Донеччина: у справі про замах на колишню заручницю бойовиків Валентину Бучок є підозрювана
У справі про замах на громадську активістку, колишню заручницю угруповання «ДНР» Валентину Бучок, яка влітку підірвалась на розтяжці на власному подвір’ї, з’явилась підозрювана.
Про це на запит видання ZMINA повідомила поліція Донеччини.
За цими даними, підозру оголосили жінці, жительці Луганської області, 7 жовтня.
Як розповів виданню ZMINA адвокат Валентини Бучок Олександр Кадієвський, поліція вважає мотивом злочину ревнощі, бо так сказала сама підозрювана.
“Тобто начебто вона накинула оком на чоловіка Валентини, вони там трохи не поділили. Ну, це така думка слідства на цей час, ще дещо з’ясовується, але вже є певні покази. Валентина цю жінку знає, ця жінка бувала в неї, вони знайомі. Але те, що вона хотіла зробити, – Валентина досі в шоці”, – каже він.
За словами адвоката, його підзахисна, однак, не може цілковито погодитись із цією версією слідства, оскільки минулого року їй на подвір’ї вже встановлювали гранату, і відповідальність за це підозрювана не бере. Слідство наразі триває.
Колишня заручниця угруповання “ДНР”, громадська активістка Валентина Бучок уранці 20 червня підірвалася на розтяжці, встановленій на її подвір’ї в селі поблизу Костянтинівки Донецької області: вибуховий пристрій спрацював, коли жінка відкривала хвіртку. Поліція Донеччини відкрила провадження за статтями 15 і 115 (замах на умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Постраждала була госпіталізована з численними осколковими пораненнями.
Це була не перша спроба вбивства активістки. У жовтні 2019-го так само на її подвір’ї невідомі встановили вибуховий пристрій, але тоді чоловік Валентини вчасно його помітив, знешкодив, і ніхто не постраждав. Окрім того, як розповідає Валентина, будинок, у якому вона живе з родиною, намагалися підпалити, а через рік після звільнення із заручників хтось убив її кота.
Валентина Бучок повернулася з полону угруповання “ДНР” внаслідок обміну в грудні 2017 року. Після цього через суд відстоювала свої трудові права перед колишнім роботодавцем – ДТЕК, а також вела публічну громадську діяльність: розповідала про пережите в полоні, знялася в документальному фільмі Сергія Іванова “Ізоляція” про однойменний артцентр у Донецьку, перетворений бойовиками на концтабір і катівню.
