До війська добровільно мобілізувалися понад 10 тисяч ув’язнених
За час, відколи ув’язненим громадянам дозволили мобілізуватись у військо, до лав Сил оборони доєдналися понад 10 тисяч людей.
Такі дані наводить Мін’юст у відповіді на запит адвоката Романа Лихачова, яку той надав виданню NV.
Сторінка відповіді міністерства, наприкінці якої зазначено кількість мобілізованих в’язнів. Фото: NVМобілізуватися до війська в’язням дозволили торік у травні.
У Мін’юсті, коментуючи призов до ухвалення закону, казали, що “не обирають людей на парад”, а щодо згоди ув’язнених висловлювалися так: “Не стоїть питання про те, щоб дозволити засудженим служити в армії, ніхто їх не планує запитувати, принаймні наша така позиція”.
У підсумку процес має такий вигляд:
- ув’язнений чи ув’язнена подає заяву на проходження служби до установи, де відбуває покарання;
- проходить медогляд у в’язниці;
- після ухвалення рішення ТЦК відбувається військово-лікарська комісія, зокрема перевіряють фізіологічно-психічний стан;
- пакет документів надсилають до суду, який і ухвалює остаточне рішення.
У відповіді на запит Мін’юст не виокремлював, скільки жінок та чоловіків з-поміж 10 100 звільнених для служби. Правники після ухвалення закону нарікали, що мобілізація майже не охоплювала увʼязнених жінок. Торік було відомо про щонайменше 18 українок, які з в’язниці пішли до війська.
Нагадаємо, що без ухвалення спеціального закону в Україні зупинили розгляд майже 11 тисяч кримінальних проваджень через мобілізацію фігурантів, але аналітики розглядали таке радше як спосіб ухилення від покарання.
Україна входить до десятка європейських країн з найбільшою кількістю тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі. У середньому 125 ув’язнених припадають на 100 тисяч населення, що є вищим за середній показник у Європі – 106 в’язнів на 100 тисяч населення.
Тисячі засуджених перебувають за ґратами через різницю з європейськими нормами щодо зберігання наркотиків. Нині це намагаються виправити, тож уряд затвердив до 2030 року нову наркополітику.
