Деякі звільнені у серпні цивільні залишилися без даху над головою – активісти
Деякі чоловіки, яких звільнили під час обміну у серпні, не мають, де жити, адже все майно залишилося на окупованій території, а допомоги від держави чи благодійних організацій з цього питання вони не отримали.
Про це розповіли під час презентації аналітичного огляду “Воєнні злочини РФ: вплив патернів СНПК у розбудові підтримки постраждалих” розповіла голова громадської організації “СЕМА України” Ірини Довгань.
Ірина Довгань. Скриншот відеоЗа її словами, її організація, яка працює з постраждалими жінками, має низку напрацьованих механізмів для надання їм допомоги, зокрема тим, хто виходить після утримання в російській неволі. Водночас, на її думку, бракує програм для чоловіків, які були цивільними бранцями.
“Мені дзвонив один зі звільнених цивільних полонених, який був заарештований у Донецьку і більшу частину життя прожив там, але прописка у нього залишилась Сумська. І йому кажуть, щоб він повертався до Сумської області, а там у нього вже давно нічого немає. І він 6 чи 7 років провів у полоні”, – зазначає вона.
Водночас, за її словами, всі жінки, яких звільнили 14 серпня 2025, вже отримали тимчасове житло.
Тож, на думку Довгань, наразі важливо, щоб всі категорії постраждалих отримували необхідну допомогу.
Нагадаємо, колишні бранки Кремля, жительки Донеччини Юлія Паніна, Марина Березняцька та Світлана Головань, яких звільнили під час обміну полоненими 14 серпня 2025 року, розповіли про перші враження на свободі, а також нагальні проблеми, з якими їм довелося стикнутися.
Також у 90% громад України, які дослідили правозахисники, відсутні будь-які житлові програми підтримки ВПО, звільнених з незаконного ув’язнення цивільних. Це пов’язано, зокрема, з невнормованістю законодавства та малою обізнаністю на місцях.
Як виявилося, за офіційними даними, у близько 90% випадків (це опитаних 310 громад) відсутні будь-які житлові програми підтримки ВПО, звільнених з незаконного ув’язнення. 8% (32 громади) мають фонд соціального житла, але люди до них не зверталися по допомогу – наприклад, так було в Одесі. 37 громад не надали відповіді. Ще 0,5% громад допомагають не тимчасовим житлом, але іншими програмами, які дозволяють орендувати житло. Ці громади самостійно, без розпорядження з центральної влади, розробили такі програми – і це є прикладом success story, говорить Котелянець.
В аналітичній записці об’єднання наголошує, що ще тривожнішою є ситуація з наявністю цільових програм, спрямованих на підтримку людей, які одночасно і ВПО, і зазнали незаконного позбавлення волі:
- 329 громад не мають жодної такої програми;
- лише у двох випадках підтверджено окремі заходи чи програми для ексув’язнених Росією.
Фото обкладинки: Еспресо
