Як закон про адмінпроцедуру допоможе активістам у боротьбі зі скандальними забудовами

Дата: 23 Листопада 2021 Автор: Євген Школьний
A+ A- Підписатися

16 листопада відбулася подія, на яку країна чекала понад 20 років. Так, уперше за такий довгий час Верховна Рада нарешті зважилась ухвалити Закон “Про адміністративну процедуру”. Зміст закону відповідає кращим європейським стандартам, адже він став результатом роботи не лише народних депутатів, а й широкого кола експертів, науковців у сфері адміністративного права, представників профільних міністерств, суддівського корпусу, міжнародних експертів. Розроблений до другого читання законопроєкт попередньо схвалила авторитетна міжнародна програма SIGMA.

Закон про адміністративну процедуру встановлює єдині, уніфіковані правила відносин між громадянами й чиновницьким апаратом. Він надає громадянам низку нових базових прав. Зокрема, це право особи бути вислуханою перед ухваленням несприятливого щодо неї рішення, право на ознайомлення з матеріалами справи, право на отримання належно вмотивованого адміністративного акта, який має містити інформацію про порядок його оскарження та не зможе набути чинності, допоки не буде доведений до адресата, тощо.

Але закон про адмінпроцедуру є доволі новим і складним для України як пострадянської країни. Особливо для посадових осіб, які мають його виконувати. Саме тому він набуде чинності через рік з дати його опублікування, щоб був час для навчання посадовців та погодження інших актів законодавства зі змістом цього закону.

Важливо зазначити, що закон про адмінпроцедуру поширюється на органи виконавчої влади й місцевого самоврядування та стосується саме індивідуальних актів. Тобто тих, які стосуються визначеного кола осіб або ж ухвалюються щодо однієї особи. Наприклад, це оформлення паспорта, видавання дозволу, ліцензії.

Охоплює цей закон і такі правовідносини, як виділення земельної ділянки під забудову. І саме в цій частині він зможе бути допоміжний усім небайдужим громадянам, які борються з незаконними забудовами та захищають від них культурну спадщину в наших містах.

Так, за новими правилами, місцева рада, перед тим як виділяти землю під забудову, має встановити, чи є зацікавлені особи. Тобто люди, яких прямо стосується ця забудова (наприклад, мешканці сусідніх будинків). Коли такі особи будуть встановлені – їм мають запропонувати долучитися до справи та повідомити про можливість висловити свою позицію. Зацікавлені особи зможуть підкріпити свої аргументи також будь-якими документами або іншими доказами. Зможуть вони ознайомитись і з матеріалами, що стосуються забудови. Водночас сам забудовник також матиме право наводити свої аргументи.

Лише заслухавши позицію зацікавлених осіб (за потреби навіть провівши спеціальне слухання), місцева рада зможе ухвалювати рішення щодо виділення земельної ділянки під забудову. Водночас наведені аргументи сторін вона буде зобов’язана врахувати або ж аргументовано відхилити. Це означає, що люди не можуть заблокувати рішення, але їхня позиція має бути почута і відображена.

Саме рішення ради має бути належно обґрунтованим і обов’язково містити інформацію про порядок його оскарження. Відповідно, якщо люди все ж не домоглися скасування цієї забудови, то в акті має бути належне пояснення, чому їхню позицію не враховано, а забудова потрібна. Вони мають чітко знати, де та як його можна оскаржувати. А зробити це можна буде не лише в судах, але й за адміністративним порядком оскарження – в органі з вищими повноваженнями.

Рішення місцевої ради не набуде чинності, допоки воно не буде належно доведено до всіх сторін. Тобто вона буде зобов’язана подбати, щоб усі причетні гарантовано з ним ознайомилися. В цьому разі воно має бути доведене до відома зацікавлених осіб через офіційний вебсайт місцевої ради та/або друковані ЗМІ. Якщо кількість зацікавлених осіб невелика – за допомогою його вручення або надсилання поштовим відправленням.

Але що робити громадським активістам та громадським організаціям, які борються з незаконними забудовами, якщо вони не є зацікавленими особами? Тобто безпосередньо не мешкають поряд з місцем скандальної забудови.

У цьому контексті важливо зазначити, що закон враховує стандарти Ради Європи, зокрема практику Європейського суду з прав людини. Рекомендації № R 87 (16) Ради Європи державам-членам щодо адміністративних процедур, які зачіпають багатьох людей, дають асоціаціям і організаціям, які захищають довкілля, громадське здоров’я, культурну спадщину тощо, заявляти колективний інтерес. Окремі активісти, які борються з незаконними забудовами, можуть представляти зацікавлених осіб за їхньої згоди.

Також важливо зазначити, що відтепер орган, який розглядає скаргу в адміністративному (досудовому) порядку оскарження, може створити для цього комісію, до складу якої, крім посадовців, можуть включати представників громадських організацій (до третини членів).

Водночас якщо відсутній орган влади з вищими повноваженнями, то скарга подається до органу, акт, рішення, дія або бездіяльність якого оскаржується лише в разі, якщо при ньому створено комісію з розгляду скарг. Тож громадські активісти зможуть захищати права людини та законність, беручи участь у роботі таких комісій. Очевидно, що за участю громадських активістів комісії розглядатимуть скарги більш неупереджено. Висновок комісії матиме рекомендаційний характер, але якщо орган влади вирішить не враховувати його – він має це письмово мотивувати.

Отже, закон про адміністративну процедуру охоплює широке коло відносин між громадянами та посадовцями. Він покликаний докорінно змінити їхню філософію, яка має базуватися на неухильному дотриманні базових прав людини. Громадські активісти та організації зможуть додатково використовувати закладені в ньому механізми у власній боротьбі за верховенство права та захист своїх цінностей.

Чекаємо на підписання закону президентом Зеленським.

Євген Школьний, експерт Центру політико-правових реформ з питань публічної адміністрації

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: