Cексуальній орієнтації – ні. Мін’юст пояснив, як виконується Нацстратегія з прав людини

Дата: 15 Червня 2016
A+ A- Підписатися

У базовий антидискримінаційний закон Мін’юст пропонує внести поняття множинної дискримінації, а від ознак “сексуальна орієнтація” та “гендерна ідентичність” поки що відхрещується.

Відповідно до оприлюднених нещодавно результатів моніторингу виконання Плану дій Національної стратегії з прав людини стратегічна мета про створення ефективної системи запобігання та протидії дискримінації далека до досягнення. Про це повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини

Так, згідно з Планом дій передбачалося підготувати законопроект, який би гармонізував українське законодавство з положеннями актів права Європейського Союзу.

Йдеться про перелік підстав, за якими забороняється дискримінація, зокрема, за ознаками “сексуальна орієнтація” та “гендерна ідентичність”, а також розширення переліку форм дискримінації (віктимізація), врегулювання питання заборони множинної дискримінації та дискримінації за асоціацією.

Виконуючи цей пункт Плану дій, експертами Мін’юсту та Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини був розроблений проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)”.

Більше того – цей законопроект навіть був прийнятий у першому читанні ще 16 лютого 2016 року.

Як коментує Мін’юст, окремі положення законопроекту за своїм змістом повною мірою відображають завдання Плану дій.

Йдеться про визначення віктимізації як однією з форм дискримінації, заборону множинної дискримінації та дискримінації за асоціацією, а також уточнення переліку обставин, за яких встановлення певних обмежень або надання привілеїв у разі їх обґрунтованості не може вважатись дискримінацією.

Утім, щодо внесення змін в частині заборони дискримінації на ґрунті сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в законопроекті – ні слова.

У Мін’юсті посилаються на те, що дане питання уже врегульовано в законодавстві України, коли внесли відповідні зміни до Кодексу законів про працю України.

Однак за оцінками експертів моніторингу такі дії та пояснення не свідчать про виконання пунктів Плану дій. Оскільки вимагається внесення ознак “сексуальна орієнтація” та “гендерна ідентичність” у базовий антидискримінаційний закон.

У той час, як Кодекс законів про працю регулює лише певну сферу суспільних відносин, а саме – сферу праці.

Згідно з результатами моніторингу, також поки що не були виконані такі пункти Плану дій, як прийняття нормативно-правового акта про облік звернень щодо дискримінації у центральні та місцеві органи виконавчої влади.

А також включення до судової статистики категорії справ щодо дискримінації.

Нагадаємо, Національна стратегія – так звана дорожня карта, яка показує, що державі слід зробити, аби покращити ситуацію з правами людини. Як держава виконує План дій Стратегії, контролює громадська платформа за участі Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Моніторинг здійснюється за допомогою аналізу інформації з відкритих джерел органів влади, альтернативних звітів, за відповіддю на інформаційні запити тощо.

“За цей час – кінець 2015 рік і перший квартал 2016 року – виконано лише 10 % із запланованих заходів. Цей показник не дуже втішний. Є величезні ризики часткового або неправильного розуміння Плану дій”, – нещодавно прокоментував Михайло Чаплига, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: