“У Замковій колонії – справжня війна”: чому в’язні оголошують голодування щозими
Десять в’язнів Замкової колонії № 58 в Ізяславі Хмельницької області продовжують голодування. Для правозахисників, що працюють в пенітенціарній сфері, це не новина: як тільки температура повітря зменшується, треба чекати голодування та хвилю самоушкодження у Замковій колонії. Серед в’язнів вона відома жахливими умовами утримання та грубим поводженням. Її називають “Монастир” і “Білий лебідь”.
Колонія розташована у приміщеннях монастиря ордену отців бернардинів – це пам’ятка будівництва епохи бароко, закладена на початку XVII століття.
Тут тримають понад сто довічно ув’язнених. За даними Харківської правозахисної групи, у пивницях колишнього монастиря облаштований карцер і 64 одиночні камери. 62 камери були створені у колишніх стайнях. Тут постійно холодно, і це викликає протести засуджених, що переростають у конфлікти з адміністрацією в’язниці, кажуть правозахисники.
Тому чергове голодування десяти в’язнів Замкової колонії не стало новиною. За словами прес-секретаря заступника міністра юстиції Дениса Чернишова Юрія Маслака, чотирьом засудженим суд уже призначив примусове годування, і вони його отримують.
“Зараз працює комісія з представників прокуратури, офісу омбудсмена. Вони опитали засуджених, розпочалося службове розслідування щодо можливих фактів катування, образ, інших правопорушень, які, можливо, відбувались з боку адміністрації установи. Наскільки мені відомо, головна причина — жахливі умови утримання. Але треба розуміти, що голодування у колонії – це лише невживання їжі, яка готується в установі. Напередодні голодування їм передали 70 кг продуктів від близьких. І вони вживають ці продукти”, – розповів Маслак.
За його словами, такими методами засуджені “хочуть впливати на адміністрацію і встановлювати свої певні закони”.
Також він зазначив, що йдеться про “в’язнів, які порушують режим, і які через це утримуються в камерах дисциплінарних ізоляторах.
“Я думаю, комісія розбереться. У будь-якому разі, ми нікого не захищаємо: ні адміністрацію колонії, ні осіб, які оголосили голодування. Цей конфлікт триває вже давно. Я завжди чую, що у 58 колонії відбуваються протести, хоча житлова зона там у дуже хорошому стані”, – підкреслив Маслак.
До Уповноваженого з прав людини постійно надходять численні звернення від засуджених з цієї колонії щодо порушення їхніх прав працівниками: наприклад, скарги на ізольоване тримання у непристосованих приміщеннях окремих засуджених, до яких застосовується фізична сила або спеціальні засоби. У минулому році під час візиту моніторингової групи Національного превентивного механізму четверо засуджених, які утримувалися в штрафних приміщеннях, скоїли членоушкодження: нанесли собі порізи на руки.
Представники “Харківської правозахисної групи” (ХПГ) також постійно отримуюсь чисельні скарги засуджених Замкової колонії та їх родичів. Насправді, у Замковій колонії – справжня війна між в’язнями та адміністрацією, каже експерт ХПГ Андрій Діденко.
“Там є проблеми з медичним питанням, охороною праці, але одразу у Замковій колонії кидається в очі, там багато років війна між адміністрацією та в’язнями. Й ті, й інші не хочуть примирення, не шукають його. Там є конфронтація, яку фактично неможливо подолати. На мій погляд, персонал та керівництво закладу повинні створити такі умови, щоб засуджені відчували комунікацію, щоб відбувалась соціальна адаптація, ресоціалізація – тобто зміна ставлення засудженого до скоєння злочину та усвідомлення, що злочини скоювати не можна, бо це протирічить засадам суспільної моралі. Про яку взагалі ресоціалізацію може йти мова, коли там багаторічна конфронтація?”, — додає правозахисник.
ХПГ аналізувала ситуацію із колонією: кожного зимового періоду, як тільки встановлюється мінусова температура, у колонії починається голодування та фізичні ушкодження.
“Люди шаленіють від тих умов, у яких перебувають. Під час останнього візиту НПМ у Замкову колонію представники офісу уповноваженого зафіксували 11 градусів у приміщеннях. Це там така постійна температура, за словами засуджених. А якщо людина у ДІЗО, за законом вона не може отримувати передачі від рідних. Ці люди, які роками фактично перебувають в дисциплінарних камерах, вимушені харчуватись виключно тією їжею, що готується в установі. Є багато скарг й на якість та калорійність їжі, але головна проблема – страшенний холод”, — каже Діденко.
За його словами, крім масових голодувань, правозахисники кожну зиму спостерігають за масовими самоушкодженнями: наприклад, в’язні ріжуть руки. Були й спроби самогубства.
“Люди займаються самокаліцтвом. Якось там людина випила “Білизну”, її оперували. За її словами, це відбулось тому що не змогла витримати умови у колонії”, — говорить Діденко.
Ще 25 жовтня 2017 року в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини була прийнята резолюція з рекомендаціями до Міністерства юстиції, серед іншого там вказувалась необхідність забезпечити у першу чергу дотримання температурного режиму в колонії та прохання опрацювати питання щодо можливості ліквідації закладу. Або хоча б провести ротацію керівного складу цієї установи.
Андрій Діденко упевнений, що ротація не допоможе, заклад давно треба закрити.
“Єдине, що можна зробити в цій ситуації – ліквідувати установу як територіальну одиницю. Інших виходів, щоб покращити ситуацію, я не бачу. Мінюст постійно звітує про закриття установ, про зменшення обсягу ув’язнених, виникає логічне питання: чи є серед закритих закладів хоч віддалено схожий на Замкову колонію? Її неможливо відремонтувати, неможливо вкласти державні кошти, щоб зробити мінімальні умови утримання. Ну й треба змінювати відношення персоналу: на мій погляд, там ще радянські звички, я не боюсь цього сказати, деякі кати та садисти знущаються над людьми”, — додав Діденко.
Ми будемо слідкувати за розвитком подій та повідомимо про результати службового розслідування.
Тетяна Курманова для Цензор.нет
