місцевої влади чи міжнародних організацій про переселенців може також стати точкою напруги в бідніших громадах. 

Переселенка в Полтаві показує фото свого зруйнованого будинку в Харкові. Фото: УВКБ ООН / Вікторія Андрієвська

Найчастіше з упередженнями, за словами опитаних експертів, люди стикалися на заході України.

Дослідники звертають увагу, що упередження є одним із системних елементів російських інформаційних впливів на українців, щоб радикалізувати конфлікти та зміщувати відповідальність. 

“Деякі учасники фокус-груп стикалися зі звинуваченням, що, мовляв, через них почалася війна”, – наводять приклад автори дослідження. 

Учасники фокус-груп з-поміж переселенців переважно негативно оцінювали відповідну держполітику та казали, що почуваються “покинутими напризволяще”. Водночас дії держави та спроби співгромадян “нажитися на їхньому горі” ставили в один логічний ряд. 

“Останнє мало на них сильніший психологічний вплив, оскільки саме від співгромадян вони очікували отримати підтримку”, – кажуть аналітики. 

Щодо чинних програм підтримки ВПО, то думки експертів розділились: частина підтримує такі кроки, а решта бачить загрозу для ідентичності переселенців. Дослідники кажуть, що ідентичність ВПО навіть на новому місці нині формується переважно навколо рідного регіону. 

Найбільшу підтримку внутрішні переселенці досі отримують від сім’ї та друзів, зокрема інших ВПО, громадського сектору, міжнародних донорів та мешканців громад, куди переїхали.

Жоден з респондентів не називав державні установи чи окремі органи влади як місце, де можна отримати підтримку.

Нагадаємо, що знецінення професійного досвіду ветеранів в Україні є однією з головних причин, чому вони ефективно не включені в економічне життя. 

Фотографія обкладинки: e-ir.info