Антиромське віче на Харківщині: з чого почався конфлікт і чим небезпечне загострення

Дата: 03 Вересня 2020 Автор: Єлизавета Сокуренко
A+ A- Підписатися

29 серпня в селищі Андріївка Харківської області близько 500 мешканців на віче вимагали від влади виселити місцевих ромів. На 9 тисяч населення там мешкає приблизно 300 осіб ромської національності. Подія, яка, за словами правозахисників, мала заздалегідь дискримінаційний характер, переросла в погром: протестувальники намагалися потрапити на подвір’я однієї з родин, кидали у вікна яйця та каміння. На самому ж віче його учасники говорили про “свавілля циган” та заважали висловитися майже кожному, хто наголошував на протизаконності виселення, закликав не вдаватися до насильства й просив про діалог. 

ZMINA розповідає, що передувало конфлікту, який переріс у міжетнічну ворожнечу, чим загрожує загострення ситуації та яким її вирішення бачать правозахисники.  

Що спричинило конфлікт 

Як розповів під час пресконференції в Харкові Вадим Матюшенко, президент ХН КОЦ “Ромен”, 19 серпня ромська родина, яка мешкає на вулиці Садовій, відзначала Яблуневий спас. Святкували з алкоголем, та згодом один з ромів напідпитку вийшов на дорогу, де його перечепила автівка.    

Інші члени родини, які побачили аварію, витягнули водія з машини та, як заявив потерпілий, гуртом побили його. Відео з цим моментом поширив у фейсбуку користувач Віталій Лацько. Згодом він розмістив в одній з груп Андріївки й скрін повідомлення до місцевої влади про мирне зібрання, під час якого вимагатимуть виселити ромів. Захід зорганізував брат потерпілого водія Віталій Степаненко

Обидва постраждалі, керманич автівки та ром, каже Матюшенко, отримали легкі тілесні ушкодження.  

Видео по происшествию 19.08. 2020. цыгане табором избили парня.Парень лежит в больнице. Видео прислал Женя, парень который лежит в больнице.

Опубліковано Виталієм Лацьком Субота, 22 серпня 2020 р.

 

Чого вимагали мешканці Андріївки, які прийшли на віче

29 серпня близько 500 мешканців Андріївки зібралися на віче. Матюшенко транслював його наживо на своїй сторінці у фейсбуку. Правозахисник зауважив, що подія мала заздалегідь дискримінаційний характер, оскільки під час неї говорили не про конкретну родину ромів, причетну до побиття водія, а розпалювали ворожнечу щодо народу загалом.  

Першим на віче слово взяв Степаненко, брат потерпілого водія. Чоловік звинуватив адміністрацію селища та правоохоронні органи району в тому, що вони нехтують Конституцією України, оскільки нібито “замовчують усі непоодинокі випадки, пов’язані із самоуправством, хуліганством та кримінальними діяннями з боку представників ромської громади”. 

Степаненко також звернувся до місцевої влади та правоохоронців, зауваживши, що вони не захищають інтересів громади та мусять знятися з посад, якщо “хочуть отримувати зарплату пір’ям, кавунами, металобрухтом або краденими телефонами”. 

Далі до мікрофона запрошували виступити всіх охочих. Промовці кричали, що треба “згуртуватися проти ромів” та “виселити їх”, нарікали, що ті “мають місцеву прописку й отримують соціальні виплати”, “крадуть”, “розповсюджують наркотики”, “сидять на лавочці з ногами, плюють на землю, смітять” тощо. 

В один момент зі сцени попросили підняти руки кожного, хто постраждав від “циган”: їх підняли ледь не всі присутні. 

Зрештою, черга висловитися дійшла до голови Донецької територіальної громади Анатолія Ноздрачова. Він сказав, що йому дивно чути від мешканців Андріївки про “свавілля ромів”, оскільки раніше ці “питання не обговорювалися”, та згадав, як у школі роми вчили його грати на гітарі. 

На стрімі Матюшенка в цей момент чутно діалог двох присутніх, які кажуть фрази: “Раніше роми були кращі” та “А в нас на вулиці живуть нормальні”. 

Сам Ноздрачов намагався знизити градус агресії та запропонував створити ініціативну групу “для покращення гідності осіб ромської національності”. Водночас Степаненко не дав йому набрати до неї людей та відібрав мікрофон. 

Й інші поодинокі учасники акції говорили про те, що не треба вдаватися до насильства, а варто налагодити законодавчий порядок. Ромські правозахисники, присутні на події, також намагалися закликати до діалогу. Та їх, зрештою, перебивали: з натовпу вигукували, що хочуть, щоб в “Андріївці не було ромів”.    

Як пише видання “Ґрати”, на віче прийшла лише одна місцева мешканка ромської національності Світлана Кузьменко, яка сварилася з агресивним противником ромів.  

“Я прийшла сюди за свою сім’ю. Я тут з 80-го року живу. Моя сім’я ніде нічого поганого не робила, жодних злочинів. У мене онук тут народився, йому 24 роки зараз. Моя дочка ходила до школи, як і всі. Що нам робити? Взяти вузлик і бігти? Це ж не війна! Чому ми повинні відповідати за всі злочини?” – наводить видання її слова та додає, що дві інші жінки, підтримуючи її в суперечці, зазначили, що в них ніколи не було конфліктів з односельцями-ромами.

Утім, агресія на віче наростала, люди скандували “Виселяти” та “Самосуд”. 

На цій хвилі Степаненко закликав присутніх іти на вулицю Садову, де живе родина ромів, які напали на його брата, а після – збирати підписи з вимогою виселити всіх ромів з Андріївки.

Уже на місці протестувальники закидали будинок ромів камінням та яйцями – його мешканців евакуювала поліція. Наразі вони переховуються та не виходять на зв’язок.  

Відвідали мітингувальники й інші ромські будинки: в одних на цей момент не були присутні мешканці, мешканка іншого ж показала паспорт громадянки України з пропискою в Андріївці, після чого протестувальники пішли.   

На пресконференції правозахисник Матюшенко зауважив, що поліція не допустила кровопролиття та спалення будинків, а також стримувала натовп. 

Того ж дня правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтями “Хуліганство” та “Порушення рівноправності громадян”. Крім того, протягом місяця за правопорядком в Андріївці спостерігатимуть спецпризначенці. 

Чим загрожує загострення ситуації та як її вирішити 

Одразу після подій в Андріївці на них відреагували та засудили представництва міжнародних організацій в Україні. Своє занепокоєння висловили також Комітет Верховної Ради України з прав людини та Омбудсман Людмила Денісова. Остання акцентувала на тому, що дискримінація з боку органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб заборонена законом. 

Раніше, зокрема з ініціативи посадовців, в Україні вже виселяли ромів. Наприклад, з Лощинівки у 2016 році. Намагалися виселити їх і з села Петрівка Одеської області у 2002-му. Але в судовому порядку такі дії визнавали незаконними.  

“На думку мешканців села, роми не є гідними жити в ньому, та й в Україні загалом, бо вони нібито “не працюють”, “лише грабують” і “нічого не роблять у своєму житті”. Я хочу сказати, що в цивілізованому суспільстві, яким є Україна, проблеми не можуть розв’язуватися погромами, самосудами й нападами. Люди повинні зрозуміти, що ми всі маємо рівні права та однаково відповідаємо перед законом”, – наголосила у своєму відеозверненні Зола Кондур, віцепрезидентка благодійної організації Ромського жіночого фонду “Чіріклі”. 

Вона додала, що, на її думку, міжетнічний конфлікт в Андріївці розпалюють, а мешканців використовують у маніпуляціях та підбурюють до ворожнечі лише для того, щоб хтось став новим головою ОТГ чи села.   

Про це каже й Матюшенко: “Є люди, які ініціюють і підігрівають ситуацію, але я наразі не можу назвати їх”. 

Крім того, на переконання правозахисника, учасники віче, вдавшись до агресії, ускладнили процес проведення розслідування ДТП та побиття водія.

Ми не захищаємо тих ромів, які побили. Але для цього є закон, який їх може покарати. Аж ніяк не самосуд та погроми, – сказав Матюшенко на пресконференції.     

Він вважає, що подібні збори є особливо небезпечними, оскільки лише сприятимуть продовженню нападів на ромів, які повсякчас відбуваються в Україні: 

“Усі попередні напади – Лощинівка, погроми під Києвом, вбивство рома в Ольшанах перед стінами сільради, вбивство Давида Папа, – вони не розслідувані досі, наразі не покарано жодної людини”. 

Матюшенко також наполягає на тому, що агресивні та одномоментні дії не вирішать ситуації. 

“Серед ромів є як освічені люди, так і ні. Сьогодні ми маємо проблему з тим, що ті, у кого немає освіти й можливості працевлаштуватися, їздять збирати металобрухт, пух, перо, горіхи, щоб якось забезпечити свої сім’ї, – каже правозахисник та продовжує: – Людей вигнали з будинків, у них є діти, які повинні були піти до школи. Це питання, чи зможуть вони взагалі оформитися в інші школи. Якщо не зможуть, отже, не отримають освіти. А якщо і зможуть, є загроза, що в школі зіткнуться з булінгом. Через роки ми отримаємо ще більше неосвічених людей”

Інший учасник пресконференції, Микола Бурлуцький, голова громадської організації “Чачімо”, згадав, що прогнозував такий розвиток подій в Андріївці ще півтора року тому:

“Тоді мені телефонував депутат селищної ради з тим, що між громадою та поселенням є напруга, уповільнений конфлікт. Я запропонував модель поведінки, але тоді “не зрослося”. Я також сказав, що, якщо конфлікт не вирішити, виникне складніша ситуація. Мої прогнози справдилися”.  

Бурлуцький упевнений, що серед причин загострення ситуації в Андріївці ставлення місцевої влади до ромської громади: “В Україні є ромська стратегія, кожна адміністрація повинна мати план заходів цієї стратегії, взаємодії, але з огляду на події її не реалізували, не було комунікацій з ромами”.

Правозахисник переймається, що в інших населених пунктах можуть виникнути аналогічні ситуації: 

На сьогодні є реальні загрози повторення, тож важливо налагодити комунікацію органів місцевого самоврядування та вдаватися до превентивних заходів. 

Матюшенко бачить розв’язання проблеми в соціалізації ромів. Правозахисники вже мають модель того, як це робити, успішно реалізовану в місті Мерефа. Але кажуть, що вона не спрацює, якщо органи влади не будуть зацікавлені в такому підході:   

“Варто залучати ромів до процесів суспільного життя, підвищувати рівень життя в громадах. Зараз ключові проблеми – це ізольованість, відсутність документів, низький рівень соціалізації і освіти. У громаді потрібно створити ініціативну групу, провести тренінгову програму для державних служб, щоб разом, вони й ромська громада, боролися з ключовими проблемами й шукали їхнє розв’язання”.

Так, правозахисники вже зустрілися з очільницею відділу зв’язків з громадськістю Департаменту масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації. Найближчим часом планують співпрацювати з усіма структурами, які задіяні в конфлікті, а також представниками тих громад, де є ромські поселення, щоб запобігти подальшому розпалюванню ворожнечі.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: