Освітня експертка: “Кримчанам краще вступати до українських вишів, чиї дипломи визнаються у світі”

Дата: 10 Червня 2020 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

В Україні продовжується вступна кампанія. Міністерство освіти та науки України розширило список вишів, до яких діти з окупованих територій можуть вступити за спрощеною системою, а також оголосило терміни приймання документів, вступних іспитів та дати зарахування.

Експерти розглядають українську освіту як елемент реінтеграції мешканців окупованих територій. Але чи поїдуть цьогоріч кримські абітурієнти здавати документи до українських вишів, які перед ними стоять бар’єри й заразом відриваються можливості? Про це ми розмовляли з очільницею Центру громадянської просвіти “Альменда” та керівницею освітнього напряму Української Гельсінської спілки з прав людини Валентиною Потаповою.

– Міносвіти дозволило не складати абітурієнтам із тимчасово окупованих Криму та Донбасу ЗНО. Але за бажанням вони все ж можуть проходити таке оцінювання. Які в них будуть сценарії в обох випадках?

– Діти з окупованих територій вступають до українських вишів у два способи. Перший шлях – на загальних засадах через ЗНО, і другий – за спрощеною системою через створені освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”. Кожен абітурієнт обирає найзручніший для нього шлях. Так, до прикладу, через спрощену систему вступу випускники можуть подавати документи лише до 91 вищого навчального закладу України.

Цього року до списку доступних для молоді з окупованих територій додалися виші, які підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я, Мінкультури та МВС. Але ця можливість обмежується певними університетами та спеціальностями й не завжди покриває освітні потреби самих абітурієнтів.

Наприклад, дитина хоче вчитись у Чернівцях, а там немає університету з освітнім центром “Донбас-Україна”, або абітурієнт хоче вступити до Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, а там немає центру “Крим-Україна”. Тому вона може обрати загальний спосіб вступу через ЗНО.

Для цього їй потрібно прикріпитися до будь-якої школи на екстернатну або дистанційну форму навчання. Коронавірусна пандемія показала, що в Україні немає дистанційної освіти. Вона є лишень у Міжнародній українській школі для дітей, чиї батьки-дипломати перебувають у тривалому відрядженні за кордоном.

Починаючи з 2015 року громадська організація “Альменда” працює з цією школою, і вони додали до свого положення дітей з окупованого Криму. На жаль, вони не внесли дітей з окупованої частини Донбасу. Минулого року в цій школі навчалося 120 кримських дітей. Дистанційна освіта – це дуже важкий шлях.

Цьогоріч Міносвіти скасувало ДПА, і дітям не було з чого виставляти оцінки за предмети за цілий рік. Тому міністерство запропонувало спрощену систему, через яку можна отримати документ за дев’ятий клас про базову освіту, а також документ, який надає можливість вступати через ЗНО.

– 29 травня уряд послабив режим перетину КПВВ із Кримом для абітурієнтів у супроводі одного з батьків. Чи поїдуть після цього вони вступати до українських вишів, чи лишилися для них ще бар’єри?

– Перешкоди є. По-перше, варто зауважити: скасування обов’язкової 14-денної обсервації для таких громадян – чудова новина. Це був серйозний бар’єр.

Ті діти, які готувалися завчасно до українських ВНЗ, поїдуть. У нас є багато звернень, з яких ми зрозуміли, що діти не змінили своєї налаштованості та думки стосовно українських вишів.

Однак лишається логістичний виклик для кримчан. Раніше дитина, яка навчалася на екстернатній формі в Херсоні або в Новоолексіївці, мала можливість за один день скласти тести ЗНО та повернутися додому. Потім виїхати для складання наступного тесту. А цього року три тести ЗНО складаються не відразу, а за розкладом розтягуються на два тижні. Зараз, в умовах карантину, лишається ризик, що діти не встигнуть на певний тест ЗНО через складнощі з проходженням КПВВ. Через це батькам доведеться шукати житло та передбачати певні витрати, зокрема на харчування.

Щоб такого більше не було, громадські організації, зокрема організація “Альменда”, вже рік кажуть про створення в Херсоні опорної школи інтернатного типу дистанційної та екстернатної освіти для Криму. Це може бути школа, де, наприклад, одночасно житимуть 100 дітей разом з батьками. Там можна буде підготуватися до ЗНО, наприклад, з української мови та історії, яку взагалі на окупованій території не вивчають, та зрештою скласти тести ЗНО.

Рішення про таку школу майже було ухвалене, але в Мінреінтеграції відтермінували його через перезавантаження уряду.

– До кого кримські абітурієнти можуть звернутися по консультації. Чи може “Альменда” їх проконсультувати?

– Так, ми щороку консультуємо дітей та їхніх батьків, але це не розв’язує проблеми інформування мешканців Криму. Зараз на материковій Україні абітурієнтам та їхнім батькам не просто зорієнтуватися зі вступною кампанією в умовах карантину, діти на окупованих територіях узагалі не розуміють, що їм робити.

Ми раніше розміщували на бігбордах КПВВ відповідну інформацію, але зараз немає належної кількості тих, хто подорожує через КПВВ, які б далі доносили інформацію. А як доносити її – незрозуміло. Ми знаємо, що діти перебувають в Instagram, VK. Інформування про вступну кампанію мешканців окупованих територій – це найнагальніше питання, яке Україні треба розв’язати.

– Якщо порівняти з іншими вступними кампаніями, наскільки багато абітурієнтів та їхніх батьків цьогоріч звертаються до вашої організації по консультації?

– Не так багато, тому я вважаю, що вступна кампанія – 2020, попри розширення списку вишів із центрами “Крим-Україна”, буде провальною. Але вона буде провальною, бо Україна не може проінформувати випускників на окупованих територіях про освітні можливості 2020 року. Ми не можемо проінформувати їх, що вони за спрощеною системою можуть вступити до Київського медичного інституту імені Богомольця. Ми не можемо донести інформацію про скасування обсервації, що є додаткова сесія, що творчі екзамени для вишів культури також перенесено. Я буду втішена, якщо я помилюсь.

– Але ж у нас є телеканал “Дом”, який веде мовлення на окуповані території.

– У 2018 році ми проводили опитування дітей, як вони дізнаються про систему вступу в Україні. На першому місці були соцмережі, на другому – сарафанне радіо, на третьому – “Крим.Реалії” та ATR.

– Які переваги українських вишів перед російськими?

– У нас дуже багато зараз звернень від молодих людей, які закінчили виші в Криму та бажають вступити до європейських університетів, але там не визнають дипломів окупованого Криму. Тому молодь звертається до України з вимогою, щоб вона визнала документи, отримані на окупованому півострові. Вони вважають, що Україні потрібно визнавати ці документи.

Є наказ Міносвіти, який дає можливість визнати результати та терміни навчання на окупованій території, але потрібно вступити до вишу на останній курс, скласти кваліфікаційний іспит або захистити дипломну роботу. Це майже рік. Які переваги? Почну з поради: не потрібно витрачати час на виші Криму, треба відразу вступати до того університету, чиї дипломи визнаються. Це диплом державного зразка, а не окупованої території.

По-друге, освіта в Україні за шість років окупації Кримського півострова сильно змінилася. Діти, які вчаться на материковій Україні, мають можливість брати участь у багатьох міжнародних освітніх програмах та користуватися навчальними модулями в європейських університетах. Тобто перший семестр навчатись у Києві, а другий, наприклад, – у Брюсселі. Таких можливостей в окупованому Криму в дітей немає.

– Як Україна підтримує кримських студентів під час їхнього навчання на материковій Україні?

По-перше, спрощена система вступу.

По-друге, гарантована квота у 20% загального бюджетного замовлення у всіх ВНЗ, у яких є освітні центри “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. Бюджетне місце краще отримувати відразу на першому курсі. Якщо 20% квоти не вистачило, таким дітям треба буде звернутися до ректора університету з проханням про надання додаткового бюджетного місця згідно зі ст. 7 Закону “Про тимчасово окуповані території”, яка гарантує навчання за бюджетні кошти. Хочу звернути увагу, що вступники, які користалися загальною системою вступу, також мають право подати заяву з посиланням на ст. 7 та отримати додаткове бюджетне місце.

За інформацією Міносвіти, 2019 року через центри “Крим-Україна” вступили 264 дитини, тих дітей, які вступали на загальній системі і яким згодом дали бюджетне місце, – понад тисячу. Але ця інформація не потрапляє до кримчан. Вони дуже дивуються, коли дізнаються про такі можливості, й дуже дякують, коли переконуються, що це працює.

По-третє, це соціальна стипендія для дітей з окупованих територій. Вона трохи менша, ніж академічна стипендія, але не залежить від рейтингу результатів навчання.

По-четверте, державна допомога на житло. Діти можуть безкоштовно мешкати в гуртожитках.

По-п’яте, для дітей, які обрали приватні виші, передбачено повне або часткове кредитування освіти.     

Микола Мирний, журналіст ZMINA, для газети “День”

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: