Боротьба з корупцією, добрі справи та дискредитації: як виглядає громадський сектор в українських медіа

Найчастіше українські медіа, розповідаючи про активістів, зображають їх у нейтральному емоційному забарвленні (81%), однак 8% матеріалів, у яких часто використовують оцінні судження та емоційну лексику, мають негативне забарвлення. 

Про це свідчать дані дослідження Інституту масової інформації. 

Матеріали про одеського активіста Сергія Стерненка ввійшли до переліку трьох найпопулярніших в українських медіа за період моніторингу

Дослідження, яке проводили в січні та березні поточного року, охопило 19 популярних видань і . Автори  наголошують, що тематичне наповнення в медіа, які ввійшли до моніторингу,  відрізняються, а тому певні могли ігнорувати деякі новини про активістів, а інші ж, навпаки, активно висвітлювали їхню діяльність. 

Загалом медіа писали про активістів та зображували їх у нейтральному емоційному забарвленні (81%), а кожна дев’ята новина (11%) мала позитивний характер. У цих матеріалах ішлося, наприклад, про добрі справи активістів. Позитивне забарвлення мали й матеріали з ознаками замовних. 

Однак 8% матеріалів мали негативне забарвлення, а їхні автори використовували, зокрема, оцінні судження. Найбільше критики, як розповідають дослідники, зазнали одеський активіст Сергій Стерненко та очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін. У матеріалах, де згадували про останнього, автори використовували, наприклад, словосполучення “інформаційні нападки”, коли розповідали про викриття розкрадань або можливу недоброчесність суддів, які розглядають справи підозрюваних у корупції. 

Щодо Стерненка, то, як зазначають дослідники, в текстах журналістів простежувалася дещо зневажлива лексика як стосовно самого активіста, так і людей, які його підтримують. У заголовках деяких матеріалів використовували звороти на кшталт “…Стерненко, якого підозрюють в умисному вбивстві”. Водночас інформації про те, що напад стався на активіста, а не він перший нападав на людей, автори читачам не надавали. 

Зафіксовані дослідниками ІМІ дані демонструють, з яким дискредитаційним тиском стикаються в Україні активісти, про що раніше розповідала ZMINA. 

“Лише за минулий рік ми зафіксували 21 випадок фізичних нападів, 18 випадків знищення майна, а також 22 випадки залякувань та погроз, які потім частково переросли в напади. Ми зафіксували й дев’ять дискредитаційних випадків проти активістів, які реально борються з корупцією при владі, у медицині та в екологічній площині. Слід розуміти, що якщо на центральному рівні громадським організаціям вести свою діяльність легше, то, наприклад, на рівні ОТГ це робити важче. Коли в невеличкому населеному пункті знаходяться окремі сміливці, які, наприклад, вказують на непрозорий розподіл бюджету, то знайти підтримку серед односельців їм складно, адже на національному рівні, очевидно, ці 8% матеріалів “зробили свою справу” та превентивно знищили підтримку й довіру до борців з несправедливістю”, – розповідає керівниця стратегічного напряму із захисту правозахисників та громадських активістів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна.

Серед популярних в українських медіа тем, пов’язаних з активістами, дослідники виокремили три: політика (28,3%), матеріали про Стерненка (19,4%) та згадки про активістів у матеріалах про кримінал (14,2%), де останні були як у ролі потерпілих, так і порушниками.

Значно менше (7,7% загальної кількості) писали про екологічний активізм, а більшість матеріалів цієї теми мала ознаки замовних. У 6,9% були згадки про кримських активістів, які коментували порушення прав людей на півострові та екологічні питання. Як зазначають дослідники, у цій темі активісти були зазвичай джерелами інформації, а не героями матеріалів.

Зафіксували й згадки про активістів, які працюють з темами дітей, жінок та ЛГБТ-спільноти (5,7%,), в міжнародній темі – (5,7%), антикорупційній – (2,8%) та свободи слова – (1,2%).

Кожен 15-й матеріал (6,5%) про активістів мав ознаки замовлення. Автори, наприклад, писали на екологічну тематику та про “активістів Молодіжного крила” партії ОПЗЖ, які допомагали “збирати підписи проти тарифного геноциду” і за реєстрацію російської вакцини “Спутник V”.

Нагадаємо, що минулого року в Україні Центр прав людини ZMINA зафіксував загалом 101 випадок переслідувань за громадську діяльність. Протидія корупції, захист прав ЛГБТІК-людей та захист довкілля є одними з найнебезпечніших видів активізму в країні.