“Адвокат диявола”- ким є заарештований за бандитизм боєць “Айдару” Радченко (Рубєж)?

Дата: 11 Липня 2016
A+ A- Підписатися

Заарештований 2 липня за бандитизм боєць батальйону “Айдар” Ігор Радченко (позивний “Рубєж”) причетний до збройного нападу на ТРК “Акцент”, викрадення людини та суперечливої смерті свого підлеглого, яка була визнана самогубством.

Про це пише в своїй публікації-розслідуванні журналіст Центру громадянських свобод Марія Томак, яка спробувала зібрати якнайбільше фактів про Радченка.

Ігор Радченко – доволі відома особа в Рубіжному. До війни він займався адвокатською діяльністю. Причому джерело у правоохоронних органах Луганської області стверджує, що у довоєнні часи Радченко був відомий під красномовними нік-неймами “Адвокат диявола” і “Бандитський папа”.

Водночас, маючи доволі суперечливий бекграунд, Радченко потрапляв до переліку висуванців від  “Народного Фронту” та “Батьківщини”.

Також журналістка наводить докази причетності розвідувально-диверсійної роти 24 окремого штурмового батальйону ЗСУ під керівництвом Радченка до збройного нападу на лисичанську ТРК “Акцент” у жовтні 2014 року.

Згідно з розслідуванням журналістки, напад на ТРК був здійснений з метою подальшого використання медіа-ресурсу на користь народного депутата від “Опозиційного блоку” Сергія Дунаєва.

Крім того, йдеться про викрадення бійцями “роти Радченка” цивільної особи, колишнього посадовця місцевого рівня, який став проукраїнським волонтером.

“Варто зауважити, що принаймні на момент нашого знайомства ця особа виявилася проукраїнською, волонтером, який допомагав військовим. За його власними словами, факт його викрадення збігся з інтересами саме Сергія Дунаєва”, – пише Марія Томак.

Вона нагадує, що викрадення відбулося в кінці серпня 2014 року, якраз у день, коли було призначено сесію міськради Лисичанська, під час якої мали бути оголошені факти щодо причетності місцевих фінансово-промислових груп та їх ставлеників до захоплення міста бойовиками т.з. “ЛНР”, а також мала бути оголошена вимога щодо саморозпуску ради.

Викрадений мав виступати під час цього засідання із викривальною інформацією щодо Сергія Дунаєва. Хоча відбувся він доволі легко – без катувань та побиттів уже за кілька годин його повернули до Лисичанська.

Крім того, є свідчення втручання Радченка у виборчий процес.

На сайті “Народного Фронту” зберіглася новина з посиланням на відомого блогера Дмитра Снєгирьова, який був кандидатом від “Народного Фронту” по 113-м округу.

“На даний момент кандидат у народні депутати Ігор Радченко, який офіційно йде на вибори як доброволець з батальйону “Айдар”, але, як можна зрозуміти з його агітматеріалів, підтримується “Опозиційним блоком”, прибув до приміщення ОВК з невідомими людьми, зачинився там з головою комісії, і про що йшла мова – невідомо,” – цитує сайт “Народного фронту” інформацію зі звинуваченням на адресу свого, до речі, колишнього члена – Радченка.

Томак також наводить факти, які свідчать про причетність Радченка до смерті свого підлеглого, бійця батальйону “Айдар” Дмитра Шабрацького.

Шабрацький загинув 26 березня 2015 року за нез’ясованих обставин на базі “Айдару” на виїзді із Лисичанська. Вибух гранати, а потім постріл із автомату Калашникова у підборіддя – при цьому, слідство відпочатку обстоювало версію самогубства.

Численні клопотання адвоката Шабрацьких Євгенії Закревської до Генеральної та військової прокуратури щодо передачі справи до військової прокуратури були проігноровані. А кілька місяців тому провадження взагалі закрили, мовляв, що тут розслідувати – сталося самогубство, розвідник – робота нервова. Але адвокат оскаржила закриття справи, і суд цю скаргу задовольнив. Занадто багато суперечностей, білих плям і фактів, які очевидно йдуть урозріз зі значно простішою та вигіднішою для слідства та безпосереднього командира Шабрацького версією самогубства.

Дмитро Шабрацький неодноразово скаржився на конфлікт із Ігорем Радченком та його правою рукою Яковчуком (позивний “Яша”). Стверджував, що вони йому погрожували.

Востаннє батьки бачили свого сина за два дні до вбивства. За їх словами, він заїхав додому на пару хвилин. Показав фото своїх командирів і сказав батькам, що ці люди можуть його вбити.

Ось фрагмент одного з листів Шабрацького: “Ці люди мене вб’ють, чиїми руками та як я не знаю, але якщо раптом скажуть, що він дурень, скінчив життя самогубством, втратив глузд або втрапив під авто, наївся наркоти, а потім ще й контрольний вистріл у голову як у справі Пукача – нічому не вірте, це справа рук цих людей”.

Сьогодні в Апеляційному суді Києва на Солом’янці, о 17.45 відбудеться судове засідання за апеляцією на запобіжний захід Радченку. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: