Боротьба за дітей в окупації: як полегшити абітурієнтам з ОРДЛО та Криму вступ до українських вишів

7 червня в Україні запрацюють освітні центри “Крим – Україна” та “Донбас – Україна” для спрощеного вступу абітурієнтів з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Українські виші другий рік будуть доступними для таких дітей. Але чи все так насправді просто?

Переповідаємо результати дослідження аналітичної платформи Vox Ukraine про те, як абітурієнти з ТОТ вступали до вишів під час попередньої вступної кампанії, на які труднощі вони натрапляли та що держава має зробити, щоб кількість вступників з ТОТ збільшувалась. 

Коли минулого року стало відомо про спрощення вступу для дітей з ТОТ, у соцмережах розгорнулася хвиля міфів та ненависті, яка шокувала українських правозахисників. Правозахисна спільнота підтримувала вступ без ЗНО та запровадження квоти, оскільки такі заходи мали на меті допомогти вразливим верствам населення під час російсько-української війни, вирівнявши їхні можливості в порівнянні з іншими вступниками.

Правозахисні організації неодноразово наголошували, що за відсутності незалежних ЗМІ в окупації діти потерпають від агресивної мілітаристичної та антиукраїнської пропаганди. Через це навіть без великого втручання Росії з часом антиукраїнські настрої на ТОТ зростатимуть. Тому потрібно створювати умови, щоб вони навчалися на підконтрольній уряду України території.

Це має сприяти реінтеграції окупованих територій у майбутньому. Адже діти – це зв’язок України з її тамтешніми громадянами, і краще, щоб вони дивилися крізь лінзи мікроскопа чи телескопа, а не оптичного прицілу гвинтівки, вважає виконавча директорка Фонду “Відкрита політика” Ірина Жданова. Також такі діти з часом можуть стати “амбасадорами” або рольовими моделями для молоді ТОТ.  

Приміром, у грузинському суспільстві немає ворожнечі до дітей з окупованих територій, ба більше: у липні 2020 року уряд скасував для них іспити.

“Університети” на окупованих територіях Донеччини та Луганщини почали отримувати російську акредитацію трохи пізніше. Але завдяки партнерству з російськими вишами вже у 2018 році на території, наприклад, формування, що називає себе “ДНР”, було 4,5 тисячі випускників “вишів” з російськими дипломами.

Також Росія безперешкодно та незаконно проводить на ТОТ “ЕГЭ” (Единый государственный экзамен – загальна перевірка знань, що проводиться в закладах середньої освіти РФ, аналог ЗНО в Україні. – Ред.), підвозить дітей на цей іспит і веде свої інформаційні кампанії.

У перші два роки після російської агресії в Україні не було політик із підтримки вступників з ТОТ. Впроваджувати полегшений вступ для абітурієнтів з Криму та ОРДЛО держава почала з 2016 року. Тоді стала діяти квота-2. Але пільгові умови були різними для дітей з ОРДЛО та з Криму. Та й у перші роки за такими правилами можна було вступити до вкрай обмеженого переліку закладів. Діти з ОРДЛО могли складати іспити замість ЗНО лише в Донецькій та Луганській областях та в переміщених вишах. До інших ВНЗ вони вступали на загальних засадах.

Завдяки змінам до закону про освіту, запровадженим у липні 2020 року, квота-2 поширилася на всі виші України. Абітурієнтам дозволили вступати без ЗНО лише до одного університету.

Статистика

У Міносвіти вказують, що кількість вступників з ТОТ щороку збільшується. Позитивна динаміка була й 2020-го попри коронавірусну пандемію. За оцінкою Vox Ukraine, яка ґрунтується на повідомленнях ЗМІ на ТОТ, в ОРДЛО та Криму 11-ті класи закінчують понад 20 тисяч учнів щороку. Торік близько 10 тисяч школярів випустилися з кримських шкіл, 8 тисяч – на окупованій частині Донеччини і 5 тисяч – Луганщини.

Минулого року держава виділила 12 755 бюджетних місць в усіх українських університетах для окремого конкурсу, спеціально для дітей з ТОТ. Проте ця квота була заповнена лише на 10%.

Vox Ukraine у дослідженні “Крізь терни до знань” проаналізував вступну кампанію – 2020 для дітей з ТОТ. 

Серед поширених аргументів противників спрощеної системи вступу – зниження академічної успішності через зарахування до вишів “слабших” студентів. Аналітики Vox Ukraine кажуть, що ці побоювання не справдилися. 

Торік діти з ТОТ мали не нижчі бали за вступні іспити, ніж діти з підконтрольних українському уряду територій. У 2020 році квота-2 дала переваги для вступу близько 40% студентів з ТОТ. А решта мали такі оцінки, що вступили б на обрані ними спеціальності на бюджет у їхніх університетах на загальних підставах. 

“Більшість людей, які виїжджають з Донецька, – відмінники й дуже вмотивовані, бо вони до того довго готуються”, – цитують дослідники 19-річного студента. Вони вважають, що ці діти є радше надбанням для університетів, аніж тягарем.

У Vox Ukraine також спростовують твердження, що діти з ТОТ забирають бюджетні місця в абітурієнтів з підконтрольних Україні територій. По-перше, при кожному університеті є виділена певна квота таких місць, яку щороку визначає Міносвіти. 

По-друге, в межах квоти-2 діти з ТОТ вступають переважно до найближчих навчальних закладів. За даними Державної єдиної бази з питань освіти, минулого року абітурієнти вступили до закладів Харківської, Донецької, Луганської областей та Києва. 

“Багато знайомих не подавали документів під час вступної кампанії до Києва чи Львова, тому що банально не було де поселитися”, – цитують аналітики слова колишньої студентки.

Майже 70% студентів, які вступили за квотою-2, зосереджені у 20 університетах. З них 11 розташовані на території Донецької, Луганської та Харківської областей. Три найпопулярніші університети серед студентів з ТОТ – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” і Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.

Кількість студентів з ТОТ, які вступили на загальних підставах. Джерело обох інфографік: Єдина державна електронна база з питань освіти. Дані станом на 22 грудня 2020 року

У Vox Ukraine вважають, що абітурієнти намагаються лишитись у вишах ближче до свого місця проживання або навчатися там, де більше “своїх”, через побоювання негативного ставлення до них. Експерти також не відкидають, що студенти могли й не знати про можливості пільгового вступу до інших університетів або їм було складно через погану комунікацію в країні розібратися, як скористатися пільгами. Сайти університетів не завжди оновлювали інформацію вчасно.

“Я вступав за квотою людини, що має прописку в Донецькій області. Було багато складнощів, бо під час карантину перебував там, не знав, коли їхати складати ЗНО. Потім Зеленський анонсував спрощену систему вступу для дітей з ТОТ. Було незрозуміло: якщо я склав ЗНО, чи зможу вступати за спрощеною системою?” – цитують автори дослідження 19-річного студента. 

По-третє, автори дослідження вказують на значну кількість абітурієнтів з ТОТ, які не скористалися квотою-2 і вступали на загальних умовах. Пільговими умовами через центри “Крим – Україна” та “Донбас – Україна” скористалися 2 026 дітей. Тисяча дітей з ТОТ вступала без квоти на загальних умовах. 

Відомо також, що діти, які вирішили вступати без ЗНО, інколи обирали слабші виші, ніж дозволяє їхній рівень знань, щоб мати більше шансів на вступ. 

60% абітурієнтів, що вступили за квотою-2, сказали дослідникам, що вступили б на обрану спеціальність і без квоти. 

Усі студенти, з якими поспілкувалися аналітики Vox Ukriane, користувалися послугами репетитора хоча б з одного предмета. Це, на думку дослідників, також свідчить про те, що рівень знань абітурієнтів з ТОТ не гірший, ніж в абітурієнтів з підконтрольної українському уряду території. Утім, у приймальних комісіях були різні реакції. Так, бабусю 17-річної абітурієнтки запевняли в приймальній комісії одного вишу, що її онука ніколи “не вступить туди на бюджет, як би вона не готувалася”. Водночас остання мала середній бал за ЗНО в 196 балів і зрештою вступила до іншого топового вишу.

Ректорка Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Ольга Поркуян наголосила, що вкрай важливо, щоб університети позитивно сприймали дітей з ТОТ. На її переконання, їм потрібно надавати психологічну допомогу, підтягувати до активної громадської роботи. 

“Наш університет забезпечує таких дітей кімнатами в гуртожитках, тому що в них дуже часто нікого немає на підконтрольній уряду України території. Вони взагалі дезорієнтовані в цій реальності”, – пояснює професорка.

Бар’єри

Правозахисники нарікають на блокування окупаційною владою КПВВ з тимчасово окупованими Кримом і районами Донеччини та Луганщини. У березні 2020 року Росія заборонила на весь період карантину більш ніж один раз перетинати адмінмежу “громадянам РФ”, якими вона незаконно вважає громадян України в Криму, нав’язавши їм свої паспорти. 

За даними Донецької обласної адміністрації, 89% абітурієнтів з ТОТ торік не змогли в такий спосіб виїхати на ЗНО. Деякі студенти розповіли, що їм довелося виїхати за три дні до складання ЗНО, щоб узяти в ньому участь. Дехто говорив про тиск із боку незаконних формувань, які допитувались у них, навіщо вони їдуть вступати до українських вишів, якщо університети є й в “Л/ДНР” та Криму.  

За даними Vox Ukraine, багато дітей під час активної фази вступної кампанії через складнощі з перетином КПВВ лишалися на підконтрольній уряду території. Хоча Міносвіти й рекомендує університетам поселяти абітурієнтів з ТОТ у гуртожитки безкоштовно, але не всі виші мають таку можливість. Через це їм потрібно було також передбачати витрати.

“Один студент нам розповідав, що “автостопив” Україною і місяць жив у наметі. Так не має бути! Дітей з ТОТ треба безкоштовно поселяти в гуртожитки на весь час вступної кампанії”, – розповіла аналітикиня Ксенія Аликанкіна. 

“Частина вступала в “ДНР”. Переважно це були ті, хто не склав ЗНО, або ж ті, у кого не було можливості проживати в Україні: не було родичів або не вистачало коштів”, – цитують дослідники колишню 22-річну студентку.

У Vox Ukraine фінансові витрати назвали найбільшим обмеженням під час тогорічної вступної кампанії. Не в усіх охочих вступати є гроші для приїзду на підконтрольну територію, оренду житла чи оплату гуртожитку на час складання іспитів та оформлення документів. В інтерв’ю дослідникам студенти називали витрати в 15–25 тисяч гривень. 

Експерти наголошують, що рівень підготовки та шанси вступу дітей значно залежать від доходів батьків. Не всі мають кошти на репетитора та вільний доступ до інтернету, щоб готуватися до іспитів онлайн чи відвідувати українську школу дистанційно.

Тому абітурієнтам з ТОТ усе ж потрібні підготовчі курси. За словами Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня, діти в Криму не мають права вчитись українською мовою в 10–11 класах. Окупаційні адміністрації на ТОТ, за його словами, розглядають українську як один з атрибутів української державності й вживають усіх можливих заходів, щоб нівелювати її статус. Так, кількість учнів там, які навчались українською, скоротилася з 12 694 у 2013 році до 214 у 2020-му. 2017 року всі школи на окупованій східноукраїнській території перевели на російську мову навчання.

Тарас Кремінь

Кремінь зазначає, що відсутність навчання на ТОТ українською – вагомий бар’єр для вступу до українських вишів, тому такі діти змушені займатися з репетиторами, зокрема онлайн. Він оцінює, що в абітурієнтів з ТОТ обмежені можливості вивчати українську, і наголошує на необхідності розвивати систему дистанційної освіти для учнів, що мешкають на ТОТ.  

Vox Ukraine рекомендує надавати дітям з ТОТ можливість відвідувати безкоштовні підготовчі курси й жити в гуртожитку під час усієї вступної кампанії та навчання. Утім, є ще одна проблема. За словами авторки дослідження Віри Іванчук, курси від Міносвіти та фонду “Відкрита політика” не завжди актуальні. Батькам вступників усе одно потрібно передбачати витрати на репетиторів. Експерти також рекомендують державі розбудувати якісну систему онлайн-освіти. 

Державний експерт Директорату фахової вищої та передвищої освіти Міносвіти Віталій Носок запевняє, що міністерство працює над створенням загальнодержавної електронної платформи онлайн-освіти, де будуть якісні приклади подання навчального матеріалу.   

За словами виконавчої директорки фонду “Відкрита політика” Ірини Жданової, у Міносвіти робоча група напрацювала наказ про підготовчі курси. Наразі очікується, що Мінреінтеграції розробить постанову, щоб витратити певну суму коштів із 130 млн гривень на ці курси. 

Як повідомила засновниця благодійного фонду “Восток SOS” Олександра Дворецька, курси мають запрацювати вже цього року. Вона сподівається, що до цих курсів долучать громадські організації, які наповнюватимуть програму інтеграційною складовою. 

Олександра Дворецька

“Для нас важливо, щоб діти не лише вступили до університету, а й продовжили навчання. Зрозуміло, що їм доведеться з початком навчання вчитися на рівні з дітьми, які вступають з інших регіонів України. До них ставитимуть ті самі вимоги, що й до інших. Вони мають адаптуватися до життя без комендантської години, життя без нагляду, без озброєних мілітаризованих формувань, які приходять до шкіл”, – сказала правозахисниця. 

Які потрібні ще зміни? 

Vox Ukraine рекомендує дозволити дітям, які не закінчували української школи екстерном чи дистанційно, складати ЗНО.

“За результатами ЗНО можна видавати атестати, виставляючи їм оцінки за предмети, які вони складали, і позначку “атестований” за інші предмети, як це є зараз за спрощеною процедурою”, – каже аналітикиня Ксенія Аликанкіна.

Експерти Vox Ukraine радять: якщо ж дітям не вдаватиметься виїхати з окупованих територій у момент проведення ЗНО, то їм потрібно надати можливість скласти тест – аналог ЗНО в незалежних центрах оцінювання, розташованих неподалік КПВВ. Це дозволить їм вступати до п’яти університетів, як і решті вступників. Вони також переконані, що якщо затвердити цю процедуру, то відпаде потреба приймати дітей на контракт із наступним переведенням на бюджет.

У Vox Ukraine також рекомендують змінити вступні іспити та співбесіди на уніфікований тест. Це дозволить порівняти оцінки всіх абітурієнтів із ТОТ з оцінками інших вступників і зрозуміти їхній реальний рівень знань та перелік питань, у яких їм потрібна допомога. 

Серед іншого Vox Ukraine рекомендує Міносвіти відразу передбачати бюджетні місця або надавати гранти на навчання таким вступникам.

Один з представників університету розповів аналітикам про випадок, коли студент рік провчився на контракті, очікуючи переводу на бюджетну форму навчання. Але він таки покинув навчання, оскільки в нього закінчилися гроші. І лише після цього університет отримав погодження на переведення студента на бюджетне місце. 

“Знаючи таку ситуацію, діти відчувають себе незахищеними й часто відмовляються від вступу, якщо зрозуміли, що не вступили на бюджет”, – сказала Ксенія Аликанкіна. 

Експерти радять владі посилити комунікацію та інформування абітурієнтів. Адже останні неодноразово скаржилися дослідникам та правозахисникам, що було важко отримати інформацію про умови вступу, навіть попри роботу гарячої лінії та ресурсу “Доступна освіта”. 

“Інколи гаряча лінія казала, що університети мають вам усе розповісти, але освітні центри говорили, що ми нічого не знаємо. Доцільно поширювати інформацію на КПВВ з окупованими територіями в простій формі. Бюрократична мова не дуже зрозуміла випускникам шкіл, і втрачається сенс того, що їм хочуть донести”, – сказала Ксенія Аликанкіна. 

Носок пообіцяв, що розроблений спільно з громадськими організаціями та Мінреінтеграції сайт “Вступ просто” детальніше інформуватиме абітурієнтів про умови вступу. Також інформацію розміщуватимуть на КПВВ. 

Посадовець нагадав, що в лютому запрацювала урядова гаряча лінія за номером + 38 0 800 504 425 для консультацій абітурієнтів. 

Крім того, фонд “Відкрита політика” консультує абітурієнтів з ТОТ у питаннях вступу до українських ВНЗ. Телефони гарячої лінії: +38 098 079 69 73 (Viber, Whatsapp, Telegram), +38 095 200 85 73 (зокрема, для людей з порушенням слуху). Працює також регіональна гаряча лінія в Краматорську: +38 0 800 50 45 22, +38 066 113 93 75, +38 097 904 71 91. Лінії працюють у робочі дні з 9:00 до 13:00, з 14:00 до 18:00. 

“Утім, ми все ж таки рекомендуємо зв’язуватися з центрами “Крим – Україна” та “Донбас – Україна”, які працюють з кожною дитиною”, – додав Носок. 

Соціальний, юридичний та психологічний супровід надає благодійний фонд “Восток SOS”, каже його засновниця Олександра Дворецька. 

“Дуже важливо, щоб Міносвіти також комунікувало не лише з окремими громадськими організаціями, а й з тими, хто до них звертається по актуальну інформацію. Особливо це стосується клієнтських організацій з гарячими лініями – благодійні фонди “Право на захист”, “Восток SOS”, “Донбас SOS”, “Крим SOS”. Тобто організації, куди жителі в окупації вже звикли телефонувати. Для нас важливо консультувати із суміжних тем, адже діти та їхні рідні повинні знати, до прикладу, як їм перетнути КПВВ, отримати довідку ВПО, паспорт українського зразка. Зараз паспорт під час вступу не потрібний, але він потрібний для оформлення банківської картки й академічної чи соціальної стипендії”, – сказала правозахисниця. 

Олександра Дворецька закликає вступників, які вагаються, телефонувати, писати на сторінках “Восток SOS” у Facebook, Instagram свої запитання. 

“Ми або самі надамо відповіді, або скеруємо до інших організацій, де можна знайти відповіді. Тут головне – мати бажання і не боятися”, – додала вона. 

Водночас правозахисниця закликає Міносвіти та виші зробити систему вступу ефективною, щоб студенти продовжили своє навчання і не поверталися на окуповані території. Адже кожне таке повернення – це репутаційна втрата для України. 

Микола Мирний, журналіст видання ZMINA, для газети “День”