Хочете врятувати три життя? Центри крові просять про допомогу

Дата: 08 Квітня 2020 Автор: Микола Іващенко
A+ A- Підписатися

Через коронавірусний карантин кількість охочих здати донорську кров зменшується. Київський міський центр крові б’є на сполох, заявляючи, що якщо раніше його відвідували 150 людей на день, то зараз – 50. Отже, заклад не може покрити тижневий запас компонентів крові. 

Я, журналіст видання ZMINA, вже відвідав центр, щоб здати кров. Розповідаю на власному досвіді про донорство та те, як потрібно підготуватися до процедури.

Донорство насамперед шляхетна справа, каже заступниця директора Київського міського центру крові Оксана Мулярчук, адже донор рятує життя відразу трьох людей.  

“Одна доза консервованої крові в 450 мл – це три врятовані життя. Кожну дозу переробляють на три компоненти – еритроцити, плазму та тромбоцити, які переливають окремій людині”, – пояснює вона. 

У центрі нагадують: громадяни України можуть отримати статус почесного донора України, здавши кров понад 40 разів, та отримати доплату до пенсії в розмірі 10%  затвердженого прожиткового мінімуму. Якщо ж студенти здають кров більш ніж тричі на рік, то в них з’являється право на доплату до стипендії. 

“Ми працюємо з більшістю навчальних закладів у Києві, але, на жаль, не всі виші дотримуються цього принципу”, – додала заступниця директора центру. 

Окрім того, донори крові рятують не лише чиєсь життя, а й продовжують своє, нагадує колишня очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун. У них, зокрема, суттєво зменшується ризик серцево-судинних хвороб, гемохроматозу, покращується баланс холестерину, зменшуються ризики захворіти на рак легенів, прямої кишки, шлунка та гортані.

Як підготуватись

Про найближчий до вас центр крові можна довідатися з мапи та каталогу центрів проєкту “ДонорUA”. 

Для початку донорам потрібно попередньо зареєструвати свій візит у центрі крові та дотримуватися дієти. 

Лікарі просять донорів не легковажити і підготуватися до процедури, адже від цього залежить якість крові та її компонентів, а отже і якість наданої хворому допомоги.

Донорам не можна вживати алкоголь за 48 годин, перед самим візитом варто обов’язково поснідати, наприклад кашею, чаєм з булочкою, фруктами та овочами. Водночас із раціону потрібно вилучити жирну їжу.  

Фахівці рекомендують здавати кров уранці, бо так організму донора легше змиритися зі зменшенням кількості крові. Водночас зранку менше спокус для донора порушити режим, зокрема спожити заборонені продукти, ліки чи розхвилюватися. 

Із собою потрібно взяти паспорт та ідентифікаційний код. Медичної картки чи довідок не потрібно. 

Транспорт

Донори, які живуть у Києві, можуть скористатися безкоштовним трансфером до центру. У столиці вже два тижні за ініціативою Київського міського центру крові, Департаменту охорони здоров’я міста Києва та Київської міської державної адміністрації працює “донорське таксі”. Такою послугою щодня користуються близько десяти донорів.

Щоб скористатися такою можливістю, варто зателефонувати до центру за номером: (044) 440 62 11.

Також безкоштовно можна доїхати до центру та повернутися назад додому, скориставшись програмою “Таксі для донора” від ДонорUA та Фундації “Варто жити”. У співпраці з онлайн-сервісом Uklon та національною мережею автозаправних комплексів WOG послугу вже запустили в семи містах України: Києві, Львові, Одесі, Харкові, Полтаві, Дніпрі та Запоріжжі. 

Окрім цього, небайдужі громадяни можуть оплатити проїзд для донора. В ініціативі “ДонорUA” кажуть, що поїздка в один бік коштує 120 грн.

Безкоштовний медогляд

У столичному центрі крові всі співробітники в масках. Відвідувачі заповнюють, зокрема, анкету донора та інформаційну згоду на проходження тесту на ВІЛ. Водночас, щоб уникнути фізичного контакту з персоналом, донор має самостійно взяти бланки для заповнення і покласти в червону коробку, з якою проходитиме всі процедури. Але навіть якщо такий контакт і відбувся, то всі ретельно обробляють руки санітайзерами. 

Згідно з вимогами міжнародної Асоціації служби крові, донор має бути в масці протягом перебування в центрі. У центрі крові також є можливість обробити руки антисептиком.

Співробітники центру ретельно перевіряють ваш стан здоров’я: міряють температуру, прослуховують стетоскопом. Донорів, у яких температура вища за 37 градусів, скеровують до сімейних лікарів на консультацію.

Оскільки фахівці ретельно досліджують кров на гепатит В, С, ВІЛ-інфекцію, сифіліс, донор може безкоштовно довідатися про результати. Перед процедурою також дослідять гемоглобін та печінкові проби. Якщо фахівці виявлять у людини інфекцію, її телефоном запросять на консультацію до лікаря. По телефону діагноз ніхто не повідомлятиме.

Окрім цього, у донорів є можливість дізнатися свою групу крові, резус-фактор та актуальні показники артеріального тиску. 

Безпосередньо перед самим кроводаванням на донорів чекає печиво та солодкий чай. 

Саме кроводавання відбувається в спеціально обладнаному кабінеті – маніпуляційній. Уся процедура триває до 10 хвилин.

Голка у вені виглядає моторошно, але якщо на неї не дивитися, ви почуватиметеся розслаблено, і все буде чудово.  

Після процедури маніпуляційна медсестра накладає на місце пункції пов’язку, яку не слід знімати протягом двох годин. 

Після цього донорам дадуть 73 гривні на обід. Не слід ігнорувати рекомендацію лікарів нормально поїсти та пити багато рідини. Цього дня ви відчуватиме легку слабкість, і відновитися важливо для вашого організму. Лікарі рекомендують не займатися спортом протягом доби.

Окрім компенсації за харчування донори отримують довідку про два вихідні дні. Один – у день донації, а другий додається до відпустки. Водночас за людиною зберігається середній заробіток.  

Фахівці центру крові просять донорів зателефонувати їм, якщо після донації протягом 14 днів у них виявили ознаки COVID-19 та діагноз був лабораторно підтверджений. У такому разі кров вилучать.

“Однак для того, щоб ми могли вилучити цю дозу крові, нам потрібно створити певний запас, тобто щоб вона проходила певний карантин”, – каже Оксана Мулярчук.

Обмеження для іноземців

Наразі здати кров не можуть іноземці з посвідкою на постійне місце проживання, відповідно до українського законодавства. З такою дискримінаційною нормою зіткнулась і співробітниця Центру прав людини ZMINA Дінара Касимбекова. 

Оксана Мулярчук пояснює, що в Україні центри крові керуються, зокрема, Законом “Про донорську кров та її компоненти” в редакції 1995 року. Відповідно до цього документа, лише громадяни України можуть бути донорами крові.

Раніше Верховна Рада відхиляла кілька законопроєктів, які мали внести 30% змін до профільного закону та усунути архаїчні норми. Наразі в парламентському комітеті з охорони здоров’я діє робоча група, яка напрацьовує законодавчі зміни, однак наразі невідомо про терміни ухвалення нового законопроєкту. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: