“Менше гучних заяв, а більше дій”: правозахисники розповіли, як парламент може сприяти поверненню бранців Кремля
Правозахисники закликають Верховну Раду замість гучних політичних заяв допомогти політв’язням створенням законопроекту, який врегулює їхній статус, гарантує соціальну підтримку та реабілітацію.
Про це 7 грудня заявили учасники дискусії “Бранці Кремля: як Україні повернути своїх громадян та що повинен зробити парламент” під час Дня прав людини у Верховній Раді, передає кореспондент Центру інформації про права людини.
За словами юристки Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’ї Свиридової, все, що роблять народні депутати в питанні звільнення політв’язнів, – це лишень гучні політичні заяви. Вона назвала таких громадян України “полоненими з усіх боків” – через Російську Федерацію та українську владу, яка використовує їх для гучних політичних заяв, для тиску на міжнародну спільноту, але не завжди для вирішення їхніх проблем.
“До Верховної Ради є запит врегулювати статус політичних в’язнів окремим законом. Про такий закон ми говоримо вже кілька років. Не можна закривати очі на таких людей. Політв’язні, яких переслідує Росія, мають статус за міжнародним гуманітарним правом та потребують системної допомоги з боку держави”, – каже вона.
За словами координаторки Медійної ініціативи за права людини Марії Томак, в окупованому Криму та на території Російської Федерації утримуються 68 політв’язнів. Правозахисники пояснюють, що йдеться не лише про фінансову допомогу, а й психологічну, медичну та соціальну підтримку.
“У держави має бути комплексний підхід, як ми можемо підтримати ці сім’ї. Міжвідомча комісія при МінТОТ ухвалила рішення про виділення по 100 тисяч гривень 17 родинам із понад чотирьох тисяч, які могли б претендувати на таку допомогу. Ми називаємо цю цифру, бо у своїй постанові Кабмін обіцяв заходи соціальної реабілітації, що включають медичну, психологічну допомогу, допомогу в працевлаштуванні, знаходженні житла для звільнених з місць позбавлення волі. І ось цей шматок роботи ігнорується. Ми, скоріш за все, наприкінці року почуємо, що це не зробили через неспроможність службовців та місцевих адміністрацій”, – говорить голова правління фонду “Восток SOS” Олександра Дворецька.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Правозахисники розповіли про порушення в роботі комісії, яка надає допомогу полоненим Кремля
Окрім цього, Олександра Дворецька наголосила, що ухвалені урядом рішення не координуються з лікарнями та психологами, які мають надавати необхідну допомогу політв’язням. Водночас вона вказує на брак фахівців.
“Якщо ми прийдемо у будь-який департамент соціального захисту, навряд ми там прямо знайдемо психолога, який знатиме, що робити з людьми, які зіткнулися з тим, що їхній родич перебуває в полоні в підвалі на Донбасі чи у в’язниці”, – коментує правозахисниця.
“Останні роки показали, що люди приходять скалічені психологічно, у когось – зараження крові, хронічні захворювання після тортур. При цьому не у всіх є гроші та можливості привести себе до тями, щоб повноцінно жити та заробляти самостійно собі на життя”, – додає голова громадської організації “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля” Ігор Котелянець.
За його словами, 100 тисяч гривень допомоги від комісії при МінТОТ вистачить лишень на три місяці юридичного захисту одного політв’язня. Захист російських адвокатів для його брата Євгена Панова коштує тисячу доларів щомісяця.
У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти, які мають визначити статус політв’язнів, але з них правозахисники рекомендують ухвалити лише проект закону №6700. Однак водночас вони нарікають, що документ стосується вузької категорії політв’язнів.
Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Андрій Мамалига вважає, що неможливо однозначно об’єктивно визначити критерії політичної вмотивованості переслідування громадян України. Він вважає, що вихід із ситуації – створення міжвідомчої комісії на паритетних засадах громадськості та державних органів, яка визначатиметься зі статусом.
Правозахисники кажуть, що другим запитом до Верховної Ради є посилення санкційної політики України щодо винних у переслідуванні бранців Кремля. У парламенті вже відбулися комітетські слухання про необхідність впорядкування санкційної політики та внесення змін до закону про санкції. Це має усунути не лише прогалини в санкційній політиці самої України, а й спонукатиме іноземних партнерів запроваджувати свої санкції, переконані правозахисники. Нагадаємо, під час засідання парламентського комітету з прав людини 6 грудня Марія Томак закликала не послаблювати парламентський контроль за виконанням санкційної політики.
“Ми просимо, як пропонував голова комітету з прав людини Григорій Немиря, запросити для звітування відповідальних за виконання рекомендацій комітету у січні або у лютому 2019 року. Це вкрай актуальне питання. У справі про затримання кримськотатарського адвоката Еміля Курбедінова ми побачили, що до його переслідування причетні ті ж самі люди, що і до інших політично вмотивованих справ. Це й, зокрема, Андрій Володимирович Сушко, 1976 року народження, “оперуполномоченный УФСБ России по Республике Крым”, Руслан Ринатович Шамбазов, “майор милиции, оперуполномоченный по ОВД ЦПЭ МВС по Республике Крым”, – сказала правозахисниця.
Разом з тим вона закликала Міністерство юстиції залучити представників громадянського суспільства до робочої групи, яка напрацьовуватиме зміни до закону про санкції.
“Тиск необхідно створювати не лише щодо причетних до катувань, арештів та переслідувань, а й щодо топ-посадовців Росії, які покривають ці злочини і відповідають за порушення прав людини на окупованих територіях та стосовно бранців Кремля”, – пояснює Дар’я Свиридова.
Представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини Андрій Мамалига висловив переконання, що влада має реалізувати положення Женевської конвенції.
“Вона покладає на сторони конфлікту зобов’язання, зокрема про створення Агентства з питань полонених, довідкове бюро. Женевські конвенції визначають роль нейтральної країни. Чотири роки триває війна, а жодна із країн не взяла роль посередника між Україною та державою-агресором. Саме питання обміну полонених, за цією конвенцією, має вирішуватися нейтральною країною. Україна має невідкладно вжити заходів, аби реалізувати положення Женевської конвенції”, – сказав він під час дискусії, яку організував Правозахисний порядок денний.
