Тато року. Чи легко українським чоловікам взяти декретну відпустку?

Дата: 23 Листопада 2017 Автор: Ірина Виртосу
A+ A- Підписатися

В Україні стартує рейтинг “Найкращі сімейні роботодавці”. Ініціатор рейтингу – Владислав Головін, редактор видання Fathersclub, батько трьох дітей. Рейтинг має на меті підвищити репутацію компаній, які цінують працівників не тільки за їхню професійну кваліфікацію, а й за участь у вихованні дітей.

Утім, чи готова держава сприяти відповідальному батьківству і чи не чинить цьому перешкоди?

Фото компанії Patagonia

ХТО В УКРАЇНІ НАЙКРАЩИЙ СІМЕЙНИЙ РОБОТОДАВЕЦЬ?

Понад 20 вітчизняних та міжнародних компаній в Україні подали свої анкети на участь у рейтингу. Владислав Головін очікує за два тижні добрати ще до півсотні. Цю ідею він запозичив в американській компанії Fatherly.com, рейтинг якої вже три роки поспіль визначає найкращих роботодавців для тат.

“Але ми зрозуміли, що для України робити рейтинг суто “для тат” зарано, інакше ми б ризикували не отримати жодної заявки. Тому вирішили визначити найкращих сімейних роботодавців”, – пояснює Владислав.

Ідея рейтингу в тому, щоб компанії зрозуміли, що для них це є важливий елемент репутації – наскільки вони комфортні для родини. Якщо роботодавці дійсно зацікавлені в лояльності працівників, вони пропонуватимуть не тільки гідну зарплату, а й розумний баланс роботи й приватного життя (так званий work and life balance).

“Людина, яка бачить, що на роботі її поважають не тільки за кваліфікацію, а й за інші “якості”, зокрема батьківство, краще працюватиме. Це очевидні речі”, – переконаний Владислав.

Чоловік розглядає цей рейтинг як довгостроковий проект.

“Сподіваюся, через рік-два компанії будуть змагатися за те, щоб потрапити на вершину цього рейтингу. Щоб ейчари подивилися і сказали: “Ох, нічого собі, хлопці цієї маленької компанії виплачують гроші за народження дитини, а в нас нічого такого немає. Треба щось змінювати”. Ось це і є наша мета”, – зауважує співрозмовник.

Компанії, які бажають взяти участь у рейтингу, мають чесно відповісти на такі запитання:

1. Чи передбачена у вашій компанії премія для працівників, які стали батьками? Якщо так, то в якому розмірі і коли була запроваджена?

2. Чи сплачує компанія медичну страховку для всіх чи кількох членів родини працівника незалежно від його статі? Коли запроваджена? Яка загальна сума покриття за страховкою? 

3. Чи є у компанії інші види підтримки відповідального ставлення до батьківства серед працівників? Які? Коли запроваджені? 

4. Яка середня тривалість декретної відпустки, якою користувалися працівники компанії?

“Коли читаєш, що в США компанія платить 4 тисячі доларів працівнику, в якого народилася дитина, або дає відпустку на рік, що в цій країні закон зовсім не зобов’язує, мимоволі дивишся на українську дійсність. У нас зараз із тих 20 роботодавців, що відповіли, троє чи четверо сплачують премію за народження дитини, й то дуже невелику”, – наголошує Владислав Головін.

Він також очікує, що питання відповідального батьківства і заохочення до цього роботодавців почне обговорюватися в колі пересічних громадян. Головін переконаний, що останніми роками батьківська спільнота стає дуже активна. Так, він пригадує проект мами Ольги Мирцало “Київ – дружній до батьків і малюків”, учасники й учасниці якого організовують “0+ Кіно для батьків з малюками”, формують інтерактивну карту доступності, організовують флешмоби тощо.

“Такі різні батьківські ініціативи створюють той громадський тиск, щоб наше середовище ставало більш доступним і безпечним для батьків з дітьми”, – додає Владислав.

“ВАЖКО, ПОКИ НЕ ПРИЙДУ ДО ДРУГА, В ЯКОГО П’ЯТЕРО ДІТЕЙ”

Сам Владислав Головін понад рік очолює “Батьківський клуб”, де чоловіки обговорюють актуальні питання виховання дітей, взаємин у родині, надання першої медичної допомоги, психологічної підтримки тощо.

Владислав Головін з родиною / Фото ініціативи “Культурний проект. Діти”

“У нашому патріархальному суспільстві панує стереотип, що діти – не чоловіча справа. Хай ці баби сидять на кухні і займаються ними. А я буду із сином, коли йому виповниться років 15, і вже з ним можна буде пиво випити та на футбол піти. Коли тільки започатковував клуб, я мав надію, що виявиться чоловіча аудиторія, яка цих поглядів не розділяє. Так і сталося, є значна частина чоловіків, для яких відповідальне батьківство дуже важливе”, – розповідає Владислав.

Окрім отримання інформації через сайт, розсилки новин, фейсбук-сторінки, чоловіки збираються на регулярні зустрічі.

“Це дуже надихає, коли в клубі 20 чоловіків говорять не про політику, футбол, даруйте, про тьолочок, а обговорюють, що робити з дітьми. Як знаходити з ними спільну мову, коли не слухаються. Якось один батько запитав: “У мене двоє хлопців, і я не знаю, як мені бути. Знаю, що бити їх ненормально, але вони постійно все трощать у квартирі…”. Кожен із нас ділиться своїм досвідом”, – каже Владислав.

“Чи мені важко з трьома дітьми? Хіба до тих пір, поки не приїжджаю до свого друга, в якого їх п’ятеро. Тоді стає трохи легше. Розумію, що я ще такий молодий”, – сміється мій співрозмовник.

Найближчим часом, 14 грудня, “Батьківський клуб” організовує зустріч з татами на тему, як підготуватися до партнерських пологів.

“Я підгледів такий формат в Австралії. Коли чоловікам про партнерські пологи розповідають не в жіночій консультації, а в кафе чи в пабі. Скільки насправді коштують пологи, що треба дати дружині із собою в лікарню, які мають бути медикаменти, чи можна народжувати вдома, що робити з малюком, який щойно народився…”, – ділиться планами Владислав.

Аудиторія клубу – не ті чоловіки, яких треба переконувати, як класно бути батьком. За словами Головіна, останні 5-6 років тренд змінився, і на дитячих майданчиках усе більше татусів, які охоче гуляють зі своїми малими.

“Вони виходять не тому, що жінка сказала. Вони хочуть гратися з дітьми, залюбки постять фотографії в інстаграм… Вони цим пишаються.

Звісно, якщо ми включимо програму на кшталт “Надзвичайних новин” і побачимо жахливі ролики про те, що батько побив чи зґвалтував свою дитину, це не додає ваги батьківству. Але це вже питання до МВС, інших державних органів.

Наші батьки – інші, і їх багато, просто про них не так часто пишуть. Не той ракурс, щоб привертав увагу. Бо якщо трапляється якась трагедія, мовляв, якийсь чоловік кинув дівчину з немовлям, іде великий розголос соцмережами…  А серед моїх знайомих є батьки чотирьох і п’яти дітей. Обоє — класні татусі, і вони не кричать про це на кожному кроці. Саме тому я організував видання Fathersclub.com, щоб писати про таких хлопців”, – пояснює головний редактор.

На думку Владислава Головіна, дискримінаційне ставлення щодо чоловіків-батьків найперше проявляється в стереотипному сприйнятті. Мовляв, чоловік має бути виключно мисливцем і добувачем.

“Справа чоловіка – принести мамонта, а решту зроблять жінки. Такі стереотипи закріплені не стільки з радянських часів, як з патріархальної моделі суспільства. Звідси і випливає: який там батько захоче отримати відпустку з того приводу, що в нього народилася дитина? Тому це часом важко зробити. Навіть не стільки через дискримінацію, а через те, що це “не його справа”. І допоки такий світогляд матимуть роботодавці, доти батькам доведеться долати ці перешкоди. Сподіваюся, нашим рейтингом ми потроху почнемо змінювати погляди керівництва компаній”, – пояснює Владислав.

Головін також додає, що серед його знайомих не було таких, хто хотів би, а йому не надавали відпустку по догляду за дитиною. Більше того – пропонувався формат віддаленої роботи, тим самим зберігалася і можливість мати дохід. Усе залежить від самого чоловіка і його наполегливості. 

НЕДАЛЕКОГЛЯДНІСТЬ, СКРЕПИ ЧИ ДИСКРИМІНАЦІЯ?

Поки “звичайні” громадяни творять зміни навколо себе, чи поспішає Україна іти назустріч чоловікам-батькам?

“Нещодавно мер Чернігова Владислав Атрошенко отримав від Коаліції з протидії дискримінації в Україні антипремію “Дискримінатор року – 2017” за заклик народжувати всім по три дитини, інакше вони будуть вважатися “не українцями та хворими”. Порожні слова, які можуть розглядатися навіть як мова ворожнечі – це поки все, що придумав міський чиновник, щоб вирішити демографічну проблему в Україні”, – коментує координаторка кампанії “Дискримінація обмежує. Протидій!” Ірина Текучова.

Експертка називає ініціативу Владислава Головіна корисною і каже, “хто, як не работодавець може стимулювати своїх працівників народжувати і не боятися, що через це вони будуть звільнені або недооцінені”.

Ірина Текучова також додає, що дискримінація за сімейним станом заборонена українським законодавством, який захищає як матерів, так і татів у сфері працевлаштування.

“В останні роки розвивається тенденція ділити відпустку по догляду за дитиною між татом та мамою, що дає жінкам більше можливостей розвиватися в професійному напрямку. Але тут нерідко саме тати зіштовхуються з небажанням роботодавця відпускати свого співробітника-чоловіка в таку відпустку через стереотипи, які у нас існують у суспільстві”, каже Текучова.

 

Якраз боротьба зі стереотипами сьогодні найбільш запекла, стверджують експерти. Зокрема, стигматизація чоловіка-батька простежується як у рішеннях місцевих суддів, так і у зверненнях до Європейського суду з прав людини.

Наприклад, недавно українську спільноту схвилювало рішення Верховного Суду України (ВСУ) , в якому визнано законними дії Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування”, що не відпустило чоловіка “в декрет” і звільнило його за прогули.

ВСУ спирався на Кодекс законів про працю України і розглядав справу з позиції “не був присутній на роботі без поважних причин”, отже, прогул.

Тим самим ВСУ скасував рішення Апеляційного і Вищого спеціалізованого судів. Ці суди аргументували, що відсутність чоловіка на роботі була пов’язана з доглядом за малолітньою дитиною, про що він попередив керівництво, тож був відсутній з поважних причин.

Утім, ВСУ стверджує, що “суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли помилкового висновку…, оскільки надання соціальної відпустки є обов’язком роботодавця, а не є його правом”.

Погляди спільноти в соцмережах щодо цієї справи розділилися. Одні говорили, якщо за українським законом не можна просто зателефонувати керівнику й сказати, що в мене народилася дитина, тому не виходжу на роботу, то, значить, чоловіка справедливо звільнили. І “прикриватися” дітьми зовсім недоречно.

Інші стверджували, що таким рішенням ВСУ ніяк не сприяє залучення татів у виховання дітей і ускладнює надалі отримання “татівської” відпустки.

У цьому переконана також і юристка, ґендерна експертка Олена Уварова, яка вбачає найголовнішу проблему в рішенні ВСУ, що суд узаконює нерівні підходи до відпустки по догляду за дитиною.

“Суд сказав, що на відміну від матері дитини роботодавець щодо чоловіка може вирішувати – давати відпустку по догляду за дитиною чи ні… Тут явна дискримінація, тому що в питаннях відпустки по догляду за дитиною мають існувати абсолютно ідентичні підходи, незалежно від того, про кого з батьків йдеться.”, прокоментувала Уварова.

Юристка нагадує, що така відпустка і належні виплати підпадають під дію статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки вони сприяють сімейному життю і неодмінно впливають на спосіб, у який воно організоване.

І Європейський суд з прав людини у справі “Костянтин Маркін проти Росії” зауважує, що чоловіки перебувають в аналогічному з жінками становищі щодо відпустки по догляду за дитиною і належних виплат (рішення від 22 березня 2012 року).

Згідно із цим рішенням, Суд не погодився, що виправдання різниці в ставленні у випадку заявника може полягати, як стверджував Уряд Росії, в особливій соціальній ролі жінки у вихованні дітей.

Сучасне європейське суспільство просунулось вперед до рівного розподілу відповідальності за виховання дітей між чоловіками і жінками, і роль чоловіків у догляді за дітьми стала визнаною. Більшість європейських країн, включаючи Росію, тепер дозволяють чоловікам і жінкам відпустку по догляду за дитиною, і значна кількість країн також поширили це право і на жінок-військовослужбовців та чоловіків-військовослужбовців.

“Різницю в ставленні у випадку заявника не можна вважати позитивною дискримінацією на користь жінок, оскільки вона явно не спрямована на виправлення пригнобленого становища жінок у суспільстві.

Натомість, вона спричинила поглиблення ґендерних стереотипів і була несприятливою як для професійної діяльності жінок, так і для сімейного життя чоловіків. Тобто посилання на традиційний розподіл ґендерних ролей у суспільстві не може виправдати відмову чоловікам, включно з військовослужбовцями, у праві на відпустку по догляду за дитиною”, – зазначається у рішенні справи “Костянтин Маркін проти Росії”.

***

Якщо ваша компанія бажає долучитися до рейтингу “Найкращі сімейні роботодавці України”, надсилайте ваш запит Владиславу Головіну в Facebook чи на пошту fatherscl@gmail.com

Матеріал підготовлений за підтримки Кампанії з протидії дискримінації

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter