Хімічна атака: як розпізнати, підготуватися та вижити після неї

Що може призвести до хімічної атаки? Джерела ризику

Небезпечні викиди можуть спричинити аварії та теракти на хімічних підприємствах, де зберігаються та використовуються такі речовини, як оксид азоту, аміак, хлор, синильна кислота, сірчистий газ, сірководень. А також аварії під час транспортування цих речовин.

Наразі цей ризик доволі високий, оскільки багато підприємств потрапило у зону бойових дій. Це, зокрема “Азовсталь” і ПАТ “Ілліча” в Маріуполі на Донеччині.  А приміром, в Луганській області 5 травня росіяни обстріляли залізничне господарство Сєвєродонецького “Азоту”, який до війни був одним з найбільших в Україні виробників аміаку. Також ми пам’ятаємо ситуацію, коли в Рубіжному на Луганщині снаряд влучив у цистерну з хлором.

Інша причина хімічної атаки – хімічна зброя, яку може застосувати ворог. Це такі токсичні речовини, як фосген, зоман, зарин, дисфосген, хлорциан, табун. Їх можуть розповсюджувати з літаків, дронів, за допомогою артилерії, ракет або диверсійних груп. Небезпеку для людей становить розлив отруйних речовин, їх випаровування та горіння.

Як зрозуміти, що стався витік або викид небезпечної хімічної речовини?

Щоб зрозуміти, чи сталася хімічна аварія чи інша надзвичайна подія із небезпечними хімічними речовинами (НХР), варто звертати увагу на:

наявність розлитих невідомих речовин; 
підозрілі невідомі ємності та їхні етикетки;
сліди сипучих речовин.

Про те, що подія сталася, може свідчити пошкоджена ємність з маркуванням небезпечного вантажу. Або поряд з розливом невідомої речовини знаходяться ємності (контейнери, цистерни, бочки тощо), що можуть використовуватися для транспортування чи зберігання НХР.

Також ви можете бачити калюжі, хмари, дим, походження яких неможливо пояснити і які мають незвичайний колір (зелений, жовтий). Відчувати запахи, появу яких не можна пояснити.

У навколишньому природному середовищі також можуть спостерігатись нетипові явища. Наприклад, неприродно низькі хмари чи туман. Мертві тварини, риби, комахи, птахи на території подїі та поблизу неї. Маслянисті плями або краплини на поверхні води. Хмари пилу або частинки, поява яких не пояснюється погодою чи інцидентом (наприклад, обвал будинку). Пожухла або знебарвлена рослинність в районі події.

Також варто звертати на стан людей в зоні події. У них можуть бути плями на тілі невідомого походження. Різна кількість жертв у приміщеннях та на відкритому повітрі. Наявність постраждалих без видимих причин і травм. У постраждалих присутні однакові симптоми або травми, походження яких є незрозумілим. Люди відчувають утруднене дихання чи кашель, не пов’язані з механічними травмами, мають пухирі або подразнення на шкірі, не пов’язані з вогнем. Подразнення очей, яке неможливо пояснити.

Що робити під час викиду аміаку?

Аміак – це безбарвний газ задушливої дії, що має їдкий характерний запах. Його можна відчути задовго до потрапляння у місце з небезпечною для здоров’я і життя концентрацією. Втім, людям з астмою навіть незначна його концентрація може зашкодити.

Аміак удвічі легший за повітря, тому швидко піднімається у верхні шари атмосфери і може потрапляти в приміщення на останніх поверхах багатоквартирних будинків. 

Заходи безпеки

Якщо ви потрапили в зону розповсюдження аміаку, надіньте пов’язку, змочену у слабкому розчині лимонної чи оцтової кислоти.

Не користуйтеся відкритим вогнем. При змішуванні аміаку з повітрям може утворитися вибухонебезпечна суміш. 

Проведіть герметизацію квартири: зачиніть вікна, кватирки, двері. Вимкніть всі прилади, вентилятори, системи обігріву та охолодження, перекрийте газ. 

Виходьте із зони забруднення низинами та у напрямку, перпендикулярному руху вітру.

Викличте бригаду медичної допомоги, якщо є така можливість.

Ознаки отруєння

Спеціалісти Центру громадського здоров’я МОЗ України виокремлюють шість основних ознак отруєння аміаком:
печіння слизових рота, носа і верхніх дихальних шляхів, що провокує задуху і сильний кашель;
подразнення і почервоніння слизових верхніх дихальних шляхів, у високих концентраціях можливі опіки;
різі і подразнення очей, які можуть призвести до тимчасової або постійної сліпоти;
почервоніння шкіри у разі високої концентрації аміаку в повітрі;
зміна частоти пульсу при сильних отруєннях;
обмороження або опіки з пухирями на шкірі у разі контакту з рідким аміаком. 

Медична допомога

Зробіть інгаляцію зволоженим киснем або теплою водяною парою з 10% розчином ментолу у хлороформі за допомогою приладу для інгаляцій.

Випийте тепле молоко з харчовою содою та знеболюючі засоби.

Шкіру промийте теплою водою та накладіть примочки 5% розчину оцтової, лимонної або борної кислоти. Очі ретельно промийте проточною водою, після чого закапайте розчином дикаїну або оливковою олією та накладіть на повіки ватно-марлеву пов’язку.

Рот, ніс, горло промийте 5% розчином лимонної кислоти впродовж 15 хвилин.

Що робити під час викиду хлору?

Хлор – отруйний газ жовтувато-зеленого кольору. Має різкий подразнюючий запах. Хлор важчий за повітря. У разі витоку накопичується у низинних ділянках місцевості, підвалах і на нижніх поверхах будівель.

Заходи безпеки

Надіньте пов’язку, змочену 2% розчином харчової соди або просто водою. Проведіть герметизацію квартири. Вимкніть всі електроприлади. Виходьте з зони забруднення у напрямку, перпендикулярному руху вітру. Найбільш безпечні місця — верхні поверхи високих будівель.

Ознаки отруєння

При отруєнні хлором в першу чергу вражаються кон’юнктиви очей і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Наслідки отруєння газом хлору включають гостре запалення кон’юнктиви, слизових носа, глотки, гортані, трахеї та бронхів.

Це може відчуватись як різкий  біль  за  грудиною, сухий  кашель, блювання, задуха,  порушення координації  рухів, сльозотеча.

У випадку концентрації хлору у  40–60 ppm може розвинутися токсична пневмонія або гострий набряк легень.

Висока концентрація хлору – близько 400 ppm і вище – призводить до смерті протягом 30 хвилин. 

Медична допомога

Зніміть забруднений одяг та теплою водою обмийте контактуючі ділянки шкіри.

У разі втрати свідомості потерпілому потрібно дати понюхати нашатирний спирт.

Штучне дихання робити не можна. У важких випадках використовувати кисневу інгаляцію. У разі проковтування хлоровмісних речовин промийте шлунок через зонд або викличте блювоту після рясного пиття. Не використовуйте розчин питної соди, щоб не пошкодити слизову шлунку.

Прийміть пару таблеток активованого вугілля. У разі пошкодження очей промийте їх великою кількістю води або 2% розчину соди. Зробіть полоскання ротової порожнини та носа розчином соди.

Для полегшення кашлю зробіть інгаляцію з додаванням соди. Пийте якомога більше молока, води. Однак у випадку набряку легень потрібно обмежити вживання рідини та прийняти діуретики. 

Щоб зменшити кашель та біль можна зробити інгаляцію лідокаїну.

Для зменшення набряку легень потрібно прийняти кортикостероїди у вигляді інгаляції або ін’єкцій.

Прийняти аскорбінову кислоту та N–ацетилцистеїн для антиоксидантної терапії.

Як зрозуміти, що відбулась атака із застосуванням хімічної зброї?

Подія, пов’язана з бойовими хімічними речовинами (БОР), матиме схожі первинні ознаки з подіями, пов’язаними з промисловими НХР.

Але такій події може передувати інформація про загрозу теракту.

Ви можете бачити предмети або залишки предметів, схожих на саморобні вибухові пристрої.

На місці можуть з’являтись невідомі особи, які використовують засоби індивідуального захисту без очевидних причин.

А також ви можете знайти на місці події використані засоби захисту, походження яких неможливо пояснити.

Ви почули вибух із незначними пошкодженнями або без пошкоджень.

Побачили пристрій для розсіювання (рідини, пилу) або маслянисті плями або краплі на поверхнях.

Побачили підозрілих осіб, які терміново покидають територію. Є кілька типів хімічної зброї: артилерійські снаряди, хімічні фугаси, ручні хімічні гранати, авіаційні бомби, виливний авіаційний пристрій, ракети. 

Про ймовірне застосування такої зброї свідчать:

менш різкий, не схожий на інші боєприпаси, звук розриву бомб, снарядів, мін;
поява характерної хмари газу, диму або туману в місцях розриву авіаційних бомб, снарядів, мін;
поява хмари, диму або газу, що рухається по вітру з боку противника;
поява позаду літаків темних, швидко зникаючих смуг і осідання на місцевості краплин і туману отруйних речовин;
наявність маслянистих крапель, підтікань, плям, калюж на місцевості або воронках від снарядів, мін і авіаційних бомб;
подразнення очей, органів дихання та носоглотки;
зниження гостроти зору або його втрата;
сторонній запах, що не властивий для цієї місцевості;
зів’янення рослинності або зміна її забарвленості. 

Медичні ознаки

Кілька потерпілих з однаковими симптомами.
Масові жертви без видимих причин або травм.
Раптова втрата свідомості у людей, слабкість, апное або судоми.
Помутніння або погіршення зору.
Ознаки та симптоми гіперсекреції (наприклад, слинотеча, сльозотеча та діарея). Подразнення очей, носа, горла, ускладнене дихання.
Почервоніння шкіри, пухирі, свербіж, ознаки опіків.  

Які є види хімічної зброї і як вони впливають на людину?

Загальноотруйна хімічна зброя 

Швидкодіючі отруйні речовини, які призводять до загибелі внаслідок зупинки дихання. Сюди відносять ціанід або синильну кислоту (АС), хлорциан (СК), миш’яковистий водень (SA).

Нервово-паралітичні речовини

Ці речовини порушують функціонування нервової системи та спричиняють судоми, які переходять в параліч. До них належать зарин (GB), зоман (GD), табун (GA), циклозарин (GF), амітон (VG) та інші. 

Задушливі речовини

Ці речовини перш за все вражають дихальну систему та спричиняють токсичний набряк легенів. До них належать фосген (CG), дифосген (DP), хлорпіктин (PS), хлор (CL), фосгеноксим (CX). 

Психотропні речовини (інкапаситанти)

Несмертельні отруйні речовини, які впливають на центральну нервову систему людини і можуть тимчасово робити її недієздатною. Викликають галюцинації та ілюзорні картини, порушують психіку. До таких речовин відноситься, зокрема LSD. 

Подразнюючі речовини (іританти) 

Несмертельні отруйні речовини, в незначних концентраціях вибірково впливають на нервові закінчення слизових оболонок очей, верхніх дихальних шляхів, шкірних покривів. Ці речовини також називають слізогінними газами. До них, зокрема, належать дибензоксазепін (CR), 2-хлоробензальмалонодинітрил (CS), хлороацетофенон (CN). 

Шкірно-наривні

Речовини, які під час безпосереднього контакту зі шкірою спричиняють запалення шкірних покривів (нариви), вражають очі та органи дихання, а також мають інші ефекти. До них належать іприт (HD), азотисті іприти (HN-1, HN-2, HN-3), кисневий іприт (НТ), полуторний іприт (HQ), люїзити (L-1, L-2, L-3).

Як діяти при ураженні загальноотруйними речовинами?

Клінічні прояви 

Подразнення очей та розширення зіниць. Пригнічене дихання, кардіогенний набряк легенів. Озноб. Зміна кольору шкіри до темночервоного, жовтого або бронзового. Тахікардія (прискорене серцебиття), блокада серця, порушення ритму серця, зупинка серця. Головний біль, нудота і блювання, відчуття тривоги, сонливість. Можуть також виникати епілептичні припадки, біла гарячка, судоми, смерть мозку. 

Лікування антидотами

Тіосульфат натрію IV, інгаляція анілімітрітом. 

Додаткові заходи

Інгаляція 100% киснем, ін’єкції бікарбонату натрію для метаболічного ацидозу, протисудомні препарати, адреналін.

Як діяти при ураженні нервово-паралітичними речовинами?

Клінічні прояви

Звуження зіниць, туман перед очима, кон’юнктивіт, біль та потемніння в очах. Сильний нежить. Зменшення частоти серцевих скорочень. Утруднення дихання, призупинка дихання, зупинка дихання. Мимовольні скорочення окремих м’язів, судоми. Дратівливість, депресія, помутніння свідомості (вплив невеликої концентрації ОР); втрата свідомості, судомна активність, зупинка дихання, головний біль. 

Лікування антидотами

Атропін (холінергічний блокувальник).
Оксими (використовується для інтоксикації).
Діазепам (для попередження судомної активності тощо).

Як діяти при ураженні шкірно-наривними речовинами?

Клінічні прояви 

Почервоніння шкіри та утворення на ній болісних пухирців, наповнених рідиною, потемніння та лущення шкіри. Сльозотеча, кон’юнктивіт, набряки очей, блефароспазм (мимовільне скорочення м’язів ока), сліпота. Пошкодження дихальних шляхів: бронхоспазм, кашель, геморагічний набряк легень, дихальна недостатність. 

Медичні заходи

Не існує специфічного загального антидоту.

Для зменшення ураження шкіри потрібно якомога скоріше провести її очищення 0,5% розчином гіпохлориту натрію та транспортувати потерпілого у лікарню. Для лікування ушкодженої шкіри потрібно застосовувати сульфадіазін срібла та конкретні антибіотики. У випадку бронхоспазму потрібно вжити бронхолітичні засоби та кортикостироїди.

В разі інтенсивного впливу на органи дихання провести ендотрахеальну інтубацію та штучну вентиляцію легень. Очі потрібно промити великою кількістю води, після цього застосовуються конкретні антибіотики.

Як діяти при ураженні задушливими, психотропними та подразнюючими речовинами?

Клінічні прояви задушливих отруйних речовин

Відчуття печіння в очах, сльозотеча. Кашель, спазм гортані, набряк легенів, дихальна недостатність, наростання рідини у легенях, почуття стиснення в грудях. Ціаноз (синюшний колір шкіри). 

Клінічні прояви психотропних речовин

Біохімічний аналіз дії психотропних речовин дуже складний, їхній вплив важко передбачити. У здорових людей вони можуть викликати психічні аномалії або фізичну нездатність діяти, агресивність та тривожність. Деякі психоотрути здатні викликати порушення координації руху, тимчасову сліпоту та глухоту. Окремі симптоми ураження зберігаються до п’яти діб. 

Клінічні прояви подразнюючих речовин (іритантів)

Запалення очей, сльозотеча, кон’юнктивіт, печіння в горлі, головний біль, деколи подразнення шкіри. Смертельна дія для ірритантів не характерна. 

Надання домедичної допомоги

Практично у всіх випадках достатньо винести постраждалого на свіже повітря, симптоми незабаром зникнуть. Якщо вони зберігаються, промити водою очі та рот, а шкіру промити мильною водою. Змінити одяг.

Потерпілих, які страждають тимчасовою сліпотою, заспокойте: постійна втрата зору від впливу таких речовин ніколи не спостерігалася.

Які загальні правила у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки?

Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Якщо атака сталася в приміщенні, то необхідно якомога швидше вибратись на свіже повітря. Якщо атака трапилась на вулиці, то варто сховатись у приміщенні або в автомобілі з піднятими вікнами.

Надягніть протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов’язку, закритий одяг. Одягніть окуляри, якщо ви їх носите. 

Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти з району ураження неможливо, залишайтеся у приміщенні і щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте.

Захистити від хімічної атаки також здатні штатні бомбосховища та метро, які обладнані фільтрацією повітря.

Вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах.

Зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у валізу та підготуйтеся до евакуації.

Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам, людям похилого віку, їх евакуюють у першу чергу.

Виходьте з зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини — в низинах може бути висока концентрація НХР.

При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини та звернутися по меддопомогу. Не намагайтеся дихати глибше, якщо ви відчули стиснення в грудях, брак повітря.

Постраждалим надайте першу долікарську допомогу, якщо маєте навички.

Вийшовши з зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийтесь, якщо є можливість. Це необхідно, щоб не заражати і не забруднювати інших.