Конституційна реформа: активізація населення та пасивність влади

Дата: 05 Лютого 2016 Автор: Маргарита Тарасова
A+ A- Підписатися

В Україні помітно зріс інтерес у громадян до Конституції та процесів, які навколо неї відбуваються. Про що свідчать результати опитування, проведеного на замовлення Центру політико-правових реформ Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва у співпраці з Київським міжнародним інститутом соціології. Протягом двох років соціологи задавали 2040 респондентам одні й ті ж запитання стосовно конституційної реформи. Таким чином вдалося не лише дізнатися думку громадськості з цього приводу, а й порівняти отримані результати.

Відсутність інформації

Загалом в Україні доволі низька обізнаність громадян зі змістом Основного Закону країни. Половина населення взагалі не читала текст Конституції, а близько третини ознайомилися лише з окремими її розділами.

Зовсім не читали Конституції майже половина українців (49% 2014 року та 50,4% 2015 року). Ті, хто її проглядав, здебільшого намагався дізнатися про свої права або ж робили це під час навчання та по роботі.

Попри це, більше половини опитаних (57,1%) 2015 року відповіли, що потребують додаткових роз’яснень запропонованих змін до Конституції. Найбільша частка таких людей – на Заході України (69,4%),  Півдні (63,2%) та в Центрі (61,8%). На Сході кількість бажаючих почути роз’яснення до Конституції складає 35,7% (у Донецьку, 34,1%).

За твердженнями експерта Центру політико-правових реформ Юлії Кириченко, зацікавленість Конституцією та процесами, які навколо неї відбуваються, серед українців помітно зростає.

“Суспільство небайдуже. Про що свідчать не тільки результати соцопитування, а й мої власні спостереження, – розповідає Кириченко. – Я їздила Україною у 2008-у та 2015 році та спілкувалася на цю тему і помітила, що за 7 років в рази збільшилася активність людей. Багато хто зараз говорить про нову Конституцію. Збільшується чисельність громадян, які повністю прочитали Конституцію. Наприклад, на Донбасі (на територіях підконтрольних Україні) 22% громадян читали Конституцію. Це найвищий показник по Україні! На інших територіях – лише 10%”.

Проблема полягає у тому, що недостатньо висвітлюються у нас зміст конституційної реформи, не залучають належним чином громадян у цей процес. Тому не дивно, що кількість українців, які знають про ініціювання Президентом України внесення змін до Конституції, доволі мала – в середньому не більше 10%. Достеменно знають, які саме зміни планують внести до Конституції, лише 5,2% опитаних, що на 2,1% менше, ніж 2014 року. Нічого про це не знають близько 50% респондентів. Такий стан справ може призвести до провалу конституційної реформи.

Утім, результати опитування засвідчують, що більшість населення (67%) вважає необхідним внесення змін до Конституції, зокрема 28% назвали це нагальним питанням, яке необхідно вирішувати негайно. 39% вважають, що такі зміни потрібні, але не зараз, а лише після стабілізації ситуації в країні. Лише кожен десятий опитаний не бачить потреби в зміні Конституції, а близько чверті не сформували певної думки, що є підтвердженням неналежного відношення до правової просвіти, зокрема й щодо конституційних питань, нашої держави.

Щоб виправити ситуацію необхідно приділити більшу увагу темі Конституції в школі, запроваджуючи відповідний курс до навчальної програми. До цього процесу варто залучати й молодь, яка навчається у середніх та вищих учбових закладах. “Держава мала б показати повагу до Конституції України через культуру, відкриваючи музеї, присвячені історії Конституції, проводячи на цю тему пізнавальні заходи, конкурси тощо. Адже від цього залежить майбутнє України”, – упевнена експерт Юлія Кириченко.

Довіра до експертів зростає

Але повернемося до результатів опитування. Найважливішим завданням Конституції переважна більшість респондентів (68,9% 2014 року та 69,8% 2015 року) називає “закріплювати права і свободи людини”, наголошуючи таким чином на її практичній, а не формальній цінності. Водночас лише 14% опитаних вважають, що вона має закріплювати обовʼязки громадян. Найменший відсоток (не більше трьох) набрала відповідь “Конституція має бути угодою між політиками, як поділити владу”.

Президента єдиним джерелом влади в Україні, згідно з Конституцією, у 2014 році назвали 25,8% опитаних. Їхня кількість наступного року зросла до 28,7%. Те, що такі повноваження належать виключно народу України, 2014 року відповіли 56,6% опитаних, а 2015-го – на 6,2% менше, тобто 50,4%.

“Відтак можна стверджувати, що минулого року в більшої кількості людей з’явилося хибне уявлення про те, що якісь інші особи, окрім народу, є джерелом влади, згідно з Конституцією, – зазначає експерт Центру політико-правових реформ Максим Середа. – Швидше за все, причини треба шукати у людській психології. Оскільки рівень незадоволеності владою зріс, то й менша кількість людей хоче себе з нею асоціювати. Бо якщо говорити про те, що джерелом влади є народ, то й незадоволеність має бути спрямована на єдине джерело влади. А “я” і навіть колективне “я” хочеться звинувачувати завжди в останню чергу. На мій погляд, Конституція тут має другорядне значення”.

Серед більшості опитаних (88%) зберігається переконання, що вищі органи державної влади та посадовці постійно або час від часу порушують Конституцію. Близько половини (52%) вважають, що це порушення є постійним, систематичним, причому порівняно з опитуванням 2014 року ця частка зросла на 7%. Серед причин порушення Конституції найчастіше згадувалося нехтування законами і правом з боку посадових осіб. Цю причину відзначили 69% опитаних. При цьому переважна більшість опитаних (74%) вважають, що порушення Конституції є неприпустимим за будь-яких умов. Водночас варто зазначити, що майже 20% опитаних все ж таки вбачають певні обставини, за яких порушення Конституції  припустимі.

У розробці змін до Конституції перевагу респонденти віддали незалежному органу, до складу якого увійдуть представники різних гілок влади та незалежні експерти (41,3% 2014 року та 45,6% 2015-го).

Відповіді на запитання “Хто, на Вашу думку, має розробляти зміни до Конституції?”: спеціальна комісія Верховної Ради (15,6% 2014 року та 8,8% 2014-го), спеціальний орган при Президенті (6,9% 2014 року та 4,5% 2015-го) обирала невелика кількість опитаних. До того ж, минулого року їхня чисельність помітно зменшилася. Ще 20% опитаних вважає, що таким органом можуть бути експертні організації громадянського суспільства. Відповідно, лише 10% населення щодо змісту змін до Конституції довірятиме інформації від авторів таких змін і лише 4% – політикам. Більшість респондентів, тобто 58%, висловили свою довіру в цьому питанні незалежним експертам та громадським організаціям.

Як бачимо, у 2015 році українці стали більше довіряти представникам громадськості і менше – органам влади. На цю обставину під час розробки та внесення змін до Конституції України варто було б звернути увагу політикам.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: