Реінтеграція окупованих територій: 10 важливих кроків від громадськості

Дата: 12 Березня 2020 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

На шостому році російської агресії остаточна формула деокупації Криму так і не викристалізувалася. Росія відмовляється порушувати тему Криму, наполягаючи, що це питання закрито. Проте так однозначно не вважає офіційний Київ.

Які наступні кроки з деокупації і реінтеграції Криму вбачають українська влада та громадськість? 

Ексміністр закордонних справ, а нині віцепрем’єр з євроінтеграції Вадим Пристайко наголошує, що в Мінських домовленостях не йдеться про те, що Крим знімається з порядку денного або переноситься на потім.

Він вважає, що якісним зрушенням має стати заснування окремого Кримського міжнародного форуму.

“І нехай спочатку без Росії. Ми потім змусимо її сісти за стіл перемовин”, – каже Пристайко.

МЗС закликає міжнародних партнерів та неурядові організації обговорити ефективність політики невизнання окупації Росією Криму та переглянути її. Вона неефективна, якщо російська економіка зростає і РФ продовжує вчиняти грубі порушення міжнародного права. 

У кримчан немає часу

Можновладці та експерти на цьогорічному форумі з нагоди роковин окупації півострова були одностайні: міжнародної політики в невизнанні анексії Росією півострова не досить для ефективної його деокупації.
 
Представники країн-партнерів України та міжнародних організацій у своїх виступах на Кримському форумі констатували незаконність спроби анексії Криму та декларували, що ніколи не визнаватимуть Крим за Росією.
 
В.о. заступника голови дипломатичної місії США в Україні Джозеф Пеннінгтон назвав деокупацію півострова питанням стратегічного терпіння. Він закликав Україну документувати порушення прав людини в Криму.
 
Джозеф Пеннінгтон

Та часу в кримських татар немає, каже лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Його забирає Росія, розгорнувши свою політику витіснення українців та кримських татар із півострова і водночас незаконно переміщуючи до Криму своїх громадян, розповідає він. Політик назвав “порожнім місцем” ухвалені міжнародними організаціями рішення стосовно Росії. Адже в них немає дієвих інструментів, які б примусили Росію виконати їх. Чубаров наголошує на важливості комплексу всіх можливих заходів та механізмів, щоб примусити Росію припинити порушувати міжнародне право.

“Ніхто не сумнівається, що півострів повернеться до України. Але яким тоді він буде? Правило консенсусу ОБСЄ чи ж бо принцип вето Радбезу ООН нівелює всі рішення організації. Чому не вводиться ембарго на енергоносії? Треба піти на якісь економічні втрати коштом своїх країн, щоб російська агресія не розширювалася далі. Кримські татари шукають способи поведінки, щоб спонукати міжнародні організації шукати інструменти, як виконати ними ж ухвалені рішення та як змусити Росію повернутись у межі міжнародного права. Саме тому ми організовуємо мирний Марш гідності проти насильства та окупації півострова. Він відбудеться 3 травня на одному з КПВВ між Херсонщиною та Кримом. Ми йдемо пішою ходою до Криму, до себе додому, і закликаємо представників міжнародних організацій та інших країн доєднатися до ходи”, – закликав Рефат Чубаров. 
 
У стратегії деокупації та реінтеграції окупованих територій головним завданням мусить бути захист прав людини та зв’язок України з окупованими територіями. У цьому одностайні наразі як громадські організації, так і влада. 
 
“Я глибоко переконана, що перемога в цій війні на нашому боці. Нам у цьому допоможуть права людини, людська гідність та цінність людського життя. Агресія РФ проти нас – це насамперед війна цінностей. Звичайні громадяни повинні мати доступ до різноманітних адміністративних послуг від України та всі можливі зв’язки з державою. Бо, як показує досвід різних країн, де відбулися збройні конфлікти, ізоляція людей не сприятиме звільненню окупованих територій”, – каже голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник
 
Дмитро Лубінець

“Головне, щоб за гарними дефініціями ми не забували про людей. Два з половиною мільйони громадян, які проживали до окупації в Криму, стали заручниками імперських амбіцій Росії. Тому ми маємо розуміти, що реінтеграція – це люди, й робити відповідні дії для їхньої підтримки. Сьогодні парламент готовий проголосувати за зміну процедури отримання свідоцтв про народження та смерть, що відбулися на території Криму. Будь-яка людина, яка хоче отримати паспорт України, повинна пройти максимально просту, зрозумілу та відкриту процедуру”, – додає голова парламентського комітету з прав людини Дмитро Лубінець

Наприкінці лютого 18 громадських організацій презентували дорожню карту для Верховної Ради, яка допоможе долати наслідки російсько-української війни. До документа ввійшли такі 10 першочергових кроків.

Санкції

Парламенту пропонують запровадити послідовну та ефективну санкційну політику для причетних до політично мотивованих переслідувань громадян України.
 
Наразі санкції самої України неефективні і не можуть досягти мети – створювати токсичні умови для порушників прав людини та міжнародного права. На цьому наполягають також Моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, “Майдан закордонних справ” та інтернет-видання BlackSeaNews, які в лютому оприлюднили спільний аналіз. Назвавши численні недоліки та помилки в санкційних списках, автори дослідження наголошують, що логіка формування українських списків непрозора та непрофесійна.
 
Так, до прикладу, за реквізитами ТОВ “Газпром трансгаз Махачкала”, що потрапило під американські санкції у вересні 2016 року, до українського списку в травні 2018-го додано ТОВ “Кізілюст”. Такого підприємства не існує. Також у травні 2018 року Україна занесла до списку лише московську філію ПАТ “Газпром нафта”, тоді як США та ЄС запровадили санкції у вересні 2014 року проти всього підприємства. Наразі в списку – 26 підприємств, які вже раніше ліквідували. А в березні 2019 року з українських списків із 1 278 юридичних осіб зникли вісім.

Автори дорожньої карти наголошують на необхідності впорядкувати та посилити державну політику в санкційній сфері, враховуючи рекомендації слухань у парламентському комітеті з питань прав людини на тему “Удосконалення державної політики у сфері застосування санкцій до осіб, причетних до політично мотивованих незаконних переслідувань громадян України”. Цей захід відбувся 21 листопада 2018 року. 18 березня Кабмін має відзвітувати під час парламентських слухань про Крим, як він виконав ці рекомендації.

Соціальний захист

Від Верховної Ради також очікують відновлення права на соціальний захист для мешканців окупованих територій, передусім забезпечити для них отримання пенсій.

Наразі майже 700 тисяч пенсіонерів з Донецької та Луганської областей, які до війни отримували пенсію, лишаються без неї. Через це в Україні утворився борг, що постійно зростає.

Суттєві перешкоди в оформленні пенсійних виплат чиняться і для ВПО з Криму, включно з незаконною практикою Пенсійного фонду щодо передання Росії персональних даних кримчан.

Правозахисні організації просять створити ефективний механізм, який дозволить людям, що залишилися проживати на окупованих територіях або перемістилися звідти, отримувати свою пенсію.

Відповідальність для воєнних злочинців

На шостому році російсько-української війни Кримінальний кодекс не передбачає відповідальності за злочини проти людяності, а положення про воєнні злочини не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права.

Цьому дивується журналіст “Дзеркала тижня” Станіслав Асєєв. Він нагадує, що незаконні збройні формування щодня катують українців. 

“Бойовики не зважають на стать, вік полонених і не розмежовують їх у своїх місцях несвободи. З людьми роблять усе, що приходить до їхньої хворої уяви. Це класичні воєнні злочинці, які причетні до катувань, приниження людської гідності та до сексуального насильства над жінками і чоловіками. Людей могли забити ногами, змусити гавкати, як собак, а в цей час у сусідній камері хтось міг співати гімн так званої “ДНР” чи “Расцветали яблони и груши”, – каже звільнений з полону в грудні минулого року журналіст.

Окрім цього, українські правозахисники зараховують до міжнародних злочинів Росії, зокрема, призов кримчан до російської армії, переміщення їх до будь-яких місць дислокації в Росії та за кордоном, транспортування до Росії засуджених громадян України, зміну демографічного складу населення Криму та примусове громадянство. 

Парламент просять гармонізувати національне кримінальне законодавство з міжнародним, ухваливши законопроєкт №2689. Цей документ вносить зміни до Кримінального кодексу та надає можливості слідчим та суддям належним чином переслідувати людей, які скоїли найтяжчі злочини за міжнародним правом – злочини проти людяності, воєнні злочини, геноцид та злочин агресії.

Компенсація за зруйноване житло

Також від влади очікують справедливої компенсації за зруйноване чи пошкоджене під час війни житло. Правозахисники називають неефективним та дискримінаційним “Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій”. Адже він не поширюється на ВПО та українців, майно яких – на непідконтрольних Україні територіях. 
 
Потерпілі намагаються стягнути компенсацію з Державного бюджету через суд. Однак на сьогодні немає жодного рішення суду про відшкодування, яке б набуло чинності. Такі справи накопичуються у Верховному Суді, який уже три роки не розглядає їх.
 
Координаторка мережі громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини Наталія Козаренко вказує також на різну поведінку суддів під час розгляду таких справ. Єдиного алгоритму, як розглядати ці справи, немає. Судді бояться ухвалювати рішення на користь постраждалих. Часто вони також перекладають на потерпілих судовий збір. 

“Один суд вимагав від потерпілої сторони надати довідку про те, яке саме формування обстріляло будинок. Інший – довідку про те, хто проводив оцінювання майна, хоча це не передбачено законодавством. Судді не знають, як правильно себе поводити в таких справах”, – розповіла правозахисниця. 

Експерти наголошують, що така компенсація має відбуватися за прозорою доступною позасудовою процедурою. Вона має бути передбачена окремим спеціальним законом, що відповідає всім критеріям легітимних очікувань у захисті майнових прав. Водночас важливо вдосконалити механізм виплат компенсацій за зруйноване чи пошкоджене житло внаслідок збройної агресії РФ, передбачений урядовою постановою.

Підтримка політв’язнів та їхніх рідних

В Україні й досі немає комплексного закону, який гарантував би державну підтримку громадянам, незаконно переслідуваним з політичних та релігійних мотивів на окупованих територіях, а також у Росії.
 
За даними правозахисних організацій, РФ незаконно утримує щонайменше 89 громадян України в окупованому Криму і на своїй території та щонайменше 125 осіб, військових та цивільних, – на контрольованих нею окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
 
Експерти наголошують, що такий документ має чітко визначати всі категорії осіб, незаконно утримуваних у межах збройного конфлікту, види допомоги та встановити прозору незалежну процедуру ухвалення рішення про надання їм державної допомоги.
 
Такий текст минулого року розробили спільно органи державної влади, представники неурядового сектору, військовополонені, цивільні, заручники та політв’язні. 
 
За словами представника президента в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича, текст законопроєкту лежить на погодженні в ОП. Цей документ наразі влаштовує всі зацікавлені сторони. Представник президента сподівається, що документ зареєструють у Верховній Раді найближчим часом.

Доступ до правосуддя

Парламент також просять вирішити на законодавчому рівні проблеми доступу до правосуддя, які виникли через окупацію, та врегулювати питання повернення засуджених Україною громадян з місць несвободи на окупованих територіях або примусово переміщених до Росії.
 
Через тимчасову окупацію з’явилися проблеми досудового розслідування, судового слідства, виконання вироків щодо підозрюваних, обвинувачених, матеріали кримінальних проваджень яких залишилися на окупованих територіях.

Реєстрація народження та смерті

Серед інших кроків дорожньої карти – запровадження адміністративної (позасудової) процедури реєстрації фактів народження та смерті на окупованих територіях. Чинна процедура через суд хоч і спрощена, та все одно лишається складною.
 
Закон “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” передбачає позасудову процедуру, проте наразі її досі немає. Для мешканців окупованого Криму така можливість відсутня взагалі. Тому лише 37% дітей, народжених у Донецькій і Луганській областях, і 13,5% дітей, народжених у Криму та Севастополі, після початку окупації цих територій мають свідоцтва про народження українського зразка.
 
Заступник очільника Мінветеранів Олексій Ілляшенко стверджує, що наразі тривають дискусії з Міністерством юстиції щодо спрощення процедури. Він сподівається, що зрештою її запровадять.

Вільна економічна зона “Крим”

Уже шість років експертна спільнота в Україні вимагає від влади скасувати Закон “Про створення вільної економічної зони “Крим”…” (ВЕЗ “Крим”) та ухвалити новий з дотриманням стандартів прав людини.
 
Чинний закон про ВЕЗ визнав кримчан нерезидентами. Це призвело до дискримінації їх у банківській сфері. Також вони не можуть вивезти на підконтрольну Україні територію своє майно, бо їм нараховують за це мито.
 
“Доходить до парадоксальних речей, коли люди, яких переслідували на півострові за проукраїнську позицію, не могли забрати особисті речі – мікрохвильовку, меблі чи книжки, бо їх не було в списку дозволених предметів. Кримчани через цей закон не можуть оформити собі кредити”, – каже голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.   
 
Очільник комітету з прав людини Дмитро Лубінець каже, що його комітет створив робочу групу, яка “максимально швидко напрацьовуватиме зміни до законодавства”

Реабілітація потерпілих  

Також громадські організації наголошують на запровадженні комплексного підходу до соціального захисту та реабілітації цивільних, які постраждали в цій війні. 
 
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 15 травня 2019 року, за понад п’ять років збройного конфлікту на Сході України, поранено більш ніж 9 000 і загинуло 3 354 цивільних. Однак досі на державному рівні не запроваджено комплексного підходу до забезпечення реабілітації, виплати компенсації, надання необхідної безоплатної психологічної допомоги та соціальної підтримки потерпілим.
 
Одним з елементів цього комплексного підходу експерти називають доопрацювання та ухвалення законопроєкту №1115 “Про статус і соціальний захист цивільних осіб, постраждалих унаслідок збройного конфлікту на території України”.

Ратифікація Римського статуту

Десятим кроком, який має зробити Верховна Рада, 18 громадських організацій визначили членство України в Міжнародному кримінальному суді (МКС). Воно, на їхнє переконання, дасть змогу посилити спроможність національної системи розслідувати й притягати до відповідальності осіб, які скоювали найтяжчі міжнародні злочини під час конфлікту в Криму та на сході, а Україна отримає привілеї держави – учасниці МКС.
 
До них належать право участі у відборі суддів та прокурорів, формулювати пріоритети та стратегію подальшої роботи суду, рекомендувати ситуації до розгляду в різних країнах через Офіс прокурора МКС.
 
Микола Мирний, журналіст видання ZMINA, для газети “День”
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: