Вєрка Сердючка стежить за тобою!

Дата: 10 Грудня 2014 Автор: Ірина Виртосу
A+ A- Підписатися

«Укрзалізницю» спіймали на незаконному зборі персональних даних пасажирів. Правозахисники стверджують: це порушує людське право на вільне пересування та приватне життя.

Під час купівлі квитка на поїзд ваші персональні дані автоматично потрапляють до Єдиної автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями. Володіючи такою інформацією, можна доволі просто з’ясувати, коли вас немає дома чи на роботі, куди й коли ви поїхали, хто був із вами на сусідньому місці… Правозахисники сигналізують: незаконно зберігаючи ваші дані, «Укрзалізниця» порушує ваше право на вільне пересування та приватне життя.

«Укрзалізниця» хоче знати

Так звані «іменні» квитки, які існували у 2004–2007 роках, вирішили повернути в 2013–му. Їх запровадили з 6 квітня. «У зв’язку з поетапним переходом на електронні квитки та задля запобігання випадкам незаконного перепродажу проїзних документів стороннім особам», — так цей крок пояснювали у Міністерстві інфраструктури.

Утім, спекуляцію побороти не вдалося. А на тлі цього у травні стався ряд випадків, коли активістів, які прямували для участі в мітингах, масово знімали з поїздів. Так, 17 травня у Донецькій області міліціонери витягли з поїзда «Маріуполь—Київ» 30 прихильників ВО «Свобода», що прямували на акцію «Вставай, Україно!» до Києва. Як повідомляли тоді у ВО «Свобода», міліціянти заздалегідь були поінформовані про особи тих, хто збирається їхати на акцію з Маріуполя залізницею, бо зверталися до кожного за ім’ям та прізвищем.

Звідки стався витік цих даних? Можливе пояснення днями оприлюднила Державна служба з питань захисту персональних даних. Виявляється, «Укрзалізниця» не просто фіксувала імена та прізвища пасажирів, а й незаконно вносила і зберігала ці дані в Єдиній автоматизованій системі керування пасажирськими перевезеннями.

Виявивши це, Держслужба персональних даних винесла припис, згідно із яким «Укрзалізниця» має «забезпечити внесення до проїзних документів прізвища та ім’я зі слів особи, яка здійснює оплату проїзного документа, без зберігання персональних даних у Єдиній системі та в будь–яких інших базах даних».

Водночас в «Укрзалізниці» стверджують, що збір таких даних не здійснюється для цілей, які порушують права людини. «Ми не збираємо спеціальні дані ні для яких цілей, тим більше для того, щоб їх використовувати невідповідним чином. Як захистити цю базу, щоб не порушувати права людини, ми обов’язково це вирішимо», — заявив генеральний директор «УЗ» Сергій Болоболін.

Також в «Укрзалізниці» наголошують, що фіксація імені та прізвища у проїзних документах без додаткових даних не дає можливості ідентифікувати особу. Документ, що посвідчує особу, пасажирам необхідно пред’являти тільки при посадці до поїзда для перевірки відповідності прізвища та імені у проїзному документі даним документа.

Із цим не погоджується заступник голови Державної служби з питань захисту персональних даних Володимир Козак. «У більшості випадків прізвища та імені достатньо для того, щоб ідентифікувати пасажира, беручи до уваги іншу інформацію. Адже персональними даними є не тільки прізвище та ім’я, але також — коли пасажир їхав, куди їхав, хто був поряд на сусідньому місці. Саме ці дані, які виникають під час обробки великого обсягу даних, з точки зору приватності, містять більше загроз, аніж звичайні прізвище та ім’я», — наголошує він.

В «Укрзалізниці» є час до 29 листопада 2013 року, щоб вирішити цю проблему або ж оскаржити припис у судовому порядку.

Гаманець як аргумент у захисті прав

До справи підключилися і правозахисні організації. Наприклад, Українська Гельсінська спілка з прав людини ­(УГСПЛ) готує колективний позов до «Укрзалізниці», метою якого є вилучення персональної інформації з бази даних та притягнення до відповідальності державного підприємства.

«В «Укрзалізниці» є велика кількість персональної інформації, яка зібрана незаконно. Спочатку ми звертатимемося, щоб «УЗ» самостійно знищила базу даних. Адже немає жодних підстав її зберігати», — каже програмний директор УГСПЛ Максим Щербатюк.

Якщо буде відмова, тоді питання вирішуватиметься в суді. Причому експерт запевняє, що охочих піти в суд знайдеться чимало.

«Ми створимо типовий позов, який буде розміщений на нашому сайті, і ним можуть скористатися всі бажаючі. Ми також вимагатимемо компенсацію моральної шкоди. Як тільки «Укрзалізниця» почне втрачати гроші, це стане більш ефективним чинником для того, щоб відмовитися від незаконного зберігання даних», — переконаний експерт.

На побігеньках у міліції?

На цьому тлі «Укрзалізниця» потрапила ще в одну малоприємну історію. Окрім прізвища та імені пасажира, Міністерство внутрішніх справ хоче зобов’язати цього монополіста зробити із залізничного квитка досьє на пасажира.

Днями була оприлюднена копія листа, із яким начальник департаменту транспортної міліції В’ячеслав Писаренко звернувся до керівника «Укрзалізниці» Сергія Болоболіна. В листі йдеться про необхідність запровадити на території України інформаційно–пошукову систему «Розшук–Магістраль». Головним завданням цієї системи в МВС бачать автоматичний пошук осіб, які «представляють оперативний інтерес», виявлення осіб, а також аналіз інформації. Тож пропонують у проїзному документі зазначати не тільки прізвище та ім’я, а й серію та номер документа, що засвідчує особу.

Проведення таких дій міліціянти мотивують, зокрема, необхідністю «захисту українців від міжнародного тероризму».

Однак для потенційних злочинців чи терористів залізничний транспорт — це не єдиний вид транспорту, зауважує Роман Головенко, керівник правових проектів Інституту масової інформації, член комісії Державної служби з питань захисту персональних даних по перевірці «Укрзалізниці». «Можна користуватися автомобілем чи автобусом, бо при переїзді в них не зазначається ім’я та прізвище. Можна їздити нелегально, тобто «зайцем». Певно, терористи так і робитимуть. По суті, недоцільно збирати й зберігати ці всі дані, щоб колись якось їх використати», — наголошує Головенко.

Пропонуючи такі «нововведення», вітчизняна транспортна міліція, у першу чергу, спирається на досвід існування такої розшукової системи в країнах–сусідах Росії та Білорусі. Одначе в УГСПЛ побоюються, що обов’язкове зазначення паспортних даних — це лише перший етап в створенні досьє на пасажирів. Наприклад, відповідно до досвіду Російської Федерації та документу «Про створення в Російській Федерації Єдиної державної інформаційної системи забезпечення транспортної безпеки», далі в квиток планується внесення дати народження, статі, громадянства, виду маршруту (без пересадок чи транзитний).

Правозахисники висловлюють припущення, що до «групи ризику», у першу чергу, потраплятимуть політики, які здійснюють опозиційну діяльність, правозахисники, журналісти та громадські активісти.

Утім, в «Укрзалізниці» поки що заперечують можливість запровадження такої ініціативи. «На сьогоднішній день реалізація ініціативи Міністерства внутрішніх справ вбачається неможливою через неузгодженості з чинним законодавством України», — йдеться у листі–відповіді «УЗ» департаменту транспортної міліції МВС України.

Чи справді такий страшний чорт?

Відкриваючи рахунок у банку, оформлюючи дитину в дитячий садок чи у школу, користуючись медичними послугами в лікарні, особа щоразу надає свої персональні дані. Навіть коли купує телефонну картку мобільного оператора — персональні дані потрапляють у базу мобільного оператора.

Експерти стверджують, що законом передбачені можливості зберігати й обробляти персональні дані, якщо це потрібно. Водночас кожному гарантується захист прав відповідно до закону. Так, кожен має право знати, де зберігаються персональні дані, кому вони передаються. Кожен має право вимагати знищення своїх персональних даних, якщо він вважає, що вони обробляються незаконно.

Як зауважує Володимир Козак, якщо суспільство вважає, що є якісь ризики — наприклад, кримінальні злочини, тероризм абощо, — то через парламент приймається закон, який в інтересах суспільства, його безпеки, економічної доцільності обмежуватиме права людей.

Наприклад, є міжнародна угода з безпеки польотів, яка передбачає ідентифікацію пасажирів, що користуються авіатранспортом. «Проте такого закону, який би встановлював необхідність обробки персональних даних по залізничних квитках ,— немає», — каже Козак.

Правозахисники погоджуються: «Укрзалізниця» — не єдина система, яка збирає персональні дані. Але вона є монополістом, де використання цієї бази містить великі ризики.

Українська молода

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: