Міжнародна спільнота й Україна мають вимагати від Росії зупинити мілітаризацію Криму – правозахисниця

Дата: 27 Лютого 2020
A+ A- Підписатися

Міжнародна спільнота й Україна мають домагатися від Росії припинення мілітаризації Криму. 

Ольга Скрипник

Про це під час форуму Age of Crimea 26 лютого заявила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Вона переконана, що від Росії необхідно домагатися припинення мілітаризації освіти, призову на строкову службу та кримінального переслідування тих, хто відмовляється служити в Збройних силах РФ, а також припинення військових навчань на півострові. 

“Ми повинні на міжнародному рівні вимагати припинення призову до російської армії на території Криму, припинення дій кримінального законодавства РФ щодо людей, які не погоджуються служити в армії РФ. Також повинні вимагати заборони діяльності різних воєнізованих формувань – ЮнарміїКримпатріотцентру на інших. Треба чітко на міжнародному рівні вимагати від Росії припинити роботу таких формувань.  Якщо Росія цього не виконуватиме, потрібно вводити нові додаткові санкції”, – наголошує правозахисниця. 

Окрім цього, Ольга Скрипник виокремлює частину окупаційної політики Росії – намагання змінити склад населення півострова для того, щоб Крим дійсно став “російським”.

“За останні місяці 2019 року, за офіційною статистикою, щонайменше 27 тисяч людей переїхали до України. Ми розуміємо, що ця цифра насправді значно більша”, – зазначила вона.

На її думку, мілітаризація дітей у Криму – ще один з вагомих викликів для світової спільноти та України. 

“Уся система чинної російської освіти спрямована на мілітаризацію молоді. Вони намагаються знищити не тільки українську мову, а й будь-які вияви української ідентичності в Криму. І це не просто нав’язування російської ідентичності, а російської мілітаризованої ідентичності. Дітей зі школи виховують так, щоб вони мріяли служити або в армії або в ФСБ. Щоденно в Криму проходять мілітаризовані освітні заходи, це не тільки марші та паради під час 9 Травня”, – розповіла вона. При цьому вона повідомила, що наразі понад 200 тисяч кримських дітей беруть участь у найрізноманітніших форматах мілітаризованих заходів, які відбуваються на півострові щодня. 

“Ми зібрали багато доказів того, що культурні, спортивні й освітні заходи, які зараз можна побачити в Криму, є виконанням наказів Міноборони РФ. Це не має стосунку до освіти, це насамперед порушення прав людини на знищення своєї ідентичності й громадянства. Ті діти, які не мають батьків, узагалі виявляються в цьому сенсі безправними, бо перебувають у закладах під контролем цієї “освіти”, – додала правозахисниця. 

Правозахисниця наполягає, що стратегія реінтеграції Криму має враховувати також і проблему подолання наслідків мілітаризації населення. Україна повинна шукати механізми подолання інформаційної блокади та ізоляції, оскільки наразі мешканці півострова не мають доступу до альтернативної інформації. Вона зауважила, що російські та підконтрольні кримські ЗМІ нав’язують їм російську ідентичність.

Вона пропонує обговорити 18 березня на парламентських слуханнях питання мілітаризації й подолання її наслідків. Як відомо, у цей день народні депутати мають заслухати представників Кабінету міністрів, як було виконано рекомендації перших кримських слухань, що відбулись 2016 року.

Присутній під час форуму заступник директора Офісу зв’язку НАТО в Україні Крістофер Дагган повідомив, що країни альянсу поінформовані про порушення, які здійснює Росія на півострові – вбивства, викрадення людей, насильство, арешти, переміщення цивільного населення, тортури дискримінація кримських татар та українців.

Він від імені НАТО Крістофер Дагган закликав Росію надати доступ міжнародним моніторинговим місіям до тимчасово окупованого півострова.

Крістофер Дагган

“НАТО надаватиме постійну підтримку реформ за допомогою величезної всеохопної підтримки України, запроваджена союзниками у 2016 році. Вона посилюватиме підтримку НАТО для України у багатьох сферах, перш за все – передачі досвіду з розбудови спроможності української армії та матеріальним забезпеченням”, – сказав представник НАТО.

Нагадаємо, за міжнародним гуманітарним правом призов мешканців окупованої держави до збройних сил держави-окупанта, а також переміщення їх до будь-яких місць дислокації є воєнним злочином.

Російська Федерація розпочала призов на півострові навесні 2015 року. Загалом вона призвала 22 тисяч громадян України та відкрила щонайменше 83 кримінальних справ проти кримчан за ухилення від військової служби в Збройних силах РФ. Щонайменше 60 осіб уже притягнули до кримінальної відповідальності.

За російським законодавством після п’яти місяців служби кримчан можуть скерувати до будь-якого іншого місця дислокації російської армії – до Російської Федерації, на Донбас або до Сирії

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: