“Ми не зліземо”: чого хотіли активісти від Зеленського на Банковій

Дата: 30 Вересня 2019 Автор: Мар'яна П'єцух
A+ A- Підписатися

Рівно через рік після акції “Ніч на Банковій” з вимогою зупинити масові напади на громадських активістів і покарати виконавців та замовників цих атак сюди знову прийшли небайдужі нагадати, що безкарність заохочує нове насильство.

За рік багато чого змінилося. Тепер на Банковій не Адміністрація президента, а вже перейменований офіс, а всередині сидить не Петро Порошенко, а Володимир Зеленський.

Навіть змінилася локація для акції: вже не на перехресті Банкової з Інститутською, а прямо під вікнами президента, який одразу після інавгурації в травні наказав відкрити доступ для всіх охочих на площу перед його офісом.

Здавалось би, у такий спосіб Зеленський показав свою відкритість і готовність чути громадськість. Проте наразі виглядає так, що змінилася лише форма, але не зміст.

Адже, як і минулого року, до активістів за кілька годин, поки тривала акція, ніхто з представників влади не вийшов. Хоча, звісно, це можна списати на неробочий уже час.

Утім, уранці з бруківки зник напис “Хто наступна Ганзюк?”, який залишили учасники “ночі” одразу навпроти головного входу в президентський офіс.

Зрештою, не змінилися і темпи та спроби зупинити насильство проти активістів, а саме покаранням замовників нападів. Адже безкарність провокує лише нові атаки.

 “Поки це виглядає на перехідне знамено від попередньої влади у вигляді відсутності покарання замовників. За цей час представники нової влади вже могли вручити підозри замовникам нападів. Так, ми розуміємо: новий генпрокурор працює лише місяць, а новий глава СБУ вже чотири.  Але до них щось робилося, і давно все складається в зрозумілий пазл, хто стоїть за резонансними нападами”, – пояснив один зі співорганізаторів акції, волонтер та активіст Роман Синицин.

Рік тому на “Ночі на Банковій” виступала херсонська активістка Катя Гандзюк. Щоправда, лише з екрана, бо перебувала вже два місяці в реанімації після опіків 40% тіла сірчаної кислотою.

“Гандзюк – це не просто моє прізвище. Це прізвище в ряду 40 інших прізвищ постраждалих від нападів, що сталися за останній рік. <…> Але я вірю, що всі винні будуть знайдені, покарані і засуджені. І що кожен із нас буде вільним. І не буде мати в серці страху”, – сказала тоді Катя.

Проте її обнадійливі слова через рік так і не справдилися. Замовники масових нападів не покарані. І тепер про це вже на Банковій говорив Віктор Гандзюк, адже його дочка за півтора місяця після минулорічної акції померла.

“Я хочу і Катя мріяла, щоб ми жили в демократичній державі, я хочу, щоб ми не хоронили дітей за допис в інтернеті, за власну думку і громадську позицію…

Пройшов рік, і багато чого змінилося. У нас оновлений Аваков, у нас нове керівництво СБУ. Я зустрічався з новими президентом і з керівниками нашої держави. Але результат нульовий. Звучать лише солодкі обіцянки у високих кабінетах.

Після зустрічі із президентом, я був дуже обнадієний. Мені здавалося, що в нього вистачить політичної волі завершити цю справу. Мене президент запевнив, що сприятиме слідству, проте через три тижні після зустрічі слідство припинили. Як можна сприяти тому, чого не існує?” – виголосив під Офісом президента пан Віктор.

Він нагадав, що виконавці нападу на його дочку отримали терміни, “як за крадіжку велосипеда”, а підозрюваним в організації особам змінили обвинувачення на більш лояльне, і всі вони досі перебувають на свободі.

Рік тому під час акції “Ніч на банковій” в Одеській лікарні з кульовим пораненням у груди лежав активіст Олег Михайлик. 23 вересня після замаху він переніс клінічну смерть від величезної втрати крові.

Приїхати цього року на Банкову він знову не зміг. Вільно пересуватися не так просто, зважаючи на те, що Михайлик досі під охороною і в бронежилеті.

Замовників замаху на нього досі не знайдено і навіть не названо. А всіх трьох підозрюваних виконавців нападу відпустили додому. Зрештою, сам потерпілий певен, що стріляли не ці люди, а через резонанс швидко взяли “стрілочників”.

З Одеси на акцію приїхали Михайло Кузаконь та Аліна Радченко. Вони, як і Олег Михайлик, Віталій Устименко, Сергій Стерненко, Світлана Підпала, Григорій Козьма, роками ведуть боротьбу з корупційними схемами міської влади, і всі вони протягом останніх двох років ставали жертвами явно замовних фізичних нападів.

Аліну побили ще два роки тому, через півтора року вона впізнала підозрюваного в співорганізації побиття на спільному фото з одеським міським головою Геннадієм Трухановим.

Михайла намагалися вбити разом з місцевим журналістом Григорієм Козьмою в серпні 2018-го.

Замовників нападів на всіх згаданих одеських активістів слідство досі не назвало. 

“Одеса – рекордсмен саме за нападами і спробами вбивств людей з активною громадською позицією. Я теж є в “списку Гандзюк”. І правоохоронній системі добре відомо, хто за цим стоїть, а саме який кримінально-олігархічний клан, що легалізувався у владі.

Справи щодо нападів на нас розкидані по різних органах. Але було б логічно, і  ми цього вимагаємо від нової влади, яка багато обіцяла, об’єднати всі справи в одну, тоді всі пазли зійдуться. Об’єднати і відкрити спільну справу за статтею про тероризм. Бо це тероризм проти громадського суспільства і українського народу”, – виголосив Кузаконь.

Уже ексодесит Сергій Стерненко, який після трьох нападів на нього задля безпеки переїхав жити до Києва, під стінами ОП нагадав рекламний ролик тоді ще кандидата в президенти Зеленського із запитанням до Порошенка про покарання вбивць Катерини Гандзюк.

 “Тепер ми прийшли до нього поставити те саме запитання: коли сядуть убивці Катерини Гандзюк та замовники нападів на інших громадських активістів?

Тут офіс гаранта конституційних прав і свобод. Якщо він нас не почує, то треба бути готовими ще раз зібратися і зробити так, щоб нас почули. Краще вийти тисячу разів на такі акцій, ніж один раз сходити на похорони тих, кого вбили через те, що не було покарано замовників.

Адже кожен громадянин України – це також Катя Гандзюк, бо ніхто з нас не може почуватися в безпеці”, – наголосив Стерненко.

Як і минулого року, на акцію прийшли люди різних ідеологічних поглядів і з різних сфер діяльності, але об’єднані активною громадянською позицією та спільним відчуттям небезпеки, яке її нині супроводжує.

Тут виступав як ЛГБТ-активіст із Кривого Рогу Борис Золотченко, на якого неодноразово нападали, так і праворадикал із “С14” Сергій Мазур, у квартиру якого кинули гранату, що поранила його батька.

“Поки верховенства права в країні немає, гарантом нашої безпеки є виключно наша єдність і солідарність одне з одним. Якщо ми будемо готові приходити одне одному на допомогу – це буде нашим захистом.

Тим паче багато акцій руху “Хто замовив Катю Гандзюк?”, де об’єдналися дуже різні люди, довели, що якісь результати слідства досягалися лише великою кількістю копняків небайдужих громадян”, – закликав до припинення внутрішніх чвар та більшої взаємодопомоги один з координаторів “Ночі на Банковій” Владислав Грезєв.

Спільний біль, а саме хвилювання за власну безпеку та обурення через бездіяльність щодо розслідувань нападів на активних громадян, – це те, що, за словами організаторів, об’єднало людей на Банковій.  

“Певною мірою це попередження, що ми не зліземо”, – каже Роман Синицин.

Зеленському пакет вимог активістів перейшов у спадщину від попередньої влади. Новопризначений голова СБУ вже проігнорував акцію під стінами свого відомства 1 серпня.

“Змінився президент, генпрокурор, голова СБУ, нова Верховна Рада. Тільки треба захотіти це зробити. І все-таки найбільше залежить від пана президента, він фактично одноосібний лідер держави зараз. Тим паче він сам мені обіцяв, що зможе вплинути, коли в його руках буде вся повнота влади і зміни керівників силових відомств”, – не розуміє, що ще заважає покарати винних у нападах батько загиблої Катерини Гандзюк.

А після повернення до Херсона пан Віктор, дізнавшись, що напис “Хто наступна Гандзюк?” уже витерли, написав на своїй сторінці у фейсбуку, де колись особисто Зеленський йому відповів, що готовий зустрітися:

“Даремно, пане президенте. Катя не загинула в п’яній бійці чи при трагічному збігу обставин. Вона віддала своє життя за наше майбутнє. За Ваше теж.

Жорстоке вбивство Каті – це кривава пляма в історії України. Її не змити з брандспойта нишком, крадучись, під покровом ночі. А ви один з творців історії. Ви ж обіцяли нову, справжню Україну.

Ви обіцяли, що Ви з нами… Сумно. Знову на старі граблі…”

Мар’яна П’єцух, для УП

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: