Експертна мережа “Кримської платформи”: які завдання підгрупи з відновлення прав корінних народів

23 серпня у Києві (КВЦ “Парковий”) відбудеться саміт “Кримської платформи”, над якою цілий рік працювала влада та громадянське суспільство України. 

Її натхненники вірять, що вона сприятиме деокупації Кримського півострова. На це також сподіваються й українські правозахисники, наполягаючи, що саме окупація Криму – головне джерело тамтешніх порушень прав людини. 

“Кримська платформа” охопить рівні глав держав, парламенту, Кабміну та експертів. Україна сподівається на широку міжнародну координацію та активність в п’яти пріоритетних сферах: політика невизнання, безпека, ефективність санкцій, захист прав людини, подолання негативного впливу тимчасової окупації на економіку і довкілля.

Під час саміту у Києві також відкриють Офіс “Кримської платформи”, який постійно працюватиме, і діятимуть сім груп Експертної мережі “Кримської платформи”. Одна з них – група з відновлення прав корінних народів в Україні, якими закон визнає кримських татар, караїмів та кримчаків. У МЗС України запевняють, що ця тема буде пріоритетною під час саміту “Кримської платформи”. Розповідаємо про плани і напрямки роботи цієї групи.   

Експерти констатують, що Росія продовжує свою системну політику в Криму зі знищення української громадянської ідентичності та ідентичності автохтонних етнічних спільнот задля їхньої асиміляції. Вона робить це у найрізноманітніші способи, зокрема, через :

• ліквідацію громадських та політичних організацій, які існували до окупації півострова;
• незаконні витіснення громадян України з Криму;
• політичне переслідування кримських татар та українців; 
• знищення україномовної та української освіти на півострові, ігноруючи рішення Міжнародного суду ООН 2017 року щодо відновлення доступу до україномовної освіти;
• переслідування тих релігійних конфесій, які частково можуть задовільнити релігійні, культурні та мовні потреби етнічних українців на півострові, зокрема Православної церкви України та греко-католиків;
• постійний морально-психологічний тиск, створення пропагандою РФ образу ворога з українців, систематичну дискредитацію кримських татар та Меджлісу;
• колонізацію Кримського півострова громадянами РФ;
• мілітаризацію освіти. 

За словами голови Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентини Потапової, починаючи з 2014 року, на півострові ухвалили три концепції, які у своїх преамбулах проголошували, що ці документи спрямовані на формування російської ідентичності через виховання поваги до російського народу, до Збройних сил РФ та інших заходів. На півострові заклади освіти ухвалили локальні нормативні акти – навчальні плани шкіл та дитячих садків.

“Коли аналізуєш їх, то розумієш, що уся виховна робота, яка відбувається в Криму, спрямована на мілітаризацію дітей. Росія здійснює цей комплекс заходів стосовно українських дітей в Криму, починаючи з вихованців дитячих садків, щоб сформувати універсальних солдатів, або, інакше кажучи, “гарматне м’ясо” для майбутніх війн. Я боюсь, що буде нове покоління, яке не бачитиме різниці між війною та миром, не розумітиме, що добре, а що погано”, – говорить кримська правозахисниця.

Росія відкидає звинувачення у расовій дискримінації і заявляє, що має право пропагувати службу в Збройних силах РФ. Так, до прикладу, у своєму останньому меморандумі у справі “Україна проти Російської Федерації”, яку Міжнародний суд ООН почав розглядати 2017 року, Росія назвала звинувачення України “інсинуаціями про нібито дискримінацію українців і кримських татар в Криму”. 

Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв переконаний, що відсутність притомної реакції з боку України та міжнародного товариства може призвести до погіршення ситуації з дотриманням прав корінних народів, до їхньої асиміляції та зрештою зникнення. 

Він нагадує, що усього в Україні залишилося 300 кримчаків, близько 1 200 караїмів та 300 тисяч кримських татар, із них близько 30 тисяч проживають на материковій частині України.  

Плани та напрямки роботи групи під час установчого форуму Експертної мережі Кримської платформи 6 серпня представили голова управління з розвитку кримськотатарських національних ЗМІ Меджлісу Гаяна Юксель та голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв

Через це в межах Експертної мережі “Кримської платформи” діятиме група з відновлення прав корінних народів. Її учасники кажуть, що група розглядатиме питання відновлення прав корінних народів як інструмент деокупації Кримського півострова. Група сприятиме відновленню прав корінних народів України, зокрема права на самовизначення, територію та ресурси, збереженню та розвитку політичних, економічних та соціокультурних систем та інституцій, напрацюванню механізмів та засобів попередження порушення прав людини та притягнення до відповідальності. 

Напрямки роботи і завдання групи – амбітні. Вона буде, зокрема: 

• моніторити та аналізувати події в Криму;
• документувати порушення прав корінних народів України в Криму:
• домагатиметься відвідин міжнародними моніторинговими місіями Криму;
• долучиться до розробки нормативно-правових актів для імплементації закону “Про корінні народи України”;
• удосконалюватиме законодавство з тим, щоб закріпити статус за Автономною Республікою Крим національної територіальної автономії;
• братиме участь у формуванні політики з питань реалізації прав корінних народів України;
• сприятиме міжкультурному діалогу та взаєморозумінню між етнічними групами, які живуть в Україні;
• популяризуватиме культурну спадщину корінних народів України; 
• підтримуватиме тематику Криму у міжнародному інтелектуальному та культурному просторі, зв’язок з українським середовищем Криму;
• підтримуватиме заходи, спрямовані на притягнення до відповідальності осіб та інституцій держави-агресора через окупацію Криму та порушення прав людини, зокрема корінних народів в Криму;
• формуватиме політику реінтеграції населення АРК до українського та міжнародного простору через міжнародні програми співробітництва;
• вирішуватиме проблемні виклики внаслідок окупації Криму, порушення прав людини, міжнародного гуманітарного права;

У цю підгрупу увійшли члени Меджлісу кримськотатарського народу, громадські організації корінних народів, профільні експерти, експерти з нематеріальної культурної спадщини, політологи, історики, журналісти, культурологи, мистецтвознавці та юристи. 

Наразі група співпрацює, зокрема, з Всесвітнім конгресом кримських татар, експертними механізмами ООН з прав корінних народів, постійним форумом ООН з питань корінних народів, спеціальними процедурами Ради Європи та ЮНЕСКО.  

Експертна мережа “Кримської платформи” досі відкрита для членства як незалежних експертів, так і громадських та міжнародних організацій. У групі наголошують на важливості долучення до “Кримської платформи” представників караїмів та кримчаків. Щоб вступити у мережу, необхідно поділяти цінності мережі “Кримської платформи”.  

Микола Мирний, журналіст видання ZMINA для газети “День”