Цього року в Бюро судово-медичних експертиз збільшили кількість лабораторій із 3 до 15 – Добросердов
У 2024 році кількість регіональних Бюро судово-медичних експертиз була збільшена з трьох до п’ятнадцяти. Відтепер експерти матимуть менше навантаження і зможуть швидше опрацьовувати надані ним зразки.
Про це під час заходу “Як пришвидшити ідентифікацію загиблих, зниклих безвісти на війні” повідомив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов.
За його словами, Міністерство внутрішніх справ не має прагнути швидкого результату, припускаючись водночас помилок. Посадовець підкреслив, що такі дії дуже дорого обійдуться родинам безвісти зниклих.
“Якщо говоримо про молекулярно-генетичну експертизу та встановлення ДНК, дійсно, наші фахівці, які проводять таку експертизу, завантажені зразками. Вони надходять як від родин зниклих безвісти для виведення профілю, так і від Бюро судово-медичних експертиз, де наразі зберігаються рештки”, – пояснює він.
Добросердов зазначив, що здебільшого ідентифікацією тіл займаються слідчі Національної поліції, Бюро судово-медичної експертизи й низка експертів, які працюють у системі МВС. Також нещодавно до них долучилося Міністерство юстиції.
“Ми бачимо, у якої кількості тіл відібрано зразки, у якій кількості передано на експертизу, в якій кількості виведено ДНК-профіль. Після цього ми шукаємо інформацію щодо збігів”, – пояснив він.
Уповноважений нагадав, що тіла, які надходять до правоохоронних органів, часто перебувають у жахливому стані. Тож не завжди вдається з першої спроби отримати ДНК-зразки.
“Для їхньої ідентифікації фахівці мають провести дуже велику та клопітку роботу. Тому це забирає багато часу – цілі місяці. Здебільшого все відбувається швидко, але про цю роботу мало хто знає”, – додав Добросердов.
Він також додав, що родини безвісти зниклих часто стикалися з ворожим ІПСО. Зокрема, що нібито тіла, які складно швидко ідентифікувати, спалювали в крематоріях. Це робилося начебто для того, щоб приховати справжні втрати українських військовослужбовців.
“Я вам точно можу сказати, що такого немає. Кожне тіло обліковується і проводиться розслідування до з’ясування особи”, – зауважив посадовець.
Також Добросердов розповів про ще одну проблему, пов’язану зі зберіганням тіл. Згідно з процедурою, якщо протягом року тіло не ідентифіковано, то його тимчасово ховають. Такі поховання планують проводити на меморіальному кладовищі, і під це мають виділити окрему земельну ділянку.
“Але наше завдання – зробити все для того, щоб можна було впізнати та провести достовірну експертизу для ідентифікації особи. Проводиться загальне впізнання, за відомостями, які в нас є, а також роблять ДНК-експертизу та беруть відбитки пальців. Зараз іде дискусія щодо використання стоматологічної форми. Ми будемо переймати досвід іноземних інституцій і впроваджувати це в майбутньому”, – поділився планами посадовець.
Інша проблема пов’язана з територіальною підслідністю, коли кримінальне провадження щодо безвісти зниклої особи передається між різними підрозділами всередині країни. Така процедура займає від одного до більш ніж двох місяців. Водночас рідні, не маючи актуальної інформації щодо ведення розслідування, переживають стрес. Для розв’язання цього питання в областях при поліцейських відділках створили центри розшуку безвісти зниклих.
“Відповідно, одні й ті самі слідчі будуть розслідувати провадження, тому до них можна буде звертатися та отримувати таку інформацію”, – додав Добросердов.
Нагадаємо, що станом на сьогодні до єдиного реєстру зниклих безвісти внесли відомості про понад 51 тисячу осіб. До цієї цифри входять дані про близько 42 тисяч людей, щодо яких досі нічого невідомо, про 7 тисяч осіб, щодо яких є певна інформація, а також про 3 тисячі українців, місце перебування яких точно встановлено.
Міністерство внутрішніх справ, як виконавчий орган влади, забезпечує дотримання всіх норм Закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” і є відповідальним за питання, що стосуються зниклих безвісти.