Кам’янське: шестеро активістів заявляють про неефективність розслідувань злочинів щодо них

Дата: 02 Вересня 2020 Автор: Юлія Демченко
A+ A- Підписатися

Громадські активісти міста Кам’янського Дніпропетровської області заявляють про тиск та переслідування за активну суспільну позицію, протидію корупції та відстоювання інтересів жителів, а також про неефективність розслідування кримінальних проваджень, відкритих через напади на них та псування їхнього майна. Такі заяви зробили шестеро громадських діячів міста – Андрій Іванченко, Єгор Пшеничний, Олег Єфімов, Олена Міхолажина, Костянтин Філатов та Сергій Худович.

У період із 2016 року в Кам’янському жорстоко побили кількох активістів, а декому з них спалили майно. З того часу згоріла редакція однієї з місцевих газет, а також окремі приміщення, де розташовані офіси громадських організацій. За даними правозахисників, за чотири роки в місті було щонайменше півтора десятка таких епізодів, відкрито кримінальні провадження, але жодне з них так і не дійшло до суду.

Андрій Іванченко: напад три роки тому і кампанія з позбавлення депутатства

Андрій Іванченко – ексдепутат Кам’янської міської ради, громадський діяч, основним напрямом роботи якого є захист інтересів споживачів. Активіст, зокрема, веде боротьбу з установленням загальнобудинкових газових лічильників без згоди мешканців і, за його словами, критикує місцеву владу в соцмережах та на заходах.

“Деякі дії влади зазнавали критики з мого боку. Це було помітно як з моєї сторінки на фейсбуці, яку я використовував як своє основне ЗМІ, так і з відкритих виступів на сесіях, комісіях, публічних виступів”, – каже Іванченко.

Він розповідає, що в серпні 2017 року на нього прямо біля будинку наскочили двоє невідомих у масках і з битками. Побиття зафіксували камери відеоспостереження, були й свідки – сусіди. Активіст вважає: причина нападу – його громадянська позиція.

Після нападу поліція відкрила кримінальне провадження, але нападників так і не встановили донині.

“На сьогодні можна ставити великий мінус: результату ніякого. Нападники невідомі, або, можливо, комусь вигідно, щоб вони були невідомі. У місті стає страшно критикувати владу”, – зазначив він.

У поліції Дніпропетровської області на інформаційний запит видання ZMINA щодо розслідування справи про напад на Іванченка, поданий 28 липня, не відповіли. За даними станом на 2017 рік, провадження було відкрите за частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України (“Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов’язок”). Нападникам загрожувало від трьох до п’яти років в’язниці.

Ще одним елементом тиску Андрій Іванченко вважає кампанію з позбавлення його мандата депутата міськради. Каже: після того, як 2019 року він подав звернення до прокуратури та Державної аудиторської служби щодо порушень у використанні міського бюджету, голови 13 вулично-квартальних комітетів міста ініціювали його відкликання. Ексдепутат підозрює, що за позбавленням його мандата стояла міська влада, зараз він оскаржує це рішення в судах, які, утім, затягуються.

Видання ZMINA звернулося із запитом до Кам’янської міськради з проханням проінформувати про процес позбавлення Андрія Іванченка депутатства, однак отримало відмову. У відповіді йдеться про те, що запитувана інформація не є публічною, оскільки “вона не є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і не була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень”.

Костянтин Філатов: два побиття

Костянтин Філатов – голова громадської організації “С.Т.А.Р.Т”, яка фокусується на аналізі бюджетної політики Кам’янського й роботи комунальних підприємств, – заявляє про напади на нього з метою залякування. Їх було два – 7 листопада 2016 та 29 березня 2020 року.

За словами потерпілого, обидва рази його побили в під’їзді власного будинку. Після першого побиття він місяць провів у лікарні.

“За два місяці до другого побиття невідомі мене вистежували. Я їх помітив і виклав їхній опис поліції. Вони збирали інформацію про те, як я себе поводжу, яким є мій графік, щоб скоїти напад”, – розповів Костянтин Філатов.

Як стало відомо виданню ZMINA з відповідей на запити до обласної поліції та прокуратури, справу щодо першого нападу закрили через кілька років за відсутністю складу злочину.

Водночас провадження щодо другого нападу перекваліфікували з “умисних легких тілесних ушкоджень” на “умисні тілесні ушкодження середньої тяжкості”.

Як зазначили в листі представники Кам’янського відділення поліції, станом на 27 травня особу нападника не встановлено, і підозра в скоєнні злочину нікому не оголошувалася.

Єгор Пшеничний: підпали офісу і будинку колеги

Єгор Пшеничний, голова наглядової ради ГО “Надзвичайна рада тільки робочих Дніпровського металургійного комбінату (“НРТР ДМК”), яка працює над захистом економічних інтересів робітників підприємства, розповідає про дві спроби підпалу будівлі, де зареєстрована організація.

