Декриміналізація наркотиків: рецепти від Річарда Бренсона

Дата: 02 Травня 2015 Автор: Вікторія Лазаренко
A+ A- Підписатися

Наркозалежність – це медична проблема, а не злочин, за який має бути передбачене ув’язнення. Про це кажуть як світові, так і вітчизняні експерти й наводять свої аргументи.

У Національному університеті “Києво-Могилянська академія” британський мільярдер, засновник Virgin Group сер Річард Бренсон взяв участь в експертній дискусії з наркополітики. З 2011 року він є членом Глобальної комісії з наркополітики – впливового неформального органу, до якого входять 15 колишніх президентів різних країн, колишній генсекретар ООН та інші експерти.

Попри табу

Перед дискусією гості та учасники переглянули документальний фільм “Ламаючи табу”, що розповідав, як у різних країнах світу боролися зі споживанням наркотиків, допоки не змушені були визнати, що політика заборони призвела до численних жертв. І ця боротьба, на яку витрачалися сотні мільярдів доларів, виявилася неефективною, тому потрібно шукати інші методи вирішення проблеми.

Глобальна комісія з наркополітики у 2011 році запропонувала взагалі змінити характер боротьби з розповсюдженням наркотиків. Не йшлося про те, щоб “замінити війну миром”, а скоріше про те, щоб за допомогою більш розумних інструментів робити так, щоб люди не починали вживати наркотики. Запровадження подібних змін у багатьох країнах залежало від того, наскільки суспільство активно вимагало цього від свого уряду. Доволі часто політики не лобіюють це питання, бо бояться втратити підтримку своїх виборців, більшість з яких не вважає його актуальним.

Тим часом, як зазначено у звіті Глобальної комісії з наркополітики, впровадження замісної героїнової терапії, наприклад, у Швейцарії призвело до того, що кількість нових зареєстрованих наркозалежних в Цюріху в 1990 році складала 850 осіб, а до 2005 року їх кількість скоротилася до 150. Також на 90% знизився відсоток майнових крадіжок серед учасників героїнової програми. А у Голандії, де було впроваджено практику видачі героїну за рецептом, кількість героїнових наркозалежних скоротилася до 18 тисяч у 2008 році – порівняно з 28-30 тисячами у 2001-му.

Експерти виходять з того, що наркозалежність – це медична проблема, а не злочин, за який має бути передбачене ув’язнення. І боротися із вживанням наркотиків треба не тому, що це незаконно, а тому що вони позбавляють людину свободи вибору та здатності приймати рішення, говорять автори фільму.

Дискусія в Києво-Могилянській академії відбулася в рамках глобальної кампанії проти репресивної наркополітики “Support. Do not Punish” (“Підтримати. Не карати“), яка вже третій рік проходить у різних містах світу, зокрема і в Києві напередодні Міжнародного дня боротьби з наркотиками та їх незаконним обігом, що відзначається 26 червня.

Річард Бренсон розповідає: “Війна з наркотиками триває вже п’ятдесят років, і вона принесла стільки руйнувань і горя багатьом людям … І неймовірним є те, що уряди взагалі нічого не зробили із цього приводу за стільки років. Чому я сьогодні тут? Мені розповіли, що Україна – найгірша з усіх країн світу в цій війні з наркотиками. І це країна, яка боролася за свою свободу, і зараз бореться! Люди, які палять коноплю або вживають інші наркотики – такі ж члени суспільства, як і всі інші. Новому уряду потрібно провести радикальні реформи, щоб наркополітика не була в сто разів більш жорсткою, ніж у Росії”.

Експерт наводить у якості успішного прикладу Португалію, якій вдалося знизити показники ВІЛ та споживання наркотиків завдяки декриміналізації.

“У Португалії була велика проблема з героїном, і президент країни вирішив побороти її повною декриміналізацією всіх наркотиків, в тому числі і героїну. І він сказав, що ніколи більше нікого за наркотики не саджатиме. Там побудували клініки, і люди, які мають проблеми з героїном, могли прийти туди, отримати метадон, чисті шприци, допомогу соціальніх працівників. Це коштувало на дві третини дешевше утримання наркозалежних у в’язниці. За останні десять років ці люди вже позбулися своєї проблеми і стали корисними членами суспільства. Поширення ВІЛ призупинилося, оскільки люди змогли отримувати чисті засоби для ін’єкцій”, – розповідає сер Річард Бренсон.

За словами гостя, у багатьох країнах дозволено вживання маріхуани з медичною метою: люди можуть застосовувати її замість того, щоб купувати хімічні препарати в аптеці. На його думку, вона допомагає тисячам людей полегшити свої симптоми, не дозволяє їм скочуватися до жалюгідного стану. 28 штатів Америки дозволили медичну маріхуану, п’ять – взагалі легалізували продаж. На думку сера Річарда Бренсона, набагато краще, коли кошти від продажу йдуть до державного бюджету, а не стають прибутком організованих злочинних угруповань.

“Інша” війна, в якій поки що програє Україна

Річард Бренсон також звернув увагу, що на зустріч не з’явився запрошений міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі: “Бажано, звичайно, щоб міністр охорони здоров’я був тут присутній. Він має можливості здійснювати радикальні реформи наркополітики, зробивши її такою ж, як у Португалії, Швейцарії, Німеччині, деяких штатах Америки. Задля того, щоб Україна не залишалася найбільш пригнобленою країною в цій сфері, країною, де значно більше героїнових наркозалежних, ВІЛ-позитивних, де розповсюджена бідність, і набагато більше людей в тюрмах, ніж в інших країнах”.

За словами Бренсона, ситуація в Україні погіршується через корупцію в правоохоронній системі – у людей, затриманих за 5 грамів коноплі, міліція вимагає хабар, і ті, хто не можуть його дати, залишаються в ув’язненні. Тому з корупціонерами, на думку мільярдера, треба діяти “драконівськими методами”.

Також він зазначив, що незважаючи на підступну війну на сході України, яку потрібно зупинити, не варто забувати і про інші “війни”, однією з яких є ситуація з наркоспоживанням: “Новий уряд має справжню можливість гуманізувати законодавство. Якщо ви поговорите з будь-яким міністром віч-на-віч та спитаєте: “Якби ваші діти або ваші брати і сестри мали б проблеми з наркотиками, ви би хотіли, щоб вони потрапили за ґрати?”. Ніхто б не сказав “так”. Україна – вже банкрот, треба заощаджувати гроші, а найкращий спосіб для цього – зробити так, щоб люди припинили потрапляти в суди, в’язниці, бо все це – шалені витрати з бюджету. Величезні сили і час працівників міліції та митниці витрачаються на те, щоб впіймати тих людей, які використовують наркотики. Але це треба припинити, треба витрачати ці гроші на освіту і медицину”.

Виконуючий обов’язки голови Державної служби з контролю за наркотиками Олег Дзисяк стверджує, що в Україні останнім часом дуже змінилося ставлення до людей, хворих на наркозалежність. Також була розроблена стратегія з наркополітики, один з принципів якої – принцип гуманістичного ставлення.

Суспільство повинне поставитися до людини, яка має діагноз “наркозалежність”, перш за все як до людини з її правами і свободами. Бо ми втрачаємо “бойову” одиницю, здорового члена суспільства. Держава замість того, щоб отримувати розвиток, витрачає шалені гроші на лікування, не кажучи за великий криміногенний аспект і відсутність майбутнього”, – говорить Дзисяк.

Однак, як пізніше зазначили експерти під час дискусії, стратегія, про яку говорив Дзисяк, дійсно була підписана у 2013 році Віктором Януковичем, у ній добре прописані і декриміналізація, і порядок доступу до наркотичних лікарських речовин, і гуманізація підходу, але досі ця стратегія фактично не виконується.

Кого карають?

За словами експерта з наркополітики і кандидата юридичних наук Школи охорони здоров’я Національного університету “Києво-Могилянська академія” Зоряни Черненко, наркополітика карає не лише наркозалежних – від неї страждають і ті хворі, які не можуть отримати наркотичні препарати у тій кількості, у якій потрібно. Тут проблема в сильній стигматизації таких людей з боку лікарів, правоохоронців та “звичайних” людей, у вічній підозрі в тому, що такі хворі можуть потім продати отримані препарати.

Зоряна Черненко зазначає: “Є і інший аспект: лікарі не хочуть мати справу з нарковмісними лікарськими препаратами – кожен раз вони бачать за собою прокурора і міліціонера. Хтось знов карає того, кому це справді життєво необхідно. І це теж наркополітика”.

За її словами, ухваленням окремих постанов чи законів ситуацію не змінити, потрібна широка дискусія у суспільстві щодо цієї проблеми.

В Україні, за даними міжнародних організацій, налічується майже 300 тисяч споживачів ін’єкційних наркотиків та близько 250 тисяч офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих. Майже 90% споживачів наркотиків в Україні мають гепатит С. Кримінальної відповідальності за вживання наркотиків як такої немає, але є адміністративна, і є поріг, з якого починається кримінальна відповідальність – він становить 0,005 грамів. Експерти стверджують, що це мізерна кількість, що може міститися навіть у залишках у порожньому шприці. І це в 100 разів менше, ніж поріг початку кримінальної відповідальності в Росії. Перший раз при затриманні за наркотики в Україні людина отримує до 3 років позбавлення волі, при повторному затриманні – до 5 років. Кожен 10-й засуджений в Україні – саме за наркотики. 80% цих людей засуджені за такі обсяги, щодо яких у більшості країн Європи та розвинутих країн світу не передбачено навіть адміністративну відповідальність.

Військовий конфлікт в Україні ще більше ускладнив і без того непросту ситуацію з наркозалежними. Наприклад, 800 кримських пацієнтів замісної підтримувальної терапії майже рік тому були позбавлені її через окупацію півострова Росією. На Донбасі вже понад 700 пацієнтів, що отримували лікування метадоном і бупренорфіном, були змушені припинити його через відсутність препаратів у зоні бойових дій.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: