В Інгушетії сімох лідерів мирних протестів засудили до тривалих строків ув’язнення

Дата: 15 Грудня 2021
A+ A- Підписатися

Кисловодський міський суд Республіки Інгушетія на Північному Кавказі засудив сімох активістів за участь в акціях протесту проти делімітації кордону між Інгушетією та сусідньою Чечнею, які відбулись у 2018–2019 роках.

Про це повідомила міжнародна правозахисна організація Amnesty International.

Засуджені інгушські лідери мирних протестів 2018–2019 років. Джерело: obzor.io

Ахмеда Барахоєва, Мусу Мальсагова та Мальсага Ужахова відправили за ґрати на дев’ять років, Ісмаїла Нальгієва, Бараха Чемурзієва, Багаудіна Хаутієва – на вісім, Заріфу Саутієву засудили до позбавлення волі на сім з половиною років за “організацію застосування насильства щодо представників влади”, участь в “екстремістській спільноті” та її організацію.

Amnesty International перевірила матеріали справи та дійшла висновку, що всі звинувачення, висунуті на адресу лідерів протестів, є безпідставними. Правозахисники виступили з вимогою до влади Росії скасувати ці вироки.

За словами директорки Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії Марі Стратерс, засудження лідерів мирних протестів є грубим порушенням права на свободу слова та зібрань.

“Росія вкотре не лише не виконала своїх зобов’язань за міжнародним правом прав людини, а й не дотримується власної конституції”, – заявила вона.

На переконання правозахисниці, російська влада має скасувати вироки проти активістів і віддати наказ про їхнє негайне та безумовне звільнення.

“Невпинний наступ Росії на свободу слова та права на свободу зібрань і асоціацій має припинитися”, – наголосила Стратерс.

За даними російської правозахисної організації “Меморіал“, політична криза в Інгушетії почалася восени 2018 року. 26 вересня в столиці Інгушетія Магасі глава республіки Юнус-Бек Євкуров та очільник Чеченської Республіки Рамзан Кадиров у присутності повноважного представника президента РФ підписали угоду про встановлення кордону між республіками.

Угода готувалася таємно, про її зміст ні інгушська, ні чеченська громадськість не знали. Значна частина населення Інгушетії вважала її несправедливою. Це стало причиною потужного протестного руху в республіці. Водночас чеченська громадськість в умовах тоталітарного режиму не мала і не має жодної реальної можливості брати участь в обговоренні угоди. Вся активність тут відбувалася в соцмережах.

4 жовтня 2018 року парламенти обох республік ратифікували угоду попри те, що низка депутатів Народних зборів Інгушетії оголосила про фальсифікацію голосування. Того ж дня в Магасі розпочався безстроковий протестний мітинг, який тривав до 17 жовтня. Організатори припинили його через звернення до Конституційного суду Інгушетії.

30 жовтня Конституційний суд республіки визнав угоду про кордон такою, що суперечить конституції Інгушетії. Попри це глава Інгушетії звернувся до Конституційного суду РФ, який 6 грудня 2018 року визнав угоду законною.

Навесні 2019-го ситуація в Інгушетії знову загострилася. До Народних зборів внесли проєкт закону “Про референдум у Республіці Інгушетія”, з якого вилучили норму щодо необхідності затвердження територіальних змін на референдумі.

26 березня в Магасі знову відбувся протестний мітинг. Учасники оголосили його безстроковим. Захід не порушував громадського порядку і не загрожував спокою в місті. Проте силовики, введені до Інгушетії із сусідніх регіонів, рано-вранці 27 березня вдалися до кількох невдалих спроб розгону мітингу.

Лідери інгушського протесту змогли припинити мітинг, протестувальники організовано залишили площу.

Вказані події стали приводом для розв’язування в республіці політичних репресій.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: