Водночас 30 вересня з’явилося нове оновлення щодо законопроєкту. Комітет Верховної Ради з питань правової політики вніс до порядку денного засідання одразу два документи – депутатський законопроєкт №16018 та альтернативний урядовий №16018-1.
У пояснювальній записці до нового проєкту постанови Власенко вказує, що ТСК має продовжити досліджувати корупційні ризики в діяльності правоохоронних та інших державних органів, зокрема НАБУ і САП.
Справу веде спецпідрозділ під керівництвом Айдина Худієва, якого пов’язують із генпрокурором Русланом Кравченком. Антикорупційні активісти називають такі дії політичним тиском та помстою керівництва ОГП за системну критику відомства, а також черговим підтвердженням необхідності запровадження прозорого конкурсу на посаду очільника генеральної прокуратури.
Під час того засідання частину журналістів не допустили до будівлі суду. Розпорядник пояснив це відсутністю вільних місць у залі. Водночас фотографії, які оприлюднила DEJURE, свідчили, що приміщення залишалося майже порожнім. Серед журналістів, які не змогли потрапити на засідання, була і кореспондентка "Слідства.Інфо".
Водночас поки що немає інформації про те, чи вимагатиме Європейська комісія від України додаткових змін до закону для приведення його у відповідність до європейських стандартів та початкових вимог реформи у сфері доброчесності суддів.
У четвертому транші Україна не виконала вимогу щодо збільшення кількості персоналу Вищого антикорупційного суду. У п’ятому транші залишається невиконаним зобов’язання щодо набрання чинності законодавством, яке регулює перевірку декларацій доброчесності суддів і процедури їхнього оцінювання.
Київський апеляційний суд є одним з ключових судів, який переглядає рішення столичних інстанцій і впливає на справи про нацбезпеку, топкорупцію та посадовців високого рівня.
У Національному антикорупційному бюро заявили, що детектив не входив до слідчої групи у справі щодо корупції у Верховному суді та не мав доступу до її матеріалів.
Адвокати вважають, що суддя може бути упередженим, однак публічно не пояснили причин.
Суд ухвалив рішення поновити розгляд справи, щоб детальніше дослідити обставини та додатково заслухати сторони. Наступне засідання призначили на 9 квітня.
ТСК загрожує незалежності антикорупційних органів та органів суддівського врядування, переконані громадські організації.
Ці кроки є частиною євроінтеграційного процесу, а частина з них може стати умовами для можливого нового пакета фінансової підтримки ЄС.
Голова ТСК Сергій Власенко зазначив, що Михайла Жернакова та фундацію DEJURE звинувачують за 3 статтями: тиск на ГРД 3-ої каденції, нецільове використовували коштів міжнародної допомоги, які були виділені на створення секретаріату ГРД та вплив на ГРД чинної 4-ої каденції.
Поліція в Києві намагалася доставити на засідання тимчасової слідчої комісії у Верховну Раду Михайла Жернакова – очільника Фундації DEJURE, яка опікується питаннями судової реформи та антикорупції. Про це він розповів на сторінці у фейсбуку та виклав відео спілкування з поліціянтами. Активіст зазначив, що має адвоката. Поліціянти, спілкуючись із Жернаковим, показали запит від голови парламентської ТСК про […]
Попри певний прогрес у сферах правосуддя, верховенства права та прав людини, із січня 2025 року в Україні систематично спостерігаються численні спроби нівелювати досягнення секторальних реформ.
Це була одна з вимог Міжнародного валютного фонду, яку мали виконати ще наприкінці минулого року
До цього ВККС не пропустила його на роботу до Верховного суду
Вища кваліфікаційна комісія суддів України розцінює дії Державного бюро розслідувань як посягання на інституційну незалежність Комісії як органу суддівського врядування з метою дестабілізації її роботи та перешкоджання у виконанні покладених завдань.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.