5 способів знищити українську ідентичність кримчан

Дата: 13 Січня 2017 Автор: Михайло Батрак
A+ A- Підписатися

Незважаючи на міжнародне визнання Криму територією України, півострів уже три роки живе під фактичним контролем і в межах юридичного поля Російської Федерації. Конституція РФ та “Конституція Республіки Крим” гарантують права і свободи, а також три державні мови – російську, українську і кримськотатарську. Однак на практиці кримчани позбавлені права бути українцями. А влада робить все, аби придушити українську ідентичність в Криму – як політичну, так і етнічну та культурну.

Перший спосіб для придушення української ідентичності – це пропаганда. ЗМІ створюють негативний образ України і всього, що з нею пов’язано. Як у сучасних реаліях, так і в історичному минулому. Будь-який прояв любові до України, її мови та культури подається як прояв радикального та ворожого націоналізму.

Деякі кримчани під агресивним впливом російської пропаганди, яка провокує ненависть до всього українського, добровільно відмовляються самоідентифікувати себе як українців.

Результат цієї пропаганди можна спостерігати на прикладі деяких літніх людей, які починають говорити приблизно так: “Я сама с Украины, но я русская! Это же ужас, что сейчас в Украине хохлы творят. Спасибо России, что в Крыму такого нету”.

Другий спосіб боротьби з українською ідентичністю – це нова кримська освіта. Вона направлена на те, щоб підростаюче покоління не отримувало знань з української мови, літератури, історії.

Затримання українського активіста під час святкування дня народження Тараса Шевченка

Незважаючи на те, що українська мова є однією з трьох державних мов Криму, фактично роблять усе, аби ця мова зникла з кримської освіти. До 2015 навчального року українською мовою в Криму навчалося 7,3% дітей, а предмети “Українська мова” та “Українська література” вивчали в кожному класі.

Сьогодні ж отримати базову освіту українською мовою з першого по дев’ятий клас можна лише у двох школах. Одна знаходиться у Феодосії, інша – в Алушті. А українську мову та літературу як предмети забрали зі всіх загальноосвітніх шкіл.

Чиновники з так званого Міністерства освіти Республіки Крим пояснюють це небажанням батьків, щоб їх діти отримували освіту українською мовою. Чи навіть просто вивчали українську мову як предмет. Це – офіційна версія.

Як все це відбувається насправді, спробую пояснити на конкретному прикладі. Одна моя знайома вирішила віддати свого сина до українського класу і написала заяву. Після цього їй подзвонили та запросили прийти до директора школи. Директор запропонував їй забрати заявку, аргументуючи це тим, що українського класу все одно не буде. При цьому директор гарантував, що українська мова та література будуть збережені як предмети викладання. І справді: півроку ці предмети були, але потім усім батькам запропонували написати заяву на відмову від їх вивчення. Дітям, чиї батьки не напишуть відмову, пообіцяли “проблеми в навчанні”.

Третій спосіб – це метод заборон. Під заборону в Криму попадає все, що зберігає та популяризує українську культуру. Наприклад, Сімферопольська дитячо-юнацька театральна студія “Світанок”, яка існувала в Криму більше 20-ти років.

Також у Криму забороняють проводити будь-які публічні акції, які могли б сприяти збереженню української культури на території Кримського півострова. Це стосується не лише культурних акцій до Дня Незалежності чи Конституції України. Активістам у Криму забороняють проводити акції в честь дня народження Тараса Шевченка.

Активісти Українського культурного центру в Криму неодноразово подавали заявки на проведення цих акцій, але завжди отримували відмови від міської влади. А ще – виклики в прокуратуру, де з ними проводять “виховні бесіди” та вручають попередження про неприпустимість порушення антиекстремістського законодавства.

Четвертий спосіб – це переслідування тих, хто публічно демонструє свою українську ідентичність за допомогою державних символів та навіть національного одягу. Є багато прикладів, коли людей забирали у відділок поліції за український прапор, потім суд присуджував їм покарання у вигляді штрафів. Також був випадок, коли людей за те, що вони фотографувалися у вишиванках, забрали у відділок поліції, де в них брали відбитки пальців, допитували та залякували.

Активісти Українського культурного центру в Криму в День вишиванки в Армянському райвідділку поліції

П’ятий спосіб – це арешти. Ті кримчани, які не піддалися впливу пропаганди, на яких не подіяли переслідування та залякування, які після цього продовжують публічно демонструвати свою культурну та політичну українську належність, ризикують стати фігурантами кримінальних справ. Під вигаданим приводом людину можуть позбавити волі.

Яскравим прикладом цього є історія Володимира Балуха, на будинку якого майорів український прапор. Через це він неодноразово піддавався переслідуванням. Були і обшуки, і допити, були арешти під вигаданими приводами. Але ці методи на нього не подіяли, і Балух повісив на свій будинок табличку: “Вулиця Героїв Небесної Сотні”. Відразу після цього йому надійшла погроза від місцевої влади. Потім був обшук, в результаті на даху його будинку “знайшли” патрони. Зараз проти Володимира Балуха порушена кримінальна справа. Чоловік знаходиться під вартою в сімферопольському СІЗО.

Ось такі різні методи, але мета цих методів одна – знищення української ідентичності кримчан.

Михайло Батрак, для Центру інформації про права людини

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter