Тетяна Печончик
“Кампала+”: чи зможе Міжнародний кримінальний суд ефективніше переслідувати злочин агресії?
Щоб не створювати окремий трибунал кожного разу, коли одна країна вчиняє агресію стосовно іншої, у Нью-Йорку країни-учасниці МКС цими днями зроблять спробу розширити юрисдикцію суду щодо злочину агресії і зробити її такою ж, як щодо інших злочинів (воєнних злочинів, злочинів проти людяності і геноциду).
Україна переграла США та Росію в Генасамблеї ООН: як це було
Україна об'єднала навколо себе більшість країн світу і на рівні Генасамблеї ООН відкинула американську позицію на маргінес, але США відігралися на Радбезі.
Топ-10 перемог у сфері прав людини у 2024 році
Щоб пригадати рік, який минув, та його здобутки у сфері прав людини ZMINA традиційно готує перелік правозахисних перемог. Більшість із них — зі словом "але".
Ратифікація Римського статуту: чому Україна використала застереження, яке зашкодить її іміджу в світі
Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про ратифікацію Римського статуту – з кампальськими поправками. Однак така ратифікація Римського статуту виглядає досить проблемною. І на це є кілька причин.
25 років Римському статуту: питання, які стоять перед Україною та МКС
На сьогодні в контексті української справи є три важливі очікування від Міжнародного кримінального суду: розширення кваліфікації російських злочинів, належне розслідування подій до повномасштабного вторгнення та ратифікація Україною Римського статуту.
Врятувати життя: як родина з Маріуполя пережила депортацію до Росії
На всіх пунктах пропуску жінка казала, що в них мама має психічне захворювання й щоб їх швидше пропускали. Тож їх особливо ніде не затримували. "Допитували, звісно, телефон дивилися. Коліна дивилися – щоб не був снайпером, бо в них синці на колінах та в районі грудної клітини під плечем. У мене, до речі, є татуювання з колосками, якби мене оглянули, ми вже не поїхали б далі”.
Депортація як злочин: чому потерпілі мовчать
Незважаючи на те що це явище має масовий характер, а потерпілими, за різними оцінками, можуть бути від сотень тисяч до кількох мільйонів громадян, відносно невелика кількість цих фактів потрапляє до слідчих. Як з’ясувала ZMINA після спілкування з потерпілими, на це є низка причин.
Чому важливо говорити правду під час війни
“Першою жертвою війни стає правда” – універсальна формула, яка стосується усіх збройних конфліктів. Однак, якою б гіркою не була ця правда, важливо не замовчувати її, а з іншого боку – не вигадувати того, чого нема, і не видавати бажане за дійсне. Для цього є декілька причин.
Архітектура справедливості: чого не вистачає, щоб покарати Путіна та його посіпак
Для покарання злочинців і відновлення справедливості Україні, крім безпрецедентних зусиль на полі бою, потрібно зробити велику домашню роботу у правовій сфері. Пояснюємо, яку і чому її треба робити саме наша країна, а не міжнародні інституції з правосуддя.
Топ-10 перемог у сфері прав людини – 2021
Традиційно підводимо підсумки року, що минув, і відзначаємо зрушення у сфері прав людини. Хоча у 2021 році продовжувалась пандемія, в Україні він був багатий на події - добрі і не дуже. Пропонуємо вам огляд 10 найпомітніших змін у сфері прав людини 2021 року.
Нові ляпаси Росії: що увійшло до посиленої кримської резолюції ООН
Навіщо, попри очевидну марність спроб примусити Росію до дій, Україна і далі витрачає зусилля на те, щоби мобілізовувати підтримку навколо кримської проблематики?
Чим загрожують зміни до закону про волонтерство
Практика розробки законопроекту 4521 показує, що український уряд, на жаль, вкрай неуважно ставиться до світового досвіду і рекомендацій міжнародних організацій-партнерів нашої держави. Так, законопроект розроблений без проведення необхідних досліджень сфери потенційного правового регулювання, в супровідних документах окрім фрази "все частіше находять звернення про порушення" не вказано жодної цифри про кількість таких порушень і їхнього аналізу.
Світлій пам’яті журналістки та правозахисниці Олени Лисенко
4 червня в Києві померла українська правозахисниця та журналістка з Керчі Олена Лисенко (Батракова). Її життя обірвалося через ускладнення, спричинені коронавірусною інфекцією. Після окупації Криму Олена переїхала до Києва, де працювала на Громадському радіо та в Кримській правозахисній групі.
Апеляційний вирок у справі Щербича: чи настала справедливість для Сергія Стерненка?
ZMINA слідкувала за судовим процесом над активістом і розповідає про основні його деталі.
Топ-10 перемог у сфері прав людини у 2020 році
Але, підводячи підсумки, хочемо представити ті позитивні зрушення, які відбулись цьогоріч у сфері прав людини в Україні
Свобода слова в умовах російської агресії: як знайти межу?
Якими є міжнародні стандарти у сфері свободи слова і коли обмеження можуть бути виправданими? Якою є практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах щодо свободи слова в контексті збройних конфліктів? Як Україні прийняти ефективне і працююче законодавство, яке з одного боку реально дозволятиме притягати порушників до відповідальності, а з іншого боку, відповідатиме міжнародним стандартам у сфері свободи вираження поглядів та не наражатиме Україну на нові програші у ЄСПЛ?
Коронавірус і права людини: як пережити зиму?
Як ставляться українці до різних карантинних обмежень? Чи були вони необхідними та пропорційними з точки зору прав людини? Що варто врахувати владі напередодні нової зимової хвилі пандемії?
Нова кримська резолюція ООН: тренди 2020 року і битва за підтримку
Розглянемо, які основні зміни відбиті в тексті цьогорічної резолюції, як вони можуть вплинути на ситуацію на окупованому півострові та як змінюється підтримка кримських резолюцій країнами-учасницями ООН
