Тетяна Печончик
Депортація як злочин: чому потерпілі мовчать
Незважаючи на те що це явище має масовий характер, а потерпілими, за різними оцінками, можуть бути від сотень тисяч до кількох мільйонів громадян, відносно невелика кількість цих фактів потрапляє до слідчих. Як з’ясувала ZMINA після спілкування з потерпілими, на це є низка причин.
Про ставлення до біженців з України в Польщі та про те, як це подали ЗМІ
Науковці Варшавського університету опублікували аналітичний звіт на основі дослідження громадської думки, одна з тем – як поляки сприймають біженців з України. Видання "Rzecz Pospolita" зробила про це текст. Українське видання LIGA.net, на основі його тексту робить свій. І отут і починається чимало всяких цікавих штук.
Чи зможе Україна повернути цінності, викрадені з музеїв Херсона, і що для цього потрібно
З-поміж іншого обласний краєзнавчий музей у Херсоні був знаним завдяки археологічним знахідкам Північного Причорномор’я, що зберігалися там станом на 24 лютого. Як зазначає археолог, історик, викладач, нині ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету в Одесі Андрій Красножон, "в частині античної та середньовічної епіграфіки археологічна колекція в Херсоні давала фору багатьом спеціалізованим музеям України".
Освіта під прицілом: правозахисники задокументували воєнні злочини проти чернігівських шкіл
Проти шкіл на території Чернігівської області російські окупанти припустилися практично всіх існуючих порушень міжнародного гуманітарного права, чимало з них можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини.
Нічого святого. Як окупанти використовували будівлі православних храмів
Проєкт "Релігія в огні" у період з 24 лютого до 24 серпня зафіксували 263 пошкоджених через повномасштабне вторгнення релігійних об'єктів, 5 з них є пам'ятками національного значення, 13 – пам’ятками регіонального значення.
Рятувати від війни: як люди з вразливих категорій стають заручниками ситуації і що можна змінити
ZMINA розпитала про досвід порятунку в тих, хто з перших днів повномасштабного вторгнення рухався навпомацки, прагнучі надати допомогу людям, які найбільше її потребують. Ми поцікавилися, як усе починалося, чого вартувало, і що можна було б змінити, про що подбати заздалегідь, щоб надавати гуманітарну допомогу та проводити евакуацію якомога ефективніше.
Дівчина з жовтою валізою: чому українка повертається з Португалії на Донбас
Зараз окупованих територій побільшало, а ми для себе досі так і не усвідомили, як навчитися поважати вибір людей, що не хочуть жити в окупації, але з тих чи інших причин не можуть виїхати.
Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України: коли створять і кого судитимуть
В матеріалі розповідаємо, яким бачать Спецтрибунал в Україні, хто працює над його створенням, де він має проходити, а також кого саме і коли на ньому судитимуть.
Іноземці в Збройних cилах України: чому псевдовироки на окупованих територіях є незаконними
Про те, який статус мають іноземці, які проходять військову службу у Збройних силах України та беруть участь у російсько-українському збройному конфлікті, і чи можна їх судити та виносити їм смертні вироки в полоні, читайте у статті експертів з міжнародного права.
Чому важливо говорити правду під час війни
“Першою жертвою війни стає правда” – універсальна формула, яка стосується усіх збройних конфліктів. Однак, якою б гіркою не була ця правда, важливо не замовчувати її, а з іншого боку – не вигадувати того, чого нема, і не видавати бажане за дійсне. Для цього є декілька причин.
Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію за хорватським сценарієм. Що це означає?
Про те, які саме це застереження і чи поширена така практика ратифікації Стамбульської конвенції у країнах Європи розповідають ZMINA голова Комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, доктор юридичних наук Олександр Мережко та радниця віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної Євгенія Лук’янченко.
Заборонені засоби та методи ведення бойових дій, які Росія використовує у війні проти України
Касетні боєприпаси є лише одним із видів зброї, яку міжнародне гуманітарне право забороняє використовувати. Загалом, норми як звичаєвого, так і договірного міжнародного гуманітарного права встановлюють низку заборон щодо засобів і методів ведення бойових дій. У статті на конкретних прикладах пояснюємо, які саме заборонені засоби і методи ведення бойових дій застосовує Росія у війні проти України.
День заручників
День журналіста це ще й день наших заручників, тих наших колег, хто опинився у путінських катівнях ще до початку цієї війни. Сьогодні ці люди – справжнісінькі військовополонені.
“Рада з відновлення Портнова” та інші причини, чому справедливих судів може не бути й після перемоги
Не знаю, які цілі переслідував пан Смирнов, але мені складно уявити заяву на тему судів, яка може нашкодити більше. Особливо зараз, коли вирішується питання нашого кандидатства в ЄС.
Чи є Білорусь державою-агресором щодо України попри відсутність бойових дій?
Чи допоможе відсутність бойових дій уникнути Білорусі та її очільникам відповідальності за агресію і яким чином визначається її статус держави-агресора та сторони збройного конфлікту, читайте у роз’ясненні експертів з міжнародного права.
Які воєнні злочини вчиняє Росія проти дітей України та як їх кваліфікує міжнародне право
Про те, в чому полягає особливий захист дітей під час збройних конфліктів та як необхідно кваліфікувати злочини Російської Федерації проти дітей України читайте в роз’ясненнях спеціалістів у галузі міжнародного права.
Чому День матері важливо святкувати під час війни
У цих дуже різних жінок є дещо спільне. Вони всіма силами наближають або наближали перемогу. Вони — мами своїх синів та доньок. Є або були. І народжували дітей аж ніяк не для того, щоб їх перемолола своїми жорнами війна.
“Ми потрапили під дощ з уламків”: історія жінки, яка вижила після вибухів біля телевежі й пішла в тероборону
В інтерв’ю ZMINA Єлизавета Козленко розповіла про свій досвід проживання війни, про те, які правила допомогли їй вижити під час обстрілу, чим вона зараз займається у територіальній обороні й що зробить із сукнею на ймення “війна” після перемоги.