За його словами, перший підпал 17 грудня 2019 року був невдалим, після другого ж, який невідомі скоїли в ніч із 22 на 23 грудня минулого року, приміщення вигоріло повністю.

“На жаль, з моменту підпалу минуло понад пів року, жодних зрушень у розслідуванні не відбувається. З нами як з керівництвом ГО наприкінці березня 2020 року, через три місяці після скоєння злочину, зв’язалися з Південного відділення поліції Кам’янського й повідомили імена слідчих, номер справи. І все”, – розповів він.

За інформацією з обласної поліції, станом на квітень 2020 року розслідування в цій справі тривало, було проведено низку слідчих дій. Про підозру нікому не повідомили.

За інформацією Єгора Пшеничного, останній інцидент, пов’язаний з організацією, стався в ніч на 10 червня 2020 року: невідомі спалили заміський будинок засновниці ГО Ірини Пшеничної. Він вважає, що всі ці випадки мають на меті психологічний тиск і залякування активістів, а також “зачищення” інформаційного простору в місті перед місцевими виборами.

Виданню ZMINA не вдалося з’ясувати, на якому етапі перебуває розслідування цієї справи: на інформаційний запит від 28 липня в обласному управлінні поліції не відповіли.

Олена Міхолажина: підпал редакції газети

Головна редакторка кам’янської газети “Событие”, одного з опозиційних до місцевої влади ЗМІ, Олена Міхолажина розповідає про інцидент, який розцінює як тиск на своє ЗМІ. Вона повідомила, що редакцію газети спробували спалити влітку 2018 року.

Справу досі не розслідувано, а де перебувають її матеріали, їй невідомо, зазначає редакторка.

“Два роки було повне затишшя. І ось нещодавно, півтора місяця тому, був дзвінок з прокуратури: чи готові ми ще раз підтвердити наші свідчення? Потім приїздили два різні співробітники кримінального розшуку з проханням повторити свідчення. Питання: а де ж тоді кримінальна справа? Одні кажуть – в області, інші – в прокуратурі”, – говорить редакторка газети.

За даними Української Гельсінської спілки з прав людини, яка посилається на інформацію прокуратури Дніпропетровської області, цю справу закрили в березні 2020 року за відсутністю складу злочину.

Між тим редакторка “События” Олена Міхолажина заявляє про те, що міська рада Кам’янського фінансово підтримує лояльні до місцевої влади ЗМІ.

“Ця традиція – ще з радянських часів: добрий тільки той, хто хвалить тих, хто при владі. Міська влада витрачає великі кошти на фінансування газет. На телебачення – близько 4–5 мільйонів гривень на рік, на інтернет-видання – приблизно 3,5 мільйона гривень”, – зазначила редакторка.

У міськраді Кам’янського на запит видання ZMINA повідомили, що в місті діє програма підтримки місцевого телеканалу “Міська інформаційна служба” (МІС), який є комунальним підприємством і належить міськраді. 2020 року на його роботу з бюджету планують витратити загалом понад 6,3 млн грн.

“Станом на 1 серпня 2020 року на підтримку, а саме на оплату праці працівникам КП КМР “Міська інформаційна служба”, було профінансовано 3 млн 466,4 тис. грн”, – йдеться у відповіді з міськради.

Водночас коментарів про фінансування з міського бюджету ЗМІ, які не належать до комунальної власності, в міськраді не надали.

Олег Єфімов: спалене авто

Громадський активіст Олег Єфімов, який працює над моніторингом екологічних загроз у місті, скаржиться на неефективність розслідування інциденту, пов’язаного з його майном. Він також є блогером: веде авторську рубрику в соціальних мережах “О чем не жужжат” (назва іронізує над назвою партії “Бджола”, членом якої є міський голова Андрій Білоусов), де критикує місцеву еліту.

У ніч із 3 на 4 квітня 2020 року двоє невідомих спалили його автомобіль. Камери відеоспостереження зафіксували цей момент. Підпал автівки стався на подвір’ї будинку, де мешкає блогер. Ані виконавців, ані замовників досі не названо, зазначає він.

“Слідство йде, але йде повільно. Конкретну людину, яка влаштувала чи замовила цей підпал, досі не виявили, так само як і в інших випадках, які були в місті”, – сказав Олег Єфімов.

За даними Української Гельсінської спілки з прав людини, яка посилається на інформацію з обласної поліції, слідство в цій справі триває.

Сергій Худович: спроба підпалу будинку

Про умисний підпал заявляє й Сергій Худович, голова ГО “Сильні духом”, яка з 2015 року відстежує тендерні процедури міськради, зокрема на створення Муніципальної гвардії й будівництво Льодової арени.

Уночі 3 червня 2020 року невідомі зробили спробу спалити будинок Худовича, у якому спала його родина. Зловмисники облили горючою сумішшю з вулиці гаражні ворота і підпалили. Активіст каже: зумів швидко відреагувати й загасити пожежу.

Справу відкрили за статтею 194 Кримінального кодексу України (“Умисне знищення або пошкодження майна”). Про перебіг розслідування, каже Сергій Худович, він не поінформований.

“СБУ мовчить, прокуратурі нецікаво. Ми написали скрізь – до ДБР, до НАБУ, до прокуратури, до Кабміну”, – сказав Сергій Худович.

Центру прав людини ZMINA також не вдалося з’ясувати, на якому етапі перебуває розслідування: на інформаційний запит, поданий майже місяць тому, в ГУ НП Дніпропетровщини не відповіли.

Місцева влада

Видання ZMINA 28 липня зверталось із запитом до Кам’янської міськради й особисто мера Андрія Білоусова з проханням прокоментувати заяви громадських активістів, які прямо або непрямо звинувачували місцеву владу в переслідуваннях, однак відповіді на поставлені питання не ми не отримали.

Утім, згідно з публікаціями місцевих ЗМІ, в міськраді вважають, що вищезгадані напади ініціювали самі активісти.

Зокрема, як заявив Українському радіо “UA: Дніпро” заступник міського голови Кам’янського Костянтин Саусь, мета активістів – “шантажувати місцеву владу”. 

“Я не відкидаю, що вони самі собі ініціюють історії з нападами та переслідуваннями. Це частина піару. Вони постійно звертаються до наших офіційних джерел і вимагають втілення в життя їхніх власних бажань. Звичайно, влада на це не погоджується, і тому вони критикують її. Десятки тисяч мешканців Кам’янського підтримують нинішнього мера та його програму розвитку міста”, – сказав журналістам Костянтин Саусь.

Відомо, що міський голова Кам’янського Андрій Білоусов на місцевих виборах у 2015 році висувався від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Він переміг у другому турі з результатом 55% голосів виборців. Утім, уже понад рік у місті веде діяльність партія “Бджола”, головою якої він є. За заявою на сайті партії, її члени балотуватимуться на виборах до обласної та місцевої рад. 

Як зробити розслідування ефективним? Думка правозахисниці

Між тим юристка ГО “Правозахисна група “СІЧ” Юлія Полєхіна зазначає, що з початку 2016 року в Кам’янському зафіксували близько півтора десятка випадків нападів та переслідувань громадських активістів. Результатів розслідування за цими справами фактично немає, каже вона.

Серед типових недоліків у розслідуванні інцидентів Юлія Полєхіна називає відсутність оперативності в діях слідчих, недостатню ретельність під час їхнього проведення, зокрема зволікання з призначенням експертиз та поверховий допит свідків, відсутність обміну інформацією між різними органами досудового розслідування.

“Щоб розслідування було ефективним, воно має дотримуватися певних критеріїв: це – актуальність, ґрунтовність, оперативність, громадський контроль. Зараз про ефективність розслідування взагалі не йдеться. Є такі моменти: опитування свідків проводяться через три місяці, коли вони вже нічого не пам’ятають, зволікання з призначенням експертиз тощо. Велика проблема – коли задіяні можновладці й це розслідується органами поліції в цьому місті, досягти ефективності практично неможливо. Тому наша рекомендація – змінювати територіальну підслідність. Наприклад, якщо злочин скоєно в Одесі, розслідувати його в Дніпропетровській області. Як варіант”, – сказала Юлія Полєхіна.

Вона також зазначила, що в Україні на законодавчому рівні не визначено поняття “правозахисник”, тому напади на людей, які є громадськими діячами та відстоюють інтереси певної суспільної групи, зазвичай розслідуються так само, як “побутові” інциденти.

“Напали на правозахисника – зафіксований факт, і напали на якогось Васю біля кафе. Ніхто не проводить розмежування. Справді, і той громадянин України, і той. Але один, грубо кажучи, відпочиває, а інший відстоює інтереси якоїсь спільноти, певної групи суспільства. Наразі якщо людина пише заяву про напад і не вказує, що є правозахисником або громадським діячем, то правоохоронці навіть не розглядають пов’язані з цим версії. Моя порада – все ж таки це вказувати”, – каже юристка.

Раніше Українська Гельсінська спілка з прав людини заявила про тривожну тенденцію низки атак на громадських активістів та журналістів у Кам’янському на Дніпропетровщині останніми роками, розслідування яких здебільшого не знаходить причетних до цих злочинів.

Загалом дослідники Центру прав людини ZMINA зафіксували 48 випадків переслідувань громадських активістів в Україні за перше півріччя 2020 року. Йдеться про фізичні напади, псування майна, дискредитаційні кампанії, погрози тощо.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter