Більшість опитаних студентів та студенток стикалися з дискримінацією у вишах, однак не скаржились на це
81% опитаних студентів та студенток стикалися з дискримінаційним ставленням у закладах вищої освіти, водночас більшість (90%), щодо яких таке ставлення дозволяли викладачі, не розповідали про це.
Такими є дані дослідження, проведеного серед 1427 студентів та студенток.
Фото: PexelsДослідники опитували студентство у червні–липні поточного року, а людей шукали у соціальних мережах. Більшість (78% проти 20%) респондентів є студентками у віці 19–22 роки. Дослідження, як зазначають його автори, охопило студентів та студенток різних спеціальностей з різних областей України.
Понад половину (56%) дівчат та чверть (26%) хлопців розповіли, що стикалися з дискримінацією за ознакою статі. Серед 20% опитаних, які поділилися з дослідниками власними історіями, студентки розповідали про сексистські образи, погрози та жарти від викладачів.
“Питає у студентки: “Чи займешся ти сексом за гроші? Ні? А якщо мати твоя буде помирати, а це шанс її врятувати? Ну що, вже не така категорична відповідь?” У той момент у нього погляд переможця. Переграв усіх просто”, – розповідає одну з історій студентка з Харківської області.
“Тільки прийшла вчитись в університет, на першій же офіційній частині нам сказали, що для жінок є спеціальний додатковий факультет – “ВВЗ”. А розшифровується це як – вдало вийти заміж…” – пригадує студентка з Львівщини.
Зазначали опитані й про різне ставлення до жінок та чоловіків під час оцінювання успіхів.
“Хлопців у групі дуже мало, і їх оцінюють несправедливо, ставлять високі бали, хоча вони працюють над матеріалом значно менше”, – говорить студентка з Львівщини.
“Викладачка відмовлялася ставити мені оцінку вище ніж 75 із 100, аргументуючи це тим, що хлопці не можуть добре навчатися”, – ділиться своїм досвідом студент з Києва.
Ілюстративне фото. Фото: tdmu.edu.uaЮнаки скаржились на трудову експлуатацію, коли їх під час навчання забирали для виконання різноманітної фізичної роботи.
“Наприклад, нас могли “позичити” для пересування шаф та ліжок у палатах під час пари з неврології або забрати з операції для розвантаження вантажівки з кисневими балонами, що прибула до лікарні. Одного разу нас навіть змусили вішати штори в особистому кабінеті викладача у позаурочний час. Відмовитися ми не могли, нашої згоди навіть не питали, лише викладача, який начебто був нашим “власником” на час навчання на кафедрі”, – розповідає студент медичного вишу з Києва.
Серед загальної кількості опитаних 13% розповіли про те, що викладачі або адміністрація дозволяли собі небажані дотики до них, а 29% з них повідомили про примус до сексу.
“Він завів мене у темний коридор у приміщенні кафедри та простягнув руку до моїх грудей. Це був перший курс, раніше я ніколи в житті не мала ніяких стосунків і на той момент була неповнолітньою. Було жахливо, я зрозуміла, що він гладить рукою мої груди, і сильно ляснула його по руці… Згодом, десь через тиждень, моя одногрупниця сказала, що він її мацав, тільки вона чомусь сміялася і розповідала, регочучи, про це всім. Тоді я наважилась розповісти у своїй групі, що в мене теж таке було, і я не знаю, що робити. Люди зі старших курсів сказали, що це повторюється кожен рік, що масово жаліються дівчата до адміністрації, але він все одно працює. Мені було страшно розповідати батькам, адже я була впевнена, що мій тато вибухне і може зробити щось дуже погане з викладачем, я боялася, що його посадять у в’язницю. Викладачу понад 60 років, він колишній воєнний, два метри зростом, кулаки розміром з мою голову, я дуже боялася”, – розповідає опитана з Одещини.
“Викладач ляскав по сідницях мене та інших студенток моєї кафедри. Зауважу, що це відбувалось на 1 курсі, не всі мої одногрупниці були вже повнолітніми. Мене одного разу той же викладач притис і гладив по сідницях. Інший викладач робив моїй подрузі дуже прозорі натяки стати його коханкою”, – пригадує інша студентка з Львівщини.
69% студентів та 85% студенток стикались з дискримінаційним ставленням за різними ознаками під час навчання, зокрема, розповідали про дискримінацію переселенців та гомофобію.
“Вона дозволяла собі й політичні висловлювання, наприклад, що люди з Донецької області непотрібний соціальний баласт”, – говорить студентка з Харківщини.
“Я є геєм, але я це не виголошую. У мене є манера поведінки, яку я приймаю в собі. Дуже дратує, коли мені говорять, що я не поводжусь як чоловік, що поводжу себе, ніби у мене “не така” орієнтація, і це було як від студентів, так і від викладачів”, – розповідає студент з Києва.
Нагадаємо, як свідчать соціологічні дослідження, більшість українських школярів вважають запорукою якісної освіти взаємоповагу та відсутність цькувань. Водночас понад половину вчителів досі вважають, що коротка спідниця провокує хлопців. Також 19% учителів відповіли, що ВІЛ-позитивні діти не мають навчатися з іншими в одному класі, а 13% цілковито погоджуються з твердженням, що гомосексуальну орієнтацію треба лікувати.
Фотографія обкладинки: AP
