Акція під поліцією: Активісти вимагають громадського контролю у справі вбивства Ноздровської (оновлено)

Дата: 02 Січня 2018
A+ A- Підписатися

Сьогодні учасники акції протесту під будівлею Головного управління Нацполіції Київської області вимагали встановити і покарати вбивць правозахисниці Ірини Ноздровської. Активісти домагаються громадського контролю у справі вбивства юристки. 

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини

Протестуючі вважають, що за цим злочином стоїть родина Дмитра Россошанського, який збив на смерть сестру Ноздровської у 2015 році. Вони також побоюються фальсифікацій у справі про вбивство самої юристки.

Учасники акції тримали в руках плакати з написами “Винесіть вирок собі”, “Або ми збудуємо чесні правила гри, або нас знищать”, “Авакова з псевдореформою геть!”. Вони також скандували гасла про відставку керівництва обласної поліції. 

Наразі слідчі розглядають 4 основні версії вбивства — її професійна діяльність загалом, діяльність у справі про смертельне ДТП, хуліганство та спроба зґвалтування. 

Близькі загиблої обурюються, що правоохоронці не допитали тих, хто погрожував правозахисниці. Натомість слідчі допитали колишнього нареченого Ірини Віталія Сергеєва як підозрюваного. 

Раніше батько Сергеєва розповідав ЗМІ, що підставою для такої підозри став запис із камери спостереження, на якому вони із сином виходять зі свого будинку в Києві о 21:00 в день зникнення Ірини — 29 грудня. Поліція вважає, що підставою для злочину могло стати нерозділене кохання, оскільки Ірина з Віталієм раніше розійшлися. 

Правоохоронці вилучили спільне авто Віталія та батька (оформлене на батька) для експертизи. 

Слідство не розглядає версію про суїцид Ірини Ноздровської. 

“Версія самогубства не розглядається. Однозначно”, – заявив під час акції начальник поліції Київської області Дмитро Ценов.

Юристка та криміналістка Анна Маляр сказала у коментарі телеканалу “112 Україна”, що Ноздровська зверталася до поліції з приводу погроз і загрози її життю. Однак Дмитро Ценов заперечує це. Він пообіцяв організаторам акції протесту, що забезпечить державну охорону для рідних загиблої. 

Поліція просить всіх, хто бачив загиблу 29 грудня або став свідком підозрілих обставин, повідомляти правоохоронцям.

Журналіст-розслідувач проекту “Слідство.інфо” Дмитро Гнап вважає, що самого Россошанського не можна вважати мажором в класичному розумінні.

“Він їздив на “Ланосі”, на якому і скоїв смертельне ДТП. Живе не дуже заможно, в звичайному будинку в селі біля Вишгорода. Так, має дядька — суддю райсуду. Але не так, щоб аж дуже впливового”, — пише він на своїй сторінці у мережі Facebook.

“При цьому навіть таких не супер впливових зв’язків Россошанському вистачило, щоб поліція провалила його експертизу одразу після ДТП на вживання алкоголю та наркотиків. Її просто не робили. Також прокуратура порушила за провал експертизи провадження проти слідчих поліції, але навіть не допитала цих слідчих. Бо вважала це не доцільним”, — додає журналіст.

Після смертельного ДТП чоловіка не заарештували, а відпустили під домашній арешт. Аналіз його крові взяли через 8 годин після аварії, а результатів не було протягом 5 діб. Суд не взяв до уваги факт наркотичного сп’яніння Россошанського.

Колишній представник третьої сотні самооборони Майдану Руслан Данилюк вважає, що вбивство правозахисниці — це проблема корупції у вищих ешалонах влади. 

“З часів Майдану у МВС залишились ті ж самі люди — куми, брати, свати, які один одного покривають. Поки ми не змінемо цю систему, нас продовжать вбивати, катувати та саджати у тюрми”, — каже він.

Він закликав українців долучатись до демократичних рухів, організацій, спілок, відвідувати акції протестів задля реформ в Україні.  

Посольство США в Україні висловило співчуття рідним загиблої правозахисниці.

“Приголомшені та засмучені вбивством правозахисниці Ірини Ноздровської. Висловлюємо наші найглибші співчуття близьким та родичам. Винні мають бути притягнуті до відповідальності”, — йдеться у твіттері посольства. 

Реанімаційний пакет реформ закликає міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генерального прокурора Юрія Луценка взяти під особистий контроль розслідування вбивства правозахисниці. 

“Трагічна історія Ноздровської показує глибину прірви, в якій перебуває правоохоронна система. Через відсутність ефективного слідства адвокати або родичі постраждалих чи жертв вимушені заміняти собою поліцію і прокуратуру, примушувати суд приймати рішення. Очевидно: якщо у встановленні справедливості зацікавлені лише постраждалі – на них можна тиснути, а у випадку з Іриною – змусити мовчати лише вбивши”, — констатують експерти Реанімаційного пакету реформ у своїй заяві. 

При цьому вони відзначають, що останнім часом ситуація з тиском на правозахисників, громадських активістів та викривачів, які борються зі старою системою, набрала загрозливих обертів. Географія цих справ дуже широка. В грудні в Дніпрі невідомі спалили автомобіль активіста громадської організації “Платформа Громадський Контроль” та ініціативи “ЗОВ” Геннадія Кириченка. 22 листопада в Полтаві побили суддю-викривачку Ларису Гольник та її чоловіка Ігоря Гавриленка. Аналогічна ситуація розгортається і в Одесі, де громадських активістів затримують, арештовують та б’ють. Восени два випадки жорсткого побиття мали місце в Харкові.

В РПР шкодують, що громадянське суспільство в Києві та регіонах стає об’єктом переслідувань з боку корупціонерів та антиреформаторів.

Народний депутат від БПП Мустафа Найем каже, що у родини загиблої — погане матеріальне становище. Ірина була єдиним годувальником. На своїй сторінці у мережі Facebook він оприлюднив номери банківських карток матері правозахисниції та доньки: 

4149 4996 4196 3200
Дуняк Катерина Маркуріївна

5168 7555 2947 7891
Ноздровська Анастасія Юріївна

Нагадаємо, юристка Ірина Ноздровська зникла 29 грудня. 1 січня її тіло знайшли у водоймі біля с. Демидів Вишгородського району Київської області. У неї залишилися донька і матір літнього віку.

Ноздровська займалася справою про загибель своєї сестри – Світлани Сапатінської, яку в с. Демидів 30 вересня 2015 року збив племінник голови суду Вишгородського району Дмитро Россошанський. Вона померла від тяжких травм. 

Після смертельної ДТП Россошанського спочатку не заарештували, а відпустили під домашній арешт. 

У травні 2017 року Россошанського засудили до 7 років ув’язнення, його захист подав апеляцію. 

27 грудня 2017 року відбулося засідання Апеляційного суду Києва, який відмовив Россошанському в амністії та продовжив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Реанімаційний пакет реформ повідомляє, що у залі суду його батько вчергове публічно погрожував правозахисниці.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: