Через “поправки Лозового” українці звертатимуться до ЄСПЛ за компенсаціями – експерт

Дата: 03 Квітня 2018
A+ A- Підписатися

Українці звертатимуться до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за компенсаціями, якщо через “поправки Лозового” закриватимуть кримінальні справи про міжнародні злочини. 

Про це під час дискусії “Міжнародні злочини та справедливе покарання” повідомив доцент кафедри кримінального права Київського університету імені Тараса Шевченка Костянтин Задоя, передає кореспондент Центру інформації про права людини. 

Костянтин Задоя

Він наголосив, що різні джерела міжнародного гуманітарного та кримінального права вказують на обов’язок запобігати безкарності у міжнародних злочинах, зокрема воєнних. На його переконання, “поправки Лозового” створюють штучний бар’єр у подоланні безкарності. 

“Практика ЄСПЛ говорить, що у держав є позитивне зобов’язання криміналізувати міжнародні злочини і має бути створений процесуальний механізм із запобігання безкарності. Наприклад, судді у Страсбурзі прямо кажуть, що у питаннях вбивства чи катування не може бути жодної амністії чи застосування строків давності”, – каже він.

Експерт наголосив, що більшість міжнародних злочинів – це порушення статей 2 (“Право на життя”), 3 (“Заборона катування”) та 4 (“Заборона рабства та примусової праці”) Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод

“Якщо для українських судів джерела міжнародного кримінального права – ефемерні, то там, де перетинається міжнародне гуманітарне право із міжнародним правом з прав людини (ст. 2, 3, 4 Конвенції) виникає залізний аргумент. Сказати, що ми не будемо розслідувати вбивство, бо спливли строки давності чи строки досудового слідства, – це абсурд”, – дивується Костянтин Задоя. 

Адвокатка із Донецька Тетяна Матяш зауважила, що постанова про закриття кримінальної справи оскаржується лише у першій та апеляційній інстанціях. 

“До Верховного Суду такі скарги навіть не доходять”, – каже вона. 

“Логічно, що “правок Лозового” не повинно було бути. Вони зроблять виграшними скарги українців у Європейському суді з прав людини”, – відповів Костянтин Задоя, додавши, що ініціатива народного депутата містить приховану суперечність з Конвенцією про незастосування строків давності до воєнних злочинів та злочинів проти людства.

Нагадаємо, 3 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект, який вносить зміни до низки кодексів. Документ ухвалили разом із так званими “правками Лозового” (Андрій Лозовий, народний депутат Радикальної партії Олега Ляшка – ред.).

Поправки Лозового, зокрема, зменшують строки слідства з років до місяців. На думку противників цих правок, це дозволить корупціонерам уникнути покарання. Ініціатива Андрія Лозового збільшуватиме кількість відмов у порушенні кримінальних проваджень, бо правоохоронці не братимуть на себе відповідальність розслідувати злочини так швидко.

Окрім цього, згадані правки зобов’язують слідчих отримувати судові дозволи на проведення всіх експертиз та дозволяють оскаржувати підозри. А це, у свою чергу, значно ускладнить роботу слідчих, завдасть колосального матеріального збитку і позбавить маневреності оперативників і слідчих.

15 березня парламенту не вдалось ухвалити законопроект №7547 зі змінами до кримінального судочинства, що мали скасувати дію “правок Лозового”.

Зміни до Кримінального процесуального кодексу набули чинності 16 березня 2018 року.

Раніше нардеп Андрій Лозовий назвав свою поправку антикорупційною. 

“Моя поправка обмежує строки слідства і таким чином забирає у силовиків на місцях можливість штучно затягувати розгляд кримінальних проваджень, таким чином, знущаючись над людьми, “віджимати” бізнес у підприємців, по “безчинству” тримати людей в СІЗО роками. Проти моєї поправки є шалений опір з боку абсолютно всіх силових структур, тому що моя поправка, по суті, ламає корупційну годівницю”, – написав він на своїй сторінці у мережі Facebook

Як відомо, пункт 3 Плану дій з реалізації ухваленої президентом Нацстратегії у сфері прав людини зобов’язав уряд розробити законопроект, який усуне прогалини та невідповідності українського законодавства із міжнародним гуманітарним правом. У 2015 році за криміналізацію злочинів проти людяності виступило також РНБО. 
 
На проблеми із законодавством у 2016 та 2018 роках також звертала увагу України Парламентська Асамблея Ради Європи. У Страсбурзі, окрім якнайшвидшої ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), прямо закликали “привести Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси у відповідність із міжнародним гуманітарним та кримінальним правом”.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter