Адвокати вирішили оскаржити люстрацію у Європейському суді
Адвокати “Національної правової палати” ініціювали подання колективного позову до Європейського суду з прав людини про оскарження неправомірних дій в рамках проведення люстрації в Україні.
Про це пише у своєму блозі на сайті “Лівий берег” керівник адвокатського об’єднання “Національна правова палата”, адвокат Анна Самойленко.
Перед поданням позову адвокати, за її словами, зібрали значну доказову базу, яка дає можливість спрогнозувати подальші ризики з точки зору демократичного розвитку держави. Адвокатське об’єднання “Національна правова палата” вважає, що люстрація в Україні проходить з грубими порушеннями прав людини, і вони набули системного характеру.
Жоден український держслужбовець, який проходить процедуру люстрації, не може скористатись правами, гарантованими українським законодавством та Конституцією. У більшості випадків перевірка взагалі не проводиться, і ухвалюється суто політичне рішення, вважають адвокати.
Експерти у позові зазначають, що загалом люстрація – це позитивний та правильний процес. Але, проаналізувавши досвід Польщі, Чехії, Грузії, вони дійшли висновку, що такого “незаконного, нелогічного та навіть антидержавного процесу” не було в жодній з країн.
З початку дії Закону України “Про очищення влади” станом на травень 2015 року від займаних посад були відсторонені близько 600 чиновників, ще 1500 звільнились самі. За порушення передбачено звільнення з посади та заборона займати посади у державних органах влади строком від 5 до 10 років. Але, незважаючи на чіткі критерії, сьогодні для звільнення в рамках люстрації достатньо лише факту перебування особи на посаді в період дії “режиму Януковича”.
Державні службовці, що були звільнені у жовтні-грудні 2014 року, у першу та другу хвилю люстрації, оскаржують своє звільнення вже протягом 5-7 місяців. Оскаржується не конституційність чи законність норм люстрації, а нехтування процедурою люстраційної перевірки. Всі ці справи перебувають на розгляді у судах першої інстанції і по суті не розглянуті. Зараз судові процеси призупинені до розгляду Конституційним Судом України питання конституційності норм Закону України “Про очищення влади”.
Роль і позиція суддів у цих судових процесах є неоднозначною, оскільки вони теж підлягають люстраційній перевірці, відповідно до Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”. І суддя може сам не пройти процедуру люстрації, якщо перед тим ухвалить рішення про незаконність люстрації щодо іншого посадовця. Адвокати нагадують про випадок із суддею Харківського окружного адмінсуду Валентиною Самойленко: після вирішення справи на користь скаржника міністр юстиції Павло Петренко підписав подання у Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та звільнення її з посади із формулюванням “За порушення присяги”. Адвокати об’єднання вважають це проявом конфлікту інтересів. Зазначається також, що на суддів здійснюється тиск з боку народних депутатів, тому вони не можуть об’єктивно розглядати такі справи.
Адвокати нагадують, що Європейський суд прирівнює люстрацію до покарань в кримінальному аспекті, тому особі надаються права як щодо обвинуваченого: застосування презумпції невинуватості, право на захист, обов’язок держави довести вину, застосування відповідної процедури притягнення до такої відповідальності тощо. Також згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вважається порушенням фактичне передання повноважень суду до органу державної влади про проведенні люстрації.
Нагадаємо, у лютому під час зустрічі з президентом Петром Порошенко представники Венеціанської комісії розкритикували люстраційний закон та запропонували допомогу в його доопрацюванні. Раніше народний депутат Борислав Береза зазначав, що закон перед Венеціанською комісією буде представляти Сергій Ківалов, що сам підпадає під люстрацію. Також медіаексперт Вікторія Сюмар повідомляла, що членом Моніторингового комітету ПАРЄ, який відправляє закони на розгляд Венеціанської комісії, від України є Юлія Льовочкіна, рідна сестра Сергія Льовочкіна, екс-голови Адміністрації президента за часів Віктора Януковича.
