Як одеський активіст протистоїть нелегальним точкам продажу сигарет попри напади й погрози
Одеський підприємець і громадський активіст Дмитро Єгоренко майже три роки бореться проти нелегальних точок продажу сигарет у місті. Це його громадянська позиція, вклад у розвиток країни та персональний біль. Спочатку активіст намагався самотужки вплинути на недоброчесних торговців: робив їм зауваження, переконував закрити точку продажу сигарет. А коли ці методи не спрацювали – Єгоренко почав фіксувати роботу торговців і регулярно писати заяви до поліції, щоб правоохоронці втрутились у процес і зупинили незаконну торгівлю.
Після такої громадської й публічної активності на активіста напали на ринку: двоє невідомих чоловіків кілька разів зі спини вдарили його. А згодом почалися погрози, тиск і залякування не лише Єгоренка, але і його родини – цивільної дружини та дитини. Через деякий час невідомі вночі повністю розбили автомобіль дружини Єгоренка.
За фактами нападів поліція відкрила провадження, але розслідування фактично стоїть на місці вже два роки. І попри ухвалену у 2021 році постанову суду про необхідність забезпечити охорону активіста він за весь цей час не отримав від поліції навіть “тривожної кнопки”.
Тим часом Єгоренко не полишає спроб вплинути на закриття нелегальних точок продажу сигарет, ризикуючи власною безпекою та жертвуючи особистим життям.
Журналістка ZMINA вирушила до Одеси, щоб перевірити, чи дійсно працюють точки нелегального продажу сигарет, і поговорити з активістом про його спротив системі, тиск, погрози й те, чому розслідування за його скаргами затягує не лише поліція, а й ДБР.
Як працює мережа нелегальної тютюнової продукції в Україні
За даними аналітиків компанії Kantar Україна, 67% усієї нелегальної тютюнової продукції реалізується через нелегальні кіоски. І, коли ви купуєте сигарети в такому МАФі, вам не видають фіскальний чек, а на пачці немає акцизу. Натомість є позначка “для магазинів безмитної торгівлі duty free”.
Щоб у цьому пересвідчитись, журналістка ZMINA разом з активістом Дмитром Єгоренком зробила контрольну закупку пачки сигарет на ринку і ще в одній точці роздрібної торгівлі. В обох точках сигарети продали. Водночас продавчиня не видала чек, а на пачках не було акцизу.
Щоб припинити незаконну діяльність, активіст укотре написав заяву до поліції й додав сигарети. Адже конкретних відповідей від силовиків щодо цієї точки він не отримував понад два роки. Відповіді не було і цього разу, але за два тижні після того, як незаконну торгівлю він зафіксував разом з журналісткою ZMINA, ці дві точки закрились. Але інші працюють. На підтвердження цього Дмитро Єгоренко вже після запису розмови з ним надіслав нове відео з нелегальними точками продажу сигарет на продовольчому одеському ринку “Привозі”.
За даними ще одного дослідження аналітичної компанії “Kantar Україна”, яке було оприлюднене на початку листопада 2021 року, рівень нелегального ринку торгівлі тютюновими виробами в Україні сягнув уже 18,1%. Це близько 7,5 млрд цигарок на рік. У Kantar підрахували, що втрати бюджетів усіх рівнів від “сірої” торгівлі у 2021 році становлять близько 14 млрд грн. Це чверть запланованих державою прибутків від тютюнових акцизів.
Історія боротьби громадського активіста Дмитра Єгоренка з незаконними тютюновими кіосками
У листопаді 2020 року одеський підприємець Дмитро Єгоренко, йдучи звичним маршрутом додому, помітив точку незаконної торгівлі контрабандними цигарками на території Слобідського ринку. Ця ситуація обурила активіста. Спочатку він сам намагався переконати торговців її закрити, але коли ті не погодились, почав регулярно надсилати звернення до Одеського районного управління поліції, Суворовської окружної прокуратури міста, Державної фіскальної служби в Одеській області щодо припинення цієї незаконної торгівлі. У відповідь не побачив жодних кроків від держави.
22 грудня 2020 року Дмитро Єгоренко вчергове зняв на відео, як жінка торгує сигаретами на території Слобідського ринку. Коли активіст виходив з території ринку, його наздогнали двоє осіб, накинули йому на голову каптур його ж куртки й завдали кілька ударів у потилицю.
“Перед тим як черговий раз зателефонувати в поліцію, я вирішив укотре зафіксувати на телефон факт вчинення правопорушення. У цей момент мене наздогнав невідомий чоловік. Він схопив мене за куртку, намагаючись різкими рухами затягнути в менш людне місце, за територію ринку. Водночас він намагався пересвідчитись у жінки, яка продавала сигарети, чи я є тим чоловіком, який знімав її на відеокамеру в телефоні”, – розповідає Дмитро Єгоренко.
За його словами, після спроб нападника заволодіти телефоном активіста з відеозніманням до нього приєднався ще один чоловік. Спільник нападника завдав активісту кілька сильних ударів по потилиці.
“Другий нападник нецензурно лаявся, погрожував мені фізичною розправою та намагався вдарити мене в обличчя. Я вимушений був захищатись, унаслідок чого нападники відступили та намагалися після штовханини вирішити конфлікт, так би мовити, “мирним шляхом”, вимагаючи від мене видалити з телефона в їхній присутності відеознімання незаконної торговельної діяльності, та запитували мене, скільки я хочу, щоб забути про існування цієї торговельної точки”, – додає Єгоренко.
За словами потерпілого, він подав заяву в поліцію. За фактом нападу було відкрите провадження за ст. 125 ККУ (умисне завдання легких тілесних ушкоджень), але потім справу закрили, після чого активіст оскаржив це рішення в суді.
Через певний час Єгоренко дізнався завдяки своїм джерелам, що одним з нападників був чинний працівник поліції. Саме він намагався примусити активіста видалити з його телефона аудіо- та відеозаписи фіксації фактів правопорушення. Про це активіст написав у зверненні до Державного бюро розслідувань. На що держорган відповів, що передав розгляд справи до Територіального управління ДБР у місті Миколаєві. На сьогодні жодних відповідей від установи активіст так і не отримав.
1 лютого 2021 року невідомі порізали шини на автівці дружини активіста. Він подав про це заяву в поліцію і звернув увагу правоохоронців, що має конфлікт з особами, які здійснюють незаконну торгівлю тютюновими виробами, і що саме вони неодноразово погрожували йому. Проте правоохоронці на цю деталь ніяк не відреагували.
Наступного дня, 2 лютого, один з відвідувачів ринку почав погрожувати Дмитру: “Ти не хвилюйся. Ми до тебе за Селище Котовського приїдемо”. Як пояснив Єгоренко, там був розташований бар “Open Beer”. Цей бізнес зареєстрований на його товариша, але сам він також до нього на той час був причетний. Того ж дня туди навідалися так звані “громадські активісти”, зробили контрольну закупівлю й перевірили документи, але порушень, за словами Єгоренка, не знайшли:
“За два дні після погрози, того ж дня, коли було розбито наше сімейне авто, до закладу завітали “гості” – громадська організація “Україна – це ми”. Цікаво, що директор цієї організації Віталій Голодок – колишній співробітник внутрішніх справ. Мене в закладі тоді не було, працював мій товариш. Із записів камер спостереження добре видно, як четверо чоловіків спортивної статури зробили контрольну закупку, перевірили документи, ліцензії та сфотографували документи з особистими даними мого компаньйона, чим неабияк його налякали”.
Активіст розцінює, що такі дії є прямим тиском на нього. Він вважає, що ця акція спрямована на залякування його персонально, його оточення, а також з метою продемонструвати, що ті, з ким він намагається боротись у правовій площині, добре поінформовані про різні боки його життя і спроможні тиснути з різних сторін одночасно.
Адже в ніч із 3 на 4 лютого 2021 року невідомі пошкодили автомобіль цивільної дружини Дмитра Єгоренка: важкими предметами вибили вікна, фари, понівечили корпус та капот. Активіст пов’язує це зі своєю громадською діяльністю і викриттям незаконної торгівлі контрабандними сигаретами.
“Завдяки “кропіткій” та “ефективній” праці всієї системи правоохоронних органів нашої держави десь на узбіччі цивілізації, у внутрішньому дворику території Слобідського ринку, під гулом повітряної тривоги скромна та чемна така собі жіночка все ще може безперешкодно, під захистом працівників місцевої поліції чхати на закони та “з-під поли” торгувати чим завгодно та в будь-якій кількості, незважаючи на мої ідеалістичні намагання перешкодити незаконній торгівлі в передбачений законом спосіб”, – із сумом говорить Дмитро Єгоренко.
Після погроз і понівечення автівки активіста, 5 березня 2021 року, він отримав постанову районного суду про гарантування його безпеки. А вже 11 березня його запросив заступник начальника відділення поліції в Одеській області В’ячеслав Мішеченко для обговорення виконання цієї ухвали.
Проте до сьогодні в активіста немає ні охорони, ні навіть “тривожної кнопки” від поліції. Водночас, за словами Єгоренка, Мішеченко на особистому прийманні сказав йому, що він “спортсмен і може за себе постояти, бо минулого разу дав же відсіч одразу двом нападникам”. І додав, що, “роблячи якісь кроки, переслідуючи когось, документуючи когось, варто розуміти, що десь виявляються якісь ображені люди й вони, можливо, робитимуть якісь кроки, наприклад можуть розбити машину”.
Єгоренко вважає, що офіційна позиція правоохоронних органів така: якщо ти побачив правопорушення і заявив про нього – можеш очікувати на помсту від “ображених”. І, звісно, варто бути в гарній фізичній формі, бо, може, доведеться відбиватися.
Погрози й тиск на громадського активіста не припинились і у 2022 році. Так, 4 березня минулого року до будинку Дмитра прийшла група молодиків. За словами Єгоренка, один з них відрекомендувався як Дем’ян Ганул – одеський громадський активіст, лідер організації “Вуличний фронт”.
“Через моральний тиск і приховані погрози ці активісти недвозначно натякнули мені на те, що торговельна точка перебуває під їхньою опікою і що жінка, яка торгує сигаретами, нібито передає частину контрабандних цигарок територіальній обороні Одеси”, – каже Дмитро Єгоренко.
За його словами, Дем’ян Ганул та його колега Ігор Бею наполегливо рекомендували “залишити бідолашну жінку в спокої та не заважати працювати”.
ZMINA поговорила з Дем’яном Ганулом про тогорічний інцидент, і активіст на звинувачення відповів так:
“Був епізод. Ми бачилися тоді з Єгоренком. Я приїхав на зустріч на прохання свого товариша. Цей хлопець робив незрозумілі набіги до його мами, яка щось там продавала на базарі. Ми в нього запитали, в чому проблема. Він не міг нічого пояснити й почав кидатися на товариша. Ми поїхали, щоб не розвивати цю тему. І більше після цього я його не бачив”, – пояснив Дем’ян Ганул.
Крім того, він підтвердив, що в Одесі вже давно існує проблема нелегальних точок продажу сигарет. І, за його словами, центр цього – ринок “Привоз”, де є цілий ряд кіосків з нелегальними сигаретами, і книжковий базар біля СБУ.
Нині поліція Одеси, зокрема сектор дізнання, розслідує два кримінальні провадження, де Єгоренко є потерпілим. Перше – за частиною 1 статті 125 ККУ (умисне легке тілесне ушкодження) від 23 грудня 2020 року за фактом нападу на нього на території Слобідського ринку. Друге – за частиною 1 статті 296 ККУ (хуліганство) за фактом пошкодження машини дружини Єгоренка.
“Справу про напад на мене зараз розслідує ДБР. Дуже повільно. Адже справа в бюро з червня 2021 року. І слідчих дій як таких не проводилося. Наприклад, у мене від осені 2021-го є клопотання щодо ознайомлення з матеріалами справи, і я з цими матеріалами так і не був ознайомлений. Тобто слідчий мене навіть не допускає до матеріалів, щоб я принаймні дізнався, що там відбувається”, – говорить Дмитро.
Наступним етапом після ознайомлення мало бути інсценування слідчих дій. І це мало бути в грудні 2021-го.
“Слідчий має здатність зникати безвісти, і через активну фазу нашого протистояння з російським агресором нарешті все це вирішили спробувати провести 27 грудня 2022 року. Ми це все відзняли, і слідчий знову на місяць зник. Через місяць я знову його спіймав біля управління. Він сказав, що відеозаписи знищені й усе треба перезнімати”, – додає активіст і говорить, що знову слідчий ДБР не виходить на зв’язок.
ДБР також розслідує дві справи щодо невиконання судового рішення. Одна справа стосується заходів безпеки, які Дмитру не надали, і друга справа про те, що поліція не зареєструвала його заяву про незаконну торгівлю сигаретами від 11 листопада 2020 року.
ZMINA очікує відповіді на запит про стан цих справ від Державного бюро розслідувань.