Тільки 10 % Стратегії з прав людини виконала держава за півроку – правозахисники

Картина не катастрофічна, але не дуже втішна щодо виконання Плану дій в рамках реалізації Національної стратегії з прав людини.

Посадовці не до кінця розуміють значення Стратегії й обов’язкового виконання Плану дій, органи центральної влади не співпрацюють з громадськістю, а громадськість часто була пасивною під час аналізу роботи держави.

Такі висновки озвучив Михайло Чаплига, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, презентуючи результати моніторингу виконання державними органами Плану дій та Національної стратегії в сфері прав людини за перший квартал 2016 року.

Про це повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини.

Національна стратегія – так звана дорожня карта, яка показує, що державі слід зробити, аби покращити ситуацію з правами людини упродовж п’яти років, оскільки Стратегія розроблена до 2020 року.

“А План дій – це певний компромісний документ між органами влади й громадянським суспільством, який затвердив Кабінет Міністрів. Тобто уряд взяв на себе конкретні зобов’язання, які має виконати”, – коментує Михайло Чаплига.

Експерт наголошує, що нині є серйозна необхідність моніторити дотримання прав людини, оскільки існує небезпека звуження прав. Тому була створена громадська платформа за участі Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

“Ми не просто віримо на слово, а здійснюємо зовнішній незалежний громадський моніторинг. Часто лунає, що слід поступитися певними правами людини заради безпеки країни. Та перефразовуючи Черчіля, якщо у цій війні ми повинні пожертвувати правами людини, за що ми тоді воюємо”, – зазначає Чаплига.

“Національна стратегія – дуже важливий інструмент, за допомогою якого ми можемо впливати на владу. Раніше ми посилалися тільки на міжнародні угоди. Тепер в Україні новий етап, коли держава має внутрішній документ – власну Стратегію у сфері прав людини”, – коментує один з ініціаторів громадської платформи з моніторингу виконання Плану дій, виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко.

Моніторинг здійснюється за допомогою аналізу інформації з відкритих джерел органів влади, альтернативних звітів, за відповіддю на інформаційні запити тощо.

“За цей час – кінець 2015 рік і перший квартал 2016 року – виконано лише 10 % із запланованих заходів. Цей показник не дуже втішний. Є величезні ризики часткового або неправильного розуміння Плану дій”, – прокоментував Михайло Чаплига.

Часто не виконання Плану дій пояснюється через нерозуміння чиновника певних положень. Однак є такі дії з боку міністерств, які експерти “не можуть пояснити”. Наприклад, дискримінаційна Постанова Кабінету Міністрів №637, що, зокрема, зобов’язує людину у триденний термін засвідчити свою фізичну присутність, якщо до неї прийшли з перевіркою фактичного місця проживання.

“Ця постанова лише закручує гайки і власне діє всуперечь затвердженим положенням Національної стратегії щодо переселенців”, – коментує Чаплига.

Представник Уповноваженого називає трійку лідерів, які були найбільш відкриті до комунікації з громадськістю: Міністерство юстиції, Національна поліція та Міністерство соціальної політики.

Водночас, як він зауважує, щодо виконання пунктів Плану дій до Мінсоцполітики є претензії, оскільки недавня постанова № 637 суттєво обмежила права внутрішньо переміщених осіб.

Загалом оцінюючи виконання Плану дій, Аркадій Бущенко зауважує: “Картина не катастрофічна, але не дуже втішна. Складається враження, що органи влади не досить серйозно сприйняли цей документ, нібито черговий папірець, який лежить на поличці”.  

Експерти називають ще одну проблему – непідготовленість органів центральної влади співпрацювати з органами громадянського суспільства.

“Як правило, коли громадськість хоче співпрацювати з певним департаментом чи міністерством, виділяється одна особа, яка компетентна в дуже вузькому напрямку. І вона не може надавати повну інформацію, а тим більше працювати задля ефективної взаємодії з різними департаментами”, – коментує Чаплига.

Серед міністерств, які “могли б зробити більше, та не зробили”, і проявили повну відсутність комунікації з громадськістю Михайло Чаплига назвав Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти.

Формальність у виконанні Плану дій, бажання швидше відзвітувати – також є у переліку проблем, які зафіксували монітори.

“У звітах часто галочка, що ми формально до цього підійшли і обговорили, вже стоїть… Але це бутафорія. Громадськість має можливість брати участь в обговоренні нормативних документів, необхідне публічне інформування загалу про це, оголошення механізмів і спосіб комунікації органів влади з громадськими організаціями тощо”, – наголошує Чаплига.

Водночас представник Уповноваженого зауважує, що не в повній мірі спрацювали і самі громадські організації.

“Ми стикнулися з феноменом: громадськість досить активно ламала списи за кожну кому, за кожне речення у Стратегії, а потім і в Плані дій. Це була дуже серйозна битва, і ми розробили якісний документ. Та коли дійшла справа до аналізу – наскільки ті, чи інші закони відповідають суті, або як певні положення позитивно чи негативно вплинули на досягнення цілі самої Стратегії, то громадські організації проявили низьку активність. Але від цього залежить, наскільки Стратегія стане живим документом…”, – наголошує Чаплига.

За словами експертів, тільки близько двадцяти громадських організацій та незалежних експертів були активними з усієї України.

Після аналізу експерти сформували рекомендації, до яких державі рядять дослухатися.

Експерти поки ще не хочуть говорити про санкції стосовно міністерств чи департаментів, які не виконують свої зобов’язання. Радше йдеться про те, що не дотримання прав людини погано позначиться на іміджі країни.

“Я не думаю, що прем’єру сподобається нехтування обов’язкових наказів з боку певних міністерств”, – зауважує виконавчий директор УГСПЛ.

Експерти наголошують, що головна мета моніторингу – не покарати, а переконати, що від виконання Плану дій виграють усі – і суспільство, і громадські організації, і органи влади зокрема.

За словами Чаплиги, наразі Уповноважений з прав людини готує проект листа на Кабмін з пропозицією щодо мотивації конкретних міністерств та відомств до більш активних дій в рамках виконання Плану дій.

“Ми опираємося на те, що прем’єр-міністр і президент зацікавлений у створенні позитивного іміджу країни. І ми готові провести робочу зустріч з ними, наскільки важливо виконувати Національний план дій, що це також і в інтересах держави”, – розповів Михайло Чаплига.

“Для нас важливо, щоб права людини стали інтегральною частиною управління, а не сприймалися як навантаження”, – додав Аркадій Бущенко.