День жертв Бабиного Яру: як в Україні увічнюють пам’ять про трагедію

Дата: 29 Вересня 2020
A+ A- Підписатися

29 та 30 вересня в Україні відзначають дні пам’яті загиблих під час масових розстрілів у Бабиному Яру. За ці два дні вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти вбили майже 34 тисячі євреїв. А з 1 до 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.

Протягом кількох десятків років в Україні намагаються створити меморіальний комплекс із вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру. На території урочища вже існують 30 розрізнених пам’яток. А цього року почали впроваджувати масштабний проєкт зі створення великого комплексу. Проєкт наразі підтримує керівництво держави, але низка українських вчених, істориків та правозахисників відкрито висловлюють незгоду з тим, щоб меморіал створював саме Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”.

Відкриття аудіовізуальної інсталяції 

Сьогодні, на 79-ті роковини трагедії, у Бабиному Яру відкрили аудіовізуальну інсталяцію.

В урочищі Бабин Яр встановили 40-метровий дзеркальний диск та 10 дзеркальних колон, прострелених тисячами куль того ж калібру, що й кулі, від яких загинули люди в Бабиному Яру. Під час споглядання куля немов проходитиме крізь відображення людини.

Урочисті заходи з нагоди 79-ої річниці вшанування жертв трагедії Бабиного Яру

Урочисті заходи з нагоди 79-ої річниці вшанування жертв трагедії Бабиного Яру за участі Президента України та Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Опубліковано BABYN YAR Holocaust Memorial Center Вівторок, 29 вересня 2020 р.

Для аудіоінсталяції створено алгоритм перекладу імен загиблих на звук за принципом гематрії. Кожна буква в алфавіті івриту має своє число. Імена загиблих перекладаються на числа, які задають висоту звуку. Вони відтворюються електроакустичним органом. На цей фон накладаються твори сучасних українських композиторів, а також Равеля, Шнітке, Шостаковича. Крім того, звучать архівні аудіозаписи Києва, унікальні довоєнні пісні на їдиші, ритуальна біблійна музика, українські та ромські поминальні пісні тощо.

Ще один фрагмент аудіоінсталяції розташовано на Дорозі Скорботи й на площі біля пам’ятника “Менора”. Ця аудіоінсталяція є джерелом звуків, що лунають з десятків динаміків, відтворюючи імена загиблих. Жіночі, чоловічі, дитячі голоси, які чутно з різних боків, створюють відчуття хору.

На території урочища також встановили монокуляри, у які вмонтовано найвідоміші фотографії Бабиного Яру, зроблені німецьким військовим фотографом Йоганнесом Гелле в наступні дні після розстрілів 29–30 вересня 1941 року. Завдяки цим монокулярам тепер кожен відвідувач зможе побачити, який вигляд мала ця територія 79 років тому.

Урочистості за участю президента України Володимира Зеленського почались із хвилини мовчання в пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру. Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника “Громадянам і військовополоненим, розстріляним нацистами в Бабиному Яру”.

Також після відкриття інсталяції міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко і член наглядової ради Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.

Згідно з меморандумом, збереження та відновлення пам’яті про трагедію Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій періоду Другої світової війни є невіддільною складовою пам’яті єврейського народу, національної пам’яті українського народу, а також інших народів світу, які стали жертвами та свідками злочинів нацистського режиму.

Сторони меморандуму виступили за об’єднання зусиль українського суспільства, держави, міжнародної спільноти та організацій, що працюють над дослідженням і вивченням Голокосту та трагедії Бабиного Яру, спрямованих на збереження та відновлення історичної пам’яті, щоб вона стала постійним нагадуванням про ціну, яку люди платять заради миру.

Інші проєкти Меморіального центру Голокосту

Минулого тижня команда Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” презентувала онлайн-платформу з науковими, творчими, освітніми та соціальними проєктами, які стануть основою майбутнього музею в Києві.

За словами генерального директора центру Макса Яковера, за останні дев’ять місяців вони запустили понад 20 історичних, наукових, дослідницьких інтерактивних онлайн-проєктів.

Нижче перелічимо деякі з них.

Історичні проєкти: “Голоси” – онлайн-архів усних історій людей, які пережили трагедію, та  “Хроніка Голокосту” – розписані за днями події, своєрідний “календар”.

Імена” – єдиний список жертв, у якому вже майже 19 тисяч імен. На сайті проєкту можна перевірити імена своїх рідних або додати, якщо їх там немає. Анна Фурман, яка керує цим проєктом, зазначила, що її команді за дев’ять місяців роботи вдалося віднайти понад тисячу нових імен і що вони вже домовилися про співпрацю в цьому напрямі з ізраїльським національним меморіалом Катастрофи (Голокосту) та Героїзму “Яд Вашем”. 

Місце” – проєкти, пов’язані з територією Бабиного Яру. Дослідження місця, де сталися трагічні події. Унікальні експозиційні об’єкти в міському просторі. Адже, за словами авторів проєкту, сьогодні територія Бабиного Яру зовсім не схожа на місце трагедії 1941–1943 років: рельєф змінено до невпізнаваності, цвинтарі знищені, тож проєкти мають виявити, а часто і відновити стосунок території до її минулого та сьогодення.

Творчі проєкти, серед яких “Бабин Яр. Контекст”, – документальні відео про Бабин Яр, над якими працює український режисер Сергій Лозниця, а також художній проєкт журналіста Михайла Зигаря “Шлях“, який є реконструкцію історичного, суспільного та емоційного контексту трагедії в Бабиному Яру й охоплюватиме “Інтерактивний щоденник” та документальну аудіовиставу.

В “Інтерактивному щоденнику” глядачеві покажуть декілька ситуацій з життя різних героїв, пов’язаних із Бабиним Яром. Глядача, який ще не знає повного контексту ситуації, проситимуть стати на місце персонажа, щоб вирішити за нього, як діяти. Повний контекст ситуації глядач зможе побачити тільки після відповіді на просте запитання. Кількість персонажів, у дилеми яких поринатиме глядач, поступово збільшуватиметься.

Соціальний проєкт “Праведники” – проєкт пошуку та підтримки людей, які в роки Другої світової війни рятували євреїв. Розповіді неєвреїв, які ризикували своїм життям, щоб урятувати євреїв під час Голокосту. 

Проєкт “Червона точка пам’яті” є освітньою ініціативою, мета якої – допомогти школярам зрозуміти історію Голокосту, навчити їх користуватися інструментами професійного дослідження, залучити їх до фактичного й емоційного збагачення пам’яті про трагедію Бабиного Яру та інші злочини проти людяності в роки Другої світової. Кожна червона точка – це інтерв’ю, знахідка з домашнього архіву або музею. Школярі виконують роботу професійних істориків, записують і збирають свідчення про минуле, працюють з місцевими музеями й домашніми архівами, вчаться аналізувати історичні джерела й критично ставитися до усталених уявлень про історію зі шкільних підручників.

Де побудують музей і хто його фінансуватиме

Cам музей, каже Яковер, планують відкрити у 2025–2026 роках на місці стадіону за спортивним комплексом “Авангард”. Він також заперечив те, що меморіал начебто будуватимуть на місці єврейського кладовища.

“Для нас тема єврейського кладовища архіважлива. Ми не можемо собі дозволити наближатися до межі кладовища. Тому музей на кладовищі побудований не буде. Ми з 2016 року займаємося дослідженнями. Під час усіх робіт ми відступатимемо від кордону кладовища на достатню відстань”, – прокоментував генеральний директор Меморіального центру “Бабин Яр”.

За його словами, загальна вартість музею становить $100–120 млн. Серед меценатів наразі шестеро осіб: український олігарх Віктор Пінчук, російські мільярдери Михайло Фрідман і Герман Хан,  україно-російський бізнесмен Павло Фукс, боксер Володимир Кличко й американський бізнесмен Рональд Лаудер. Усі вони входять до наглядової ради центру з правом голосу.

Наглядова рада контролює діяльність фонду та Меморіального центру, консультує раду директорів фонду під час обговорення й ухвалення основних рішень, до неї входять визначні громадські діячі, філантропи, політики, діячі культури. Її очолює Натан Щаранський – політв’язень Радянського Союзу (1977–1986), правозахисник, міністр і віцепрем’єр-міністр в урядах Ізраїлю (1996–2006), очільник Єврейської агенції (2009–2018). Серед членів: білоруська письменниця та публіцистка, лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич; перший президент України Леонід Кравчук; колишній президент Польщі Александр Кваснєвський; болгарська політична діячка і дипломатка Ірина Бокова; музикант, лідер гурту “Океан Ельзи”, політик і громадський діяч Святослав Вакарчук; головний Рабин Києва та України Яків Дов Блайх.

Критика проєктів Меморіального центру Голокосту

Водночас понад 160 українських євреїв підписали звернення, в якому висловили рішучу незгоду з проєктом Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”.

Автори звернення вважають, що ініційований та фінансований російськими мільярдерами проєкт “має стати зброєю для російської пропаганди в її прагненні дискредитувати Україну у світі”.

Вони звернулися до громадянського суспільства України із закликом нарешті усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті й підтримати розроблений українськими істориками державний проєкт комплексної  меморіалізації Бабиного Яру, який прагне гідно вшанувати пам’ять про всі жертви цього трагічного місця.

“Не можна допустити, щоб десятки тисяч єврейських та неєврейських жертв Бабиного Яру навіть через 80 років після страшної смерті стали заручниками й знаряддям російської пропаганди проти України”, – йдеться у зверненні.

Підписанти звернення обурені “відкритою підтримкою, яку надав чинний президент України Володимир Зеленський саме російському проєкту”, адже переконані, що основні меценати “афільовані з Росією і особисто з Путіним”.

У зверненні наголошують на принципових відмінностях української та російської політик пам’яті й різних поглядах російських і українських істориків на трагічні події минулих століть, зокрема 20-го.

Як приклад розбіжностей автори звернення наводять те, що російський проєкт планує будівництво музею саме на місці зруйнованих за радянських часів єврейського та караїмського цвинтарів.

Тоді як український проєкт дуже делікатно ставиться до питань єврейської релігії та традиції. Він категорично заперечує можливість будівництва на місцях поховань, розстрілів і спалення останків закатованих людей.

Критику спричиняє також і участь у проєкті Меморіального центру як художнього керівника скандально відомого російського кінорежисера Іллі Хржановського.

Зокрема, називають провокативним проєкт “Інтерактивний щоденник”, де користувач може ідентифікувати себе з жертвами чи катами.

Про український проєкт розповідає в інтерв’ю Укрінформу, академік, голова Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ Геннадій Боряк.

За його словами, робоча група при Інституті історії України НАН – це півтора десятка провідних істориків з головних навчальних та академічних профільних закладів: університетів Шевченка, Грінченка, Інституту історії, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень та багатьох інших дотичних установ.

На сьогодні проєкт має понад 20 відгуків на концепцію вітчизняних фахівців, одержаних від двох десятків провідних європейських, американських та навіть азійських фахівців.

Група була створена в листопаді 2017 року, після того як у жовтні президент підписав додатковий указ щодо перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника Бабиного Яру. Потім до неї звернулося Міністерство культури, і проєкт вона зробила на його замовлення. Концепція передбачає створення меморіального комплексу “Дорогожицький некрополь”, Меморіального музею Бабиного Яру та Українського музею Голокосту. Усі три музеї мають представити один меморіальний простір.

Концепція – це понад сто сторінок тексту двома мовами, де детально розписано принципи побудови цих комплексів, засади державної політики стосовно меморіалізації місця пам’яті.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: