“Український тиждень” в Європарламенті: на шляху до безвізового режиму

Дата: 12 Березня 2016
A+ A- Підписатися

Останнім часом лунають думки про те, що Європа втомилася від України, в якій проблеми із реформами та корупція на всіх рівнях влади. Чи це дійсно так, розповіли громадські активісти Центру політико-правових реформ та Реанімаційного пакету реформ, які нещодавно зустрічалися в Європарламенті із законотворцями ЄС.

Зустріч відбулася вперше на “Українському тижні” в Брюсселі, де європейські, українські депутати і експерти обговорювали проблеми нашого парламентаризму. Учать у них узяли всі члени фракцій, окрім Юлії Тимошенко, яка до бельгійської столиці прибула завчасно, але на “Українському тижні” чомусь так і не з’явилася.  

Ключовим питанням у порядку денного були реформи у правосудді, державній службі, виборчій системі та застосування антикорупційних заходів. Як зазначила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк, усіх присутніх на цьому заході народних депутатів, окрім Єгора Соболєва та декількох його колег із “Самопомочі”, об’єднало небажання вносити поправки в закон про декларування статків.

“Депутати ледь не в один голос казали: не треба нам кримінальної відповідальності за неправильне декларування. Але європарламентарі дали конкретний месседж: не бавтеся з нами. Зокрема Єврокомісар з питань розширення Йоханнес Ханн наголосив на тому, що декларування статків є обов’язковим. За невідповідність задекларованих статків реальним в ЄС знімають держслужбовців з посади та карають”, – розповідає Каленюк.

Як засвідчують активісти, ЄС планує запустити ще один великий проект на 30 млн євро для боротьби з корупцією. Але Україна повинна контролювати ці кошти, щоб вони не опинилися на приватних рахунках чиновників та в офшорах. Експерти РПР пропонують залучити європейських слідчих та прокурорів, які б в Україні отримали розширені повноваження щодо слідства у справах щодо привласнення європейських коштів.

Подібне слід втілити і в сфері розслідування злочинів проти людяності та воєнних злочинів, якщо Україна так і не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду, вважає експерт РПР Михайло Жернаков.

“Задля цього слід запросити провідних юристів з ЄС, які б розслідували такі справи, навчаючи представників національного правосуддя. Бо ж, якщо у нас гібридна війна, гібридний мир та дипломатія, то чому не може бути гідридного суду?” – додає він.

Подібна практика була запроваджена в Косово, Боснії та Герцеговині і Гватемалі.

Великі надії євродепутати покладають і на реформу правосуддя, ключовим в якій вони бачать лише прийняття відповідних змін до Конституції. Але це не вирішить питання із залежністю суддів від влади та бізнесу, а головне не очистить суди від корупції. 

“Задля комплексного запровадження реформ у судовій системі, важливо зміни до Конституції щодо правосуддя прийняти одночасно з усіма законами, що потрібні для імплементації, – упевнений експерт Центру політико-правових реформ з судівництва Роман Куйбіда. – адже надання цілковитої незалежності суддям, які тривалий час працюють у цій системі, не гарантує позитивного результату”.

Досвід Польщі та Словаччини, де суддям дали повну незалежність, за словами Жернакова, є тому підтвердженням. Там це не дало відчутних результатів. Та і передбачена у змінах до Конституції монополізація адвокатури у тому вигляді, в якому вона є в Україні, може створити серйозні проблеми.

“Тут потрібен цілий пакет законів, що регламентують усі процедури реформування судової системи, – від набору нових суддів, статусу адвокатури до доступу до правничої освіти, зокрема магістрів шляхом проведення зовнішнього незалежного тестування”, – додає Жернаков.

Під час зустрічі євродепутатів із громадськими активістами на “Українському тижні” також обговорювали питання медіапростору. Адже для європейців не є секретом, що в Україні переважна більшість телеканалів та інших ЗМІ перебувають у власності олігархів. “На жаль, ідея суспільного мовлення так і не була втілена у життя. Хоча відповідний закон прийняли ще два роки тому”, – зазначає директор Інституту Медіаправа, співголова Ради РПР Тарас Шевченко.

Все це у комплексі дає невтішні результати на шляху до безвізового режиму. “Насправді європейці хочуть нам його надати, – упевнена Каленюк. – Але українські високопосадовці, замість того, аби якомога швидше та ефективніше запроваджувати реформи, намагаються виправдати свою бездіяльність. Як от Юрій Луценко, який заявляє, що нам не поспішають давати безвізовий режим, бо в Європі зараз криза з сирійськими біженцями, а ще референдум в Голландії, де не прагнуть вступу України до ЄС. Але ми могли не чекати кризи та референдуму, а зробити все самі, виконавши рекомендації європейців щодо реформування країни. От Грузія отримала позитивний висновок з надання безвізового режиму. Технічний прогрес там зробили”.

Ми повинні до Європарламенту приїжджати з конкретними пропозиціями, які слід запроваджувати в конкретному напрямку. Такі зустрічі вкрай важливі сьогодні”, – резюмує менеджер із міжнародних відносин РПР Олена Галушка.

Леся Шутко

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: