Список реформ від Білого дому: чому це важливо для України і якою є роль громадянського суспільства

Цього тижня Україна отримала від США перелік пріоритетних реформ, які сприятимуть її  євроатлантичній інтеграції, а також допоможуть стати більш успішною та привабливою для інвесторів. Лист від Білого дому з повним переліком рекомендацій 25 вересня оприлюднила “Українська правда”. І хоча в публікації зазначалось, що впровадження реформ є умовою для продовження надання Україні допомоги, наступного дня і керівник Офісу президента України Михайло Подоляк, і представник Білого дому у коментарях ЗМІ запевнили, що цей перелік не є ультиматумом і військова допомога Україні від нього не залежатиме.

Загалом лист містить рекомендації з реформування роботи наглядових рад “Укренерго” і “Нафтогазу”, забезпечення більшої незалежності для антикорупційних органів, реформи Вищої ради правосуддя і загалом судової гілки влади. Також серед вимог — запровадження ринкових цін на газ та електроенергію.

У частини аудиторії характер рекомендацій та ймовірний зв’язок їхнього виконання із допомогою Україні викликав обурення. Водночас експерти і правозахисники кажуть, що більшість із запропонованих реформ громадянське суспільство адвокатує вже давно.

ZMINA поговорила з представниками громадянського суспільства про те, чому США звертає увагу саме на ці реформи і пропонує їх впровадити Україні, чи готові влада та суспільство до таких змін, як громадський сектор відстоюватиме реформи, а також як ці зміни можуть зміцнити країну.

Кожна реформа з переліку – довго і потужно адвокатувалась експертами та активістами

У документі з реформами прописані зміни, які варто впровадити, за пріоритетністю, а також у певних часових рамках. Так реформи пропонують реалізовувати протягом найближчих трьох місяців, пів року, року та півтора року.

Координаторка проєктів незалежного антикорупційного аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей” Олена Купіна вважає, що пропоновані реформи – це не лише пропозиції Білого Дому, але й результат довгої і потужної роботи українських експертів та активістів.

Координаторка проєктів незалежного антикорупційного аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей” Олена Купіна. Фото: ІЗІ

“Жодна згадана реформа не є такою, яка б не обговорювалась в Україні. Декілька моментів є спірними або неочікуваними, однак в цілому всі ці реформи потрібні країні і вони вже давно адвокатуються”, – каже експертка.

За її словами, рекомендації можна розділити на три великі блоки. Перший – судова влада, другий – правоохоронна система, третій – контрольно-наглядова інституція. Також є блок по енергетиці.

“Без сильних інституцій не можливо перемогти ворога, не можливо подолати корупцію, не можливо ефективно реалізувати відбудову, не можливо будувати ефективну державу. Тому абсолютний тренд цього документу – це посилення всіх інституцій. Крім того, велика увага приділена конкурсам або покращенню добору керівного складу органів”, – каже Олена Купіна.

Білий дім рекомендує покращити процедури кадрового добору керівників або працівників Національної поліції, Спеціальної антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро, Агентства з розшуку та менеджменту активів, Рахункової палати, Державної аудиторської служби, Бюро економічної безпеки, Служби безпеки України, Державної міграційної служби, а також рекомендує створити прозорі конкурси для обрання нових суддів Верховного суду України.

“Абсолютний тренд – це посилення інституцій і добір доброчесних людей за справедливими прозорими конкурсами”, – додає експертка.

Для того, щоб реалізувати запропоновані реформи, потрібно оновлювати законодавство. На думку експертки, тут важливо говорити про те, чи є на це політична воля українського парламенту, а також чи залежить подальше фінансування соціальної сфери, зокрема обслуговування держапарату, зарплати для бюджетників тощо, від реалізації реформ. 

“Найкраще для політичної волі працюють обов’язкові структурні маячки в вимогах надання фінансування. Тому, я думаю, вона (політична воля – Авт.) з’явиться. Але тут буде питання в тому, наскільки якісно і наскільки глибоко будуть проведені ці реформи. Тому що там за словами “посилити” може стояти справжнє посилення або якась буфонада. Тому у всіх громадських організацій та експертів найближчі місяці будуть напруженими”, – вважає Олена Купіна.

На антикорупційні реформи є запит суспільства

Часто в Україні реформи впроваджують у відповідь на вимогу суспільства. Громадяни виходять на акції протесту і вимагають змін, наприклад, як це було під час Революції гідності. Інший механізм впливу – петиції, які за лічені години набирають необхідну кількість голосів, після чого ухвалюється відповідне рішення. Рекомендації США роблять акцент на антикорупційних реформах – тих, впровадження яких давно вимагає суспільство. Українці вважають корупцію однією з головних перешкод на шляху до ЄС і побудови потужної держави. 

Так, станом на початок липня, 78% опитаних фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва вважали, що президент України несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Не погоджувалися з цим твердженням 18% опитаних. Водночас у серпні 52,5% опитаних висловили думку, що зараз можна критикувати владу за корупцію, і не погодились з тим, що така критика дестабілізує країну та зменшує довіру закордонних партнерів.

Скріншот з сайту фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва

“Люди вважають корупцію внутрішнім ворогом номер один. І саме на її подоланні варто робити акцент. Проте тут також можу сказати, що будь-яка антикорупційна організація або активіст, або журналіст-розслідувач стикаються з морально-етичною дилемою. Тобто ми розуміємо, що цю діяльність треба продовжувати і корупцію варто викривати. Водночас завжди є побоювання: якщо ми зараз покажемо величезний корупційний скандал, чи не стане це підставою для зупинення нам міжнародної допомоги. Крім того, думаємо про те, як цю інформацію використає російська пропаганда”, – розмірковує Олена Купіна.

На її думку, у світі досить мало прикладів країн, які ні на хвилину не зупиняли роботу всіх державних органів під час такої інтенсивної повномасштабної війни.

“У нас всі інституції працюють, всі органи влади, ніхто нікуди не дівся. Тому, з одного боку, для зовнішнього світу ми розказуємо про силу громадянського суспільства і те, які ми спроможні, а з іншого боку, у наших внутрішніх питаннях, ми продовжуємо свою роль незалежного наглядача, контролера, у чомусь помічника для держави”, – зауважує експертка.

Однією з першочергових реформ, яку США рекомендує втілити протягом найближчих трьох місяців, є реформування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відповідно до критеріїв МВФ. Закон має містити положення щодо:

• вдосконалення процедур відбору керівника та ключових посадових осіб САП для забезпечення прямої та змістовної участі незалежних експертів в організації конкурсу;
• посилення спроможності САП регулювати свою організаційну діяльність;
• створення механізмів дисципліни та підзвітності керівництва САП;
• уточнення відносин між керівником САП та генеральним прокурором для посилення процесуальної незалежності САП у своїх справах.

Від самостійності цього органу залежить успіх розслідувань корупційних схем посадовців топ-рівня. Саме тому західні партнери вимагають від САП більшої незалежності.

“САП фактично є структурою Офісу генерального прокурора. Якщо керівник САП призначається за конкурсом, то генеральний прокурор є політичним призначенцем. У випадку з політичними призначенцями завжди є ризики їхньої залежності. Наприклад, незалежність НАБУ забезпечується тим, що його керівник обирається на конкурсі. Тоді людина знає, що вона обрана на конкурсі і в неї є мандат на п’ять років. Як би їй не погрожували, є виключні підстави для її звільнення. А коли САП знаходиться в структурі Офісу генпрокурора, то безперечно зберігається можливість якимось чином впливати або тиснути, або отримувати таємну інформацію. Це питання політичного впливу”, – говорить експертка.

Ще одна антикорупційна реформа стосується Національного антикорупційного бюро. США пропонують збільшити кількість слідчих щонайменше на 300 осіб (нині їх 700 – Авт.), а також посилити криміналістичну спроможність НАБУ відповідно до міжнародних стандартів та гарантій, сформувати громадську наглядову раду, надати НАБУ право на прослуховування (цей пункт активно адвокатує Центр протидії корупції – Авт.) й зберегти незалежність НАБУ та виключні повноваження щодо розслідування резонансних справ про корупцію.

Олена Купіна переконана, що ця реформа може задовільнити суспільний запит на справедливість, а також посилити спроможність кадрового складу бюро.

“Про збільшення кількості детективів НАБУ говорить постійно. Така необхідність зрозуміла: на відбудову країни виділятимуться величезні кошти, відповідно є загроза їх розкрадання. Відтак країні треба більше детективів, які б розслідували цю корупцію. У проєкті бюджету на 2024 рік для НАБУ закладено на 600 мільйонів гривень більше, ніж в минулому році. Тому потенційно ця вимога може бути реалізована”, – каже експертка.

Проте громадськість також справедливо закидає питання до НАБУ, чи мають вони методологію моніторингу зловживань і розкрадань. Адже покрити всі громади у всіх областях з такою чисельністю детективів складно, варто виокремлювати головне.

Ще одна реформа, яка є в рекомендаціях США і на яку водночас очікувало громадянське суспільство – відновлення декларування для всіх державних службовців та суддів й відкриття доступу до реєстру декларацій. Депутати намагались лишити реєстр закритим ще на рік, проте тиск активістів і міжнародних партнерів взяв гору. Це сталось після публікації петиції громадським активістом та експертом, який нині служить у війську, Олександром Ябчанкою. Документ набрав необідні 25 тисяч голосів за менш як три години голосування. Після чого президент ветував відповідний законопроєкт, а парламент, в свою чергу, відкрив реєстр декларацій.

“Всі ми стежили за епопеєю з деклараціями. Після суспільного тиску депутати все ж повернули не тільки декларування, а й його публічність. Варто сказати, чому це було зроблено. Декларування – це вимога МВФ.  Єдине, що МВФ не вимагав, щоб декларації були публічними, це вже запит нашого громадянського суспільства. Ми дуже чекаємо моменту, коли відкриють декларації. Ми боїмось того, що там побачимо, оскільки вже ті розслідування, які були в публічному просторі, показують, що дехто втратив розум і купував собі Теслу, інші машини, перебуваючи на державній посаді в перші дні війни. Чесно, можливо, ми трішки зганьбимося перед світом через те, що ми там побачимо, але це робити треба”, – каже експертка.

Ще одна нагальна реформа, яку варто втілити – перезапуск Вищої ради правосуддя. Це важливо, аби забезпечити незалежність судової влади і доброчесність суддів. Нещодавно було обрано представників Громадської ради доброчесності – органу, який перевірятиме суддів та кандидатів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики. До складу ради ввійшли два десятки представників громадського сектору. Серед обраних –керівниця напряму із захисту представників громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна та юридичний радник Центру прав людини ZMINA Данило Попков.

Засідання Громадської Ради доброчесності. Фото: Вища кваліфікаційна комісії суддів України

“Від ГРД і ВККС залежатиме, хто відправлятиме правосуддя в нашій країні, чи буде верховенство права і справедливий суд не лише в законах, а й на практиці. Це впливатиме не лише на життя тих, кому ми надаємо допомогу, але й на розвиток України на десятиліття вперед. Це справді історичний шанс”, – говорить юридичний радник Центру прав людини ZMINA Данило Попков.  

За словами правозахисника, ZMINA долучилась до Громадської ради доброчесності, щоб суддями ставали і лишались лише чесні громадяни України, яким довіряє суспільство.

Пів року на суддівські реформи

За пів року Білий дім пропонує реформувати Вищий антикорупційний суд. Зокрема, внести зміни до законодавства щодо збільшення кількості суддів та дозволити розглядати певні справи одноособово. Також створити Вищий адміністративний суд України, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів та реформувати Верховний Суд України, який відомий резонансними корупційними справами за участю колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва. Його підозрюють в отриманні хабаря у розмірі 2,7 млн доларів.

На всіх етапах реформи суддівської гілки влади мають бути залучені незалежні експерти та представники громадянського суспільства, переконані міжнародні партнери.

Рік для реформ в оборонній галузі

Реформи в оборонній сфері надважливі, бо саме вони можуть допомогти Україні витримати повномасштабну війну і хоча б частково забезпечувати свої військові потреби. США рекомендують:

• реформувати процеси і процедури озброєння і державних закупівель відповідно до стандартів НАТО щодо прозорості, підзвітності, ефективності та конкуренції в сфері оборонних закупівель, без шкоди для боєздатності країни;
• ухвалити комплексну поправку №4210 до закону про національну безпеку, спрямовану на посилення демократичного цивільного контролю і моніторингу Збройних сил;
• трансформувати системи оборонного планування та управління ресурсами з метою підвищення прозорості, протидії корупції та посилення оперативної сумісності з НАТО;
• реорганізувати процеси і процедури закупівлі військових озброєнь і державних замовлень;
• модернізувати системи управління кадрами та військової освіти.

“Перед міністерством оборони зараз стоїть багато завдань. Йде війна, потрібно вирішувати серйозні питання по реальному забезпеченню оборони, налагоджувати поставки, у той же час і реформуватись. Єдине, що скажу, зміна міністра через тиск громадськості дає шанс на зміни”, – каже Олена Купіна.

Ще одна реформа, яка має наповнити держбюджет і допомогти державі з відбудовою, – реформування Агентства з розшуку та менеджменту активів, а саме проведення нового конкурсу на посаду керівника й підвищення ефективності та прозорості управління, й розпорядження арештованими та конфіскованими активами.

Після початку повномасштабного вторгнення за весь 2022 рік в Україні знайшли та арештували російських активів на загальну суму 70 мільярдів гривень. АРМА змогла забезпечити надходження до бюджету від управління цими активами на суму 34 мільйони гривень. Тобто ефективність агентства менше одного відсотка, зауважує голова аналітичного центру “State Watch” Гліб Канєвський.

Гліб Канєвський. Фото: “Доступ до правди”

“Комплекс проблем довів до такого результату діяльності агентства: неефективне керівництво, менеджмент без будь-яких амбіцій і мотивацій, недосконале законодавство, підозри про корупцію. Щоб це змінити, потрібні три кроки – наповнити у форматі відкритих даних реєстр арештованих активів, аби можна було аналізувати інформацію про ефективність управління арештованими активами, перевести процедури з відбору управителів арештованими активами в систему електронних закупівель “Прозоро” та перевести продажі арештованих активів у систему електронних аукціонів “Прозоро-продажі”, – пояснює Гліб Канєвський.

Перелік реформ невичерпний. Його адвокатують як міжнародні партнери, так і громадянське суспільство. Їх імплементація – шлях країни до європейського співтовариства і нова якість життя для громадян. Особливо важливо впроваджувати ці зміни під час війни, щоб не втрачати дорогоцінний час для реформ. Адже від ефективної роботи суддів, антикорупційних органів, правоохоронної системи залежить інвестиційна привабливість України і можливість швидкого відновлення після війни. І громадянське суспільство в цьому питанні є головним контролером змін.