Реорганізація Таврійського університету: аргументи МОН, позиція колективу та доля студентів
На тлі реформи з оптимізації системи закладів вищої освіти України Міносвіти вирішило реорганізувати Таврійський національний університет імені В. Вернадського, приєднавши його до Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Утім, колектив ТНУ проти та обіцяє всіляко опиратися цьому рішенню.
Адміністрація каже, що про реорганізацію свого вишу дізналася зі ЗМІ, коли на початку січня інформаційне агентство Голос Криму оприлюднило фото проєкту відповідного урядового розпорядження. Тобто попередньої комунікації з ТНУ з боку Міносвіти не було.
Викладацький склад університету спочатку скерував звернення до президента, прем’єр-міністра, голови парламенту, Меджлісу, народних депутатів, міністра оборони України, Омбудсмана із закликом не реорганізовувати заклад. Але оскільки пояснень щодо причин реорганізації від МОН і далі не надходило, команда університету провела 24 січня пресконференцію для журналістів, а 25 січня – конференцію трудового колективу. На останній захід прийшли заступник міністра освіти Михайло Вінницький, генеральний директор директорату Міносвіти фахової передвищої, вищої освіти Олег Шаров та президент НаУКМА Сергій Квіт. Тож сторони нарешті змогли обмінятись аргументами за і проти реорганізації, утім робили це доволі емоційно та вдаючись до взаємних обвинувачень.
ZMINA відвідала обидва заходи й у матеріалі розповідає, чому МОН хоче ліквідувати ТНУ, чому його варто зберегти, на думку колективу і громадськості, що очікує студентів та викладачів у разі приєднання до Києво-Могилянської академії та які є “підводні камені” в цій ситуації.
Єдиний кримський університет у столиці, або Чому варто зберегти ТНУ
Адміністрація університету наголошує, що виш є однією “серед небагатьох знакових інституцій, які вкорінюють Крим в українському контексті”. Заснований 1918 року ТНУ імені В. І. Вернадського – єдиний заклад вищої освіти, який з початку військової операції Російської Федерації із захоплення Кримського півострова перемістився до столиці. Свою роботу в Києві він почав 2016 року.
Університет готує кадри у сфері права, історії, філології, а також перекладачів європейських та східних мов, учителів української мови, журналістів, економістів, програмістів, екологів, політологів, державних службовців. З моменту переміщення до Києва понад 5 тисяч студентів отримали дипломи цього університету.
Валерій Бортняк“Ми намагаємося зберегти університет для того, щоб він з більшим статусом повернувся назад до Криму та надавав там якісні освітні послуги й допомагав відбудовувати політичну складову України на деокупованому півострові”, – каже ректор університету Валерій Бортняк. Ба більше, за його словами, університет готовий прийняти до себе інші реорганізовані виші.
Студентка з Донецька Акассі Жан-Евелін Бьянкпін вивчає філософію в цьому університеті. Минулого року, як розповідає дівчина в коментарі виданню ZMINA, через політичні переконання та проблеми, які виникли через її діяльність, вона залишила виш в окупації і переїхала на вільну територію України.
Акассі Жан-Евелін БьянкпінЕвелін розповіла, що спочатку взагалі не знала, чи зможе вступити до українського університету, адже в неї був лише виданий в окупації шкільний атестат. Натомість у Донецьку не було жодної інформації про те, як вступити до українського ВНЗ.
Згодом вона комунікувала із сімома освітніми центрами “Донбас – Україна” по Україні й лише в ТНУ їй усіляко допомагали, консультуючи та супроводжуючи її справу. Вона підкреслює, що в інших університетах не було такого бажання допомогти їй як абітурієнтці з ТОТ, а деякі виші так і не відповіли на її питання про вступ через центр “Донбас – Україна”.
Бьянкпін хотіла вивчати політологію, але в неї вийшло вступити на філософію на контракт, а згодом її перевели на бюджетну форму навчання.
“Мені не лише простягнули тут руку допомоги під час вступу, а й постійно допомагали під час навчання. Тому що через окупацію мого дому я не знала, як працюють багато речей в освітніх програмах тут. У ТНУ мною цікавилися, а з іншими ВНЗ я не відчувала, що я як абітурієнтка потрібна”, – каже дівчина.
На проблему, про яку говорить Евелін Бьянкпін, вже кілька років поспіль указує українська правозахисна спільнота. Адже в дітей з ТОТ занадто багато бар’єрів у доступі до української освіти й нещире ставлення до них в окремих університетах неприпустиме, кажуть правозахисники.
Іншим унікальним елементом вишу є Кафедра східної філології, на якій викладають кримськотатарську мову. Минулого року університет набрав групу студентів з Криму, які вивчають кримськотатарську філологію на бакалавраті та магістратурі. Університет також готує перекладачів кримськотатарської мови.
Завідувачка кафедри східної філології в ТНУ Афізе Емірамзаєва розповіла журналістам, що коли вона виїхала з Криму до Києва, то, на відміну від ТНУ, вона не знайшла підтримки серед колег у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. А в ТНУ вона стала першою викладачкою кримськотатарської мови.
Афізе Емірамзаєва“У цьому університеті (КНУ ім. Шевченка. – Ред.) була боротьба. Я відчувала, що мене не хочуть бачити, і говорили, що кримськотатарська мова – це ваша мова… Попри те що в ТНУ немає кримськотатарської назви, він випускав дуже потужну інтелігенцію кримських татар. Для мене знищення цього університету означає знищення моєї ідентичності в Україні”, – заявила Афізе Емірамзаєва, яка вже протягом чотирьох років працює в ТНУ.
Наталя Кущ“Ми організовуємо заходи, куди можуть приходити кримські татари, щоб знайти однодумців та отримати підтримку”, – прокоментувала вона.
На захист ТНУ виступили представники української громадськості та експертної спільноти, які підписали звернення до президента України, Кабінету Міністрів України із закликом відмовитися від реорганізації вишу.
“У разі ухвалення рішення про ліквідацію ТНУ це буде сприйняте громадянським суспільством, у тому числі громадянами України на тимчасово окупованих територіях, як один із кроків влади України щодо відмови від деокупації та реінтеграції території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя”, – йдеться у зверненні представників громадськості.
Керівниця напряму адвокації у сфері освіти Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова переконана, що за збереження ТНУ варто боротися, однак і сам виш, і влада мають здійснити низку заходів.
Вона зазначила, що мріє про Кримський університет як острівець Криму в Україні та майданчик для майбутньої реінтеграції вільного Криму. Утім, вона констатує, що чергове керівництво університету не вперше переживає бурю і розвиває університет у такий спосіб, що це не відповідає її мрії. Тож для того, щоб університет у майбутньому справді міг стати майданчиком реінтеграції, вона рекомендує такі заходи.
- Оновити наглядову раду університету, відмовившись від принципу “весільних генералів” формування ради (це не стосується членів ради Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова) і включивши до наглядової ради представників потужного кримського неурядового сектору та Представництва президента України в Автономній Республіці Крим.
- Розробити із залученням громадських організацій стратегію розвитку університету щонайменше на три роки з розглядом декількох сценаріїв повернення Криму та з урахуванням пунктів, зокрема, Стратегії реінтеграції Криму та Стратегії когнітивної деокупації.
- Повністю оновити напрями наукової діяльності ТНУ, спрямувавши їх на кримську проблематику та виклики тривалої окупації.
- Провести громадський моніторинг ТНУ з огляду на рекомендації Всесвітньої програми з освіти в галузі прав людини.
Ще одним негативним наслідком реорганізації ТНУ, на думку адміністрації, стане ймовірне посилення позицій у науковій спільноті та на міжнародному рівні створеного росіянами в тимчасово окупованому Сімферополі так званого Кримського федерального університету ім. Вернадського. Адже щодо цього вишу не існує санкцій.
29 січня лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв у своєму зверненні закликав президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля зберегти ТНУ. За його оцінкою, у разі ліквідації, реорганізації закладу “постає очевидним той факт, що Україна відмовляється від повернення АР Крим до складу Української держави”.
Утім, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який є членом наглядової ради вишу, заявив, що станом на зараз немає консолідованої позиції Меджлісу. Він продовжує консультації зі сторонами, збираючи детальну інформацію та вивчаючи моделі, підходи реорганізації та наслідки цього рішення. Водночас він запевнив, що Меджліс домагатиметься збереження наукового кримського напряму, яке б рішення уряд не ухвалив щодо ТНУ.
Не лише сам виш: наукова діяльність та додаткові підрозділи університету
Минулого року затвердили нову дослідницьку тему, якою займається університет. Вона стосується Кримського півострова та Чорноморського регіону, реконструктивного розвитку у воєнний та повоєнний період. У межах цієї теми ВНЗ провів дві міжнародні конференції.
“Минулого року наші студенти та викладачі опублікували 979 наукових публікацій. Студенти були залучені до майже 250 наукових заходів, які відбувалися як в Україні, так і за кордоном. Студенти та викладачі долучаються до академічної мобільності. Університет опублікував 34 монографії, 60 навчальних посібників, 139 навчально-наукових матеріалів, 126 фахових статей категорії “Б” в Україні та 113 статей за кордоном”, – повідомив проректор з науково-педагогічної діяльності та інноваційного розвитку Олександр Бессараб.
Відомо також, що 2022 року університет придбав обладнання для реалізації освітнього процесу в понад 2,5 млн гривень.
В університеті діє Київський фаховий коледж міського господарства, який готує фахівців для різних сфер міського господарства – електрозабезпечення, водопостачання та для мережі міського транспорту.
Коледж університету співпрацює з Офісом генерального прокурора України з питань інженерно-екологічної експертизи в частині екологічних наслідків, негативного впливу і розміру матеріальної шкоди та збитків, завданих під час військової агресії Російської Федерації.
Директорка коледжу Маргарита Романова вважає, що міська влада Києва має втрутитися, оскільки коледж готує кадри для функціонування столиці.
Утім, присутній на конференції президент НаУКМА Сергій Квіт запевнив, що коледж буде важливим для його вишу в разі приєднання ТНУ. Він повідомив, що його заклад створив магістерську програму для міста, яка співпрацюватиме зі столицею. Тож коледж планують розвивати як окрему одиницю, яка забезпечує фахову передвищу освіту.
Також ТНУ прихистив переміщену з тимчасово окупованого Донецька Державну музичну академію імені Сергія Прокоф’єва. Її уряд приєднав до ТНУ шляхом реорганізації 2018 року, і, як стверджує проректор з навчальної роботи Володимир Ноженко, її планують також ліквідувати.
Михайло Вінницький заперечив це.
“Наскільки я розумію, у класичному університеті розвиток музики та мистецьких спеціальностей бажаний. Наступна розмова, яка має далі відбуватися, – які зараз у музичної академії є ресурси і яких ще ресурсів до цього проєкту може додати НаУКМА. Під час приєднання до цього університету багато науково-педагогічних працівників мають можливість скористатися інвестиціями, які ви отримаєте після реорганізації. Йдеться про суму між 1 млн та 1,5 млн доларів”, – заявив заступник міністра.
Нарікання на якість освіти та контраргументи ТНУ
Університет звертає увагу, що з 2021 року державна служба якості освіти проводила перевірку університету. За її результатом вона виявила порушення, які, як запевняє проректор з навчальної роботи Володимир Ноженко, нова команда університету усунула.
Володимир Ноженко“За ці два роки ми від ступеня ризикованості в 75% за рейтингом державної служби якості освіти дійшли у 2023 році до 40%. Ми поліпшили показники якості. Ці показники ґрунтуються на результатах моніторингу якості освіти, звітів з опитуванням самих здобувачів вищої освіти, дотримання законодавства вищої освіти”, – пояснює Ноженко.
Крім того, переміщений Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського посів 42-ге місце в рейтингу 100 найкращих університетів України, і не лише за кількістю прийнятих заяв абітурієнтів, а й за систематичну наукову діяльність. Також заклад опинився на десятому місці серед університетів Києва та області в рейтингу порталу Osvita.ua, розповів Олександр Бессараб.
Під час конференції стало зрозуміло, що Міносвіти та університет по-різному оцінюють ефективність навчального процесу. В університеті обурюються оцінкою заступника міністра освіти Михайла Вінницького, який у ЗМІ називав ТНУ “неякісним навчальним середовищем”.
“Де визначено цей вираз нормативно? Можливо, це літературний вираз? “Неякісне навчальне середовище” – хибний вислів на адресу Таврійського національного університету імені В. Вернадського”, – прокоментував ректор.
Членкиня трудового колективу університету Валентина Іваненко обурилася твердженням заступника міністра, додавши, що викладачі доклали багато зусиль до створення та розвитку вишу і “фактично стали вже родиною”. Вона розкритикувала освітню реформу і закликала Міносвіти показати “інтегральний коефіцієнт під час оптимізації”, на який хоче вийти Міністерство освіти.
Володимир Ноженко зазначив, що університет щороку відраховує від 30 до 40 студентів через академічні борги, що має свідчити про вимогливість викладачів. Бесараб додає, що до цієї статистики ввійшли також ті кримські студенти, яких спочатку зарахували на контрактну форму навчання, а потім мали б за рішенням Міносвіти перевести на бюджетну форму. Утім, через те, що Міносвіти цього не зробило, деякі кримські студенти відрахувалися.
“На кафедрі фізичної культури була ціла команда спортсменів, яким не дали бюджетних місць. Ми написали купу листів, але ці люди так і залишилися на контракті. Минулого року близько 40 осіб вступили через освітні центри “Крим – Україна” та “Донбас – Україна”. Десь 40 людей не отримали бюджетні місця, які провчилися пів року, а потім вони відрахувалися, бо вони не в змозі оплатити контракт”, – повідомив Бессараб.
За його словами, Міносвіти на своїй нараді влітку 2023 року пообіцяло переміщеним з ТОТ закладам, що не буде реорганізовувати переміщені виші доти, доки не напрацюють єдину схему об’єднання єдиних навчальних закладів.
Адміністрація та викладачі університету нарікають, що Міносвіти жодним чином не обговорювало із закладом свої наміри. Загальнодержавну реформу Міносвіти ректор ТНУ Валерій Бортняк назвав незаконною, дискредитаційною та непрозорою. А проректор з навчальної роботи Володимир Ноженко назвав дії Міносвіти знищенням конкурентів на ринку освітніх послуг з огляду на десяте місце в рейтингу найкращих університетів Києва та Київської області й концептуально постійне зменшення випускників шкіл.
Ще одна проблема, яку називає адміністрація ВНЗ, – ліквідація закладу призведе до того, що його місце посяде однойменний університет у тимчасово окупованому Сімферополі, для якого не існує санкцій. Це також призведе до посилення його позицій у науковій спільноті на міжнародному рівні.
Запит на найкращих фахівців та службовців для звільненого Криму
Сергій Квіт розповів про ідею створення великого міждисциплінарного центру для формування службовців, які б створювали політики щодо деокупованого Криму та тамтешнього управління. За його словами, таких людей дуже мало в Україні. Зрештою такий міждисциплінарний центр планують перенести до звільненого Криму.
НаУКМА запланувала, зокрема, створення відповідного дослідницького центру, міждисциплінарних освітніх програм на різних рівнях підготовки, включно з докторантурою, випуск фахового журналу та створення інших інформаційних ресурсів.
Меджліс також констатує, що в Україні бракує потужного кримського наукового центру і відтворити його в ТНУ не вдалося. У Меджлісі запевнили, що зустрічатимуться з колективом університету для подальшого вивчення ситуації та обговорення.
Претензії Міносвіти до ТНУ
Команда університету наголошує, що в навчальному закладі щороку збільшується кількість студентів. Так, до прикладу, якщо 2022 року в ньому навчалися понад 2 140 осіб, то у 2023 році – вже 2 823. Зокрема, минулого року до вишу вдалося вступити 23 кримчанам.
Але Михайло Вінницький звертає увагу, що хоча цього року загальна кількість студентів в університеті дійсно збільшилася майже на 300 людей, майже на 300 осіб зменшилася кількість студентів-бюджетників:
“Так, велику кількість студентів університет зарахував на контракт. Ще більше з них – чоловіки віком 25 плюс. І тепер це вже питання національної безпеки… Таких студентів, що, ймовірно, ховаються від мобілізації, по всій країні ми налічили вже понад п’ять бригад”.
Він також пояснює, що зниження кількості бюджетних місць із 2021 по 2023 рік майже наполовину є ознакою зниження якості навчання та водночас індикатором, що такий університет є менш привабливим для вступників. Він нагадав делегатам конференції трудового колективу про принцип “гроші ходять за студентами”.
Серед іншого Вінницький звертає увагу, що в ТНУ навчається занадто мало студентів, які мають документально підтверджений зв’язок з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим. Він навів дані, що 2020 року таких студентів було 46, 2021-го – 34, 2022-го – 9, а 2023-го – 17.
За його словами, втративши зв’язок із Кримом, університет став маленьким київським закладом.
Утім, раніше правозахисники роками закликали державу посилити інформаційну кампанію для абітурієнтів в окупації, зокрема проводити її в соцмережах, оскільки мешканці ТОТ живуть в інформаційній ізоляції і не знають про спрощені можливості вступу до вишів на вільній території. Тож такий брак інформації не міг не позначитися на статистиці вступників з ТОТ.
“Коли йдеться про переміщені заклади, ми ставимося до них дуже уважно. Зв’язок з Кримом у ТНУ опосередкований і щодо кількості кримчан, які там вчаться, і кількості кримських викладачів. Маріупольський університет також був переміщений до Києва, але там утримується маріупольська громада, і однозначно ми не плануємо щось робити з цим університетом. Навпаки, він розвивається активно”, – сказав Михайло Вінницький.
Крім того, Михайло Вінницький нарікає, що університет застосовує до своїх програм умовну акредитацію, яка дозволена під час воєнного стану, але користується цим на практиці лише ТНУ. Вінницький також указує, що у 2024–2025 роках закінчуються дії сертифікатів про акредитацію спеціальностей ТНУ.
“На ті програми, які неакредитовані, але відкриті, відбувався набір. Тому немає сенсу їх акредитувати. Деякі програми, які в нас відкрились у 2024 році, наприклад програма “Екологія”, ми акредитуємо пізніше. Ба більше, за ініціативою Міносвіти в Україні під час воєнного стану освітні програми акредитуються умовно. Тому це питання навіть порушуватися не може”, – відповідає на цей закид ректор Валерій Бортняк.
Натомість міністерство звинувачує університет у тому, що він узагалі не взяв на баланс рухоме та нерухоме майно.
Крім того, аудит Міносвіти з бухгалтерського обліку університету встановив, що на балансі університету взагалі не обліковуються навчальні корпуси, гуртожитки, житлові будинки, земельні ділянки, що мають державну форму власності й перебувають на території Криму. Отже, як вважають аудитори, існує ризик втрати державного майна на території Автономної Республіки Крим.
Вінницький наголошує, що, навіть якщо об’єкт перебуває в окупації, відповідна процедура інвентаризації існує, а університет за 10 років роботи в Києві цього так і не зробив. Отже, університету нікуди буде повертатися в деокупованому Криму, констатує він.
Реформа в загальнонаціональному контексті
Останніми місяцями Міносвіти активно говорить про реформу 170 закладів вищої освіти в Україні, яка передбачає оптимізацію із залученням інвестицій Світового банку на науково-навчальне обладнання. Міністерство планує приєднати менш спроможні виші до більших та якісніших університетів.
25 січня на онлайн-зустрічі з більш ніж 300 освітянами, організованій громадською організацією “Прогресильні”, Вінницький продемонстрував інфографіку з демографічним прогнозом. За його словами, навіть коли Україна поверне тимчасово окуповані території, то в країні продовжуватиме зменшуватися кількість випускників шкіл. І це є однією з головних причин загальнонаціональної реформи. Через ці невтішні демографічні реалії неминуче доведеться ухвалювати важкі рішення, каже він.
Кількість абітурієнтів за роками“Коли ми показуємо ці дані на загальнонаціональному рівні, велика кількість освітян погоджується з тим, що є потреба в модернізації мережі ЗВО. Але коли це починається стосуватися мого закладу, то в мене проблем уже немає”, – коментує Михайло Вінницький.
Бачення міністерства полягає в тому, що зміни стосуватимуться тих міст, де є більш ніж однин заклад вищої освіти. Однак реорганізація не має зачепити містоутворювальні університети, як, до прикладу, у Глухові, Острозі, Білій Церкві, Ніжині або Бережанах.
За словами заступника міністра, універсальних критеріїв реформи немає та не буде з огляду на різноманітну специфіку, зокрема специфіку міст і регіонів.
Що очікує на студентів ТНУ і як вони ставляться до реорганізації
Під час зустрічі в ТНУ Михайло Вінницький запевнив, що ті студенти, які навчалися на бюджеті, і будуть навчатися, а в контрактників сума навчання не збільшуватиметься.
Напередодні МОН у відповіді на запит “Суспільне Крим” повідомило, що умови приєднання ТНУ до Києво-Могилянської академії нині в процесі погодження і незабаром про них можна буде дізнатися з розпорядження Кабміну і подальшого наказу Міносвіти.
“В наказі буде передбачено забезпечення безперервного навчання студентів ТНУ, перехід викладачів до об’єднаного закладу і створення окремого центру кримських студій НаУКМА для забезпечення кримської ідентичності та якісного плацдарму для вишколу кадрів для роботи в деокупованому Криму… Варто наголосити, що студенти, які вже розпочали навчання за освітніми програмами, після приєднання матимуть змогу завершити його на тих самих умовах (контракт / бюджет) з можливістю отримання диплома НаУКМА”, – йдеться у відповіді Міносвіти.
Водночас Володимир Ноженко нарікає, що Міносвіти не комунікувало з університетом питання умов та місць проживання в гуртожитках. Крім того, за його словами, у Києво-Могилянській академії немає 24 бакалаврських та магістерських освітніх програм, які є в університеті.
Михайло Вінницький своєю чергою запевняє, що всі навчальні програми продовжуватимуться в НаУКМА.
Попри такі запевнення присутній на зустрічі директор навчально-наукового інституту муніципального управління та міського господарства Володимир Кисельов розповів про досвід реорганізації Державної академії житлово-комунального господарства, яку раніше приєднали до Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
За його словами, із 220 викладачів університет зарахував 21 викладача, а з 2 тисяч студентів – 60 осіб. Крім того, оскільки НаУКМА бажає утримати свій рівень професійності, він дав зарахованим викладачам та студентам один рік на те, щоб скласти іспит з англійської мови на рівні В2.
“Через рік залишилася лише одна професорка, яка нещодавно постраждала від російського бомбардування, і її не стало. Із 60 студентів іспит склали вісім студентів”, – розповів Кисельов.
Самі студенти прийшли на конференцію з плакатами “Ні ліквідації ТНУ!”, “МОН вбиває ТНУ” і час від часу вигукували: “Бунтуй, кохай, ТНУ не віддавай!”
Коли Михайло Вінницький з трибуни почав говорити, що отримав звернення від декількох студентів про те, що вони вважають пропозицію МОН про приєднання вишу до Могилянки привабливою, із залу пролунали звинувачення в брехні та оприлюдненні анонімних послань.
Евелін Бьянкпін в коментарі кореспонденту ZMINA зауважила, що студенти мають різні думки, утім загальна позиція зводиться до того, що якщо вони вступили до ТНУ, то мають право закінчити цей університет:
“Студенти захищають свої інтереси, їм подобається навчатися та якість освіти тут. Студентів, які б хотіли в Могилянку, я особисто не знаю, попри те що я знайома з багатьма студентами з різних напрямів та курсів. Можливо, такі є, але особисто я їх не знаю. Я вступила до кримського університету як ВПО, і мене багато чого поєднує з цим університетом та його історією. Так, диплом Могилянки вагоміший, але я вважаю, що в будь-якій справі все вирішує людина, а не диплом”.
Михайло Вінницький наприкінці зауважив, що Україна – не перша країна у світі, де відбувається злиття академічних спільнот. Ці процеси відбувалися, зокрема, у Франції, Британії та США.
“Проблема не в тому, що хтось хоче когось навмисне образити в питанні забезпечення робочого місця, а в тому, що є різні культури взаємодії між собою. Над цим треба працювати”, – зазначив він і додав, що цей виклик не вирішиться розпорядженнями Міносвіти.
Заступник міністра закликає до конструктивної комунікації та рекомендує завідувачам кафедр, деканам, проректорам та ректорам зібратися та між собою домовитися про розвиток співпраці, якщо виникає питання злиття університетів.
