Мінреінтеграції за пів року обіцяє повноцінну роботу хабу на КПВВ “Чонгар”
У лютому цього року на Херсонщині відбулося виїзне засідання парламентського комітету з прав людини за участю Омбудсмана та міністра з питань ветеранів і тимчасово окупованих територій. Захід відбувся після численних звернень українців і громадських організацій, які рекомендували реконструювати режимну та сервісну зони контрольно-пропускних пунктів (КПВВ) на адмінмежі з Кримом. Це має покращити умови їхнього перетину. Таке ж завдання улітку 2019 року поставив також й президент Володимир Зеленський.
Державні органи та Херсонська обласна державна адміністрація пообіцяла створити повноцінний хаб для кримчан та переселенців. Розповідаємо, як влада просунулась у виконанні обіцянок.
Органи влади та Херсонська ОДА неодноразово декларували, що повернення Криму є таким самим пріоритетним, як і повернення тимчасових територій на Сході України. Вони пообіцяли покращити умови перетину на КПВВ з Кримом, щоб “кримчани почували, що вони у своїй рідній країні”, та могли отримати різноманітні адміністративні та соціальні послуги.
“Ми в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Мінреінтеграції) розуміємо, що людина, потрапляючи з тимчасово окупованого Криму на КПВВ, це перше, що бачить на підконтрольній уряду території. А отже, наше завдання полягає в тому, щоб створити максимально зручне для кримчан середовище”, – каже Ігор Яременко, заступник міністра Мінреінтеграції.
Такий підхід до КПВВ службовці та громадські організації розглядають як один з елементів реінтеграції Криму.
Відвідування членів Комітету Верховної Ради з прав людини КПВВ “Каланчак”На КПВВ “Чонгар” та “Чаплинка” Укрзалізниця вже звела тимчасові споруди, зокрема для центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), приміщення автовокзалу, для митного контролю і прикордонників. Але найбільшим викликом для влади став пошук балансоутримувача цих приміщень. Через це обслуговування частини об’єктів тимчасово зупинилось.
Так само через невизначеність правового статусу КПВВ неможливо включити тамтешню автостанцію до транспортної мережі області, щоб організувати постійне сполученням з населеними пунктами Херсонщини. Зараз до КПВВ громадяни можуть доїхати тільки автобусами, які прямують тільки раз чи двічі на день з Херсону та Генічеська. Або ж вони змушені звертатись до нелегальних перевізників, які працюють за завищеними цінами.
Спільний у березні моноринг КПВВ Представництвом президента в АР Крим, Мінреінтеграції та з громадськими організаціями показав, що металопластикові конструкції та стелі в окремих службових приміщень вже
потребують косметичного ремонту. Окрім цього, через невизначений статус КПВВ неможливо облаштовувати туалети засобами гігієни та підтримувати їх у належному стані. Через це доступ до деяких з них ускладнений, а деякі взагалі зачинені.
Шукаючи ефективну фінансово-правову модель створення сервісного хабу на КПВВ “Чонгар”, голова ХОДА Юрій Гусєв просував ідею, що балансоутримувачем має стати Укрзалізниця, але зрештою влада вирішила залучити бізнес – компанію “Сокар Енерджі”, яка в межах програми соціальної відповідальності висловила готовність інвестувати в подальшу розбудову пілотного сервісного хабу на КПВВ “Чонгар”.
“Маю сподівання, що за чотири-шість місяців на Чонгарі буде сучасний хаб, де люди зможуть оформити документи, випити кави, заправити автівку або купити квиток і безпечно доїхати на громадському транспорті до Новоолексіївки чи Генічеська. Це перше, що побачить людина з тимчасово окупованої території”, – сказав 7 квітня на міжвідомчій нараді віцепрем’єр-міністр України Олексій Резніков.
Адмінпослуги та пошта
За словами голови херсонського офісу “Крим SOS” Олексія Тільненка, який щомісяця моніторить роботу КПВВ на Херсонщині, наразі ЦНАПи на КПВВ “Каланчак” та “Чонгар” є підрозділами ЦНАПів селищ Чаплинка та Новотроїцьке. У них працюють по дві людини. На Чонгарі надають до 160 адміністративних послуг, а на Каланчаці – до 100. У “Крим SOS” кажуть, що найчастіше кримчани звертаються щодо послуг з документування, отримання паспорта громадянина України та за закордонним паспортом.
Самі ж відвідувачі цих ЦНАПів у розмові з моніторами відзначали зручність та високу ефективність новостворених підрозділів. За їхніми словами, їм не потрібно витрачати додаткові кошти на дорогу до інших державних органів.
Громадська організація нарікає, що загалом мешканці півострова не знають про роботу ЦНАПів. Цю інформацію вони дізнаються від близьких, друзів та знайомих, які вже скористались адмінпослугами. Автори моніторингової доповіді зазначають, що необізнаністю українців користуються водії, яким вигідно відвозити кримчан до найближчих ЦНАПів чи навіть до центрів адмінпослуг в Херсоні.
Часто кримчани їдуть на КПВВ по адмінпослуги, які наразі не можуть надаватися, наприклад, отримання свідоцтва про народження та смерть людини державного зразка.
“Наразі мешканці окупованих територій отримують такі свідоцтва через суди. Ми наполягаємо на необхідності адміністративної процедури. Адже, до прикладу, 2019 року в Криму народилося понад 23 тисячі дітей, померло 32 тисячі українців, тоді як на материковій Україні в єдиний можливий судовий спосіб задокументовано 3 660 новонароджених та 661 померлу людину. Це вкрай малі цифри”, – коментує Олексій Тільненко. Також кримчанам бракує нотаріальних послуг, послуг з отримання водійського посвідчення та перереєстрації транспорту.
Олексій ТільненкоЩе одним недоліком є тривале вклеювання фотографії в паспорт у формі книжечки при досягненні 25 та 45 років. Цю процедуру роблять за 5 робочих днів і лише на КПВВ “Чонгар”.
Моніторинг виявив, зокрема, що у сервісних зонах КПВВ або у приміщенні ЦНАПів немає відділень банку. Вони необхідні, бо громадянам потрібно обміняти валюту для оплати адмінпослуг. Наразі вони це роблять у водіїв та інших людей, які нелегально здійснюють обмін за неофіційним курсом.
“Крим SOS” рекомендує владі віднайти способи для зворотного зв’язку із відвідувачами ЦНАПів, щоб вони мали змогу повідомити, яких саме послуг у хабі їм не вистачає.
Наразі в Херсоні за підтримки Херсонської ОДА працює інформаційний хаб для консультацій мешканців окупованого Криму через месенджери.
Заступниця представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева повідомила, що зараз активізувалася робота над розробленням адміністративної процедури реєстрації народження та смерті. За її словами, державні органи та громадські організації стоять на позиції, що ця процедура має бути позасудовою.
Потужності ЦНАПів, за її словами, також розширюватимуть у міру надходження бюджетних коштів.
Таміла Ташева“Насправді робочі станції для ЦНАПів дорогі. Якщо будуть можливості виділити кошти на додаткове обладнання, вони виділятимуться, бо органи державної влади та місцева влада прекрасно розуміють, що для нас ключовим є захист громадян на окупованих територіях і зв’язок з ними. Ми намагаємося розв’язувати ці питання. Вони однозначно перебувають під прискіпливою увагою органів державної влади”, – каже Таміла Ташева.
Як відомо, поштового зв’язку з тимчасово окупованим Кримом немає. Монітори відзначають, що на КПВВ “Чонгар” працює відділення “Нової пошти” лише на відправлення. За словами співробітника відділення, за
місяць послугами скористалося близько 60 людей.
Відділення знаходиться у тимчасовій споруді біля входу до режимної зони. Через невизначений юридичний статус зведених споруд у сервісній зоні “Нова пошта” не може оформити договір оренди приміщення. Через це вона не може прив’язати до цієї адреси свої розрахунки та отримувати відправлення. На КПВВ “Каланчак” приміщення з вивіскою “Пошта” замкнене.
“Просто могут обшманать”
Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Віктор Вуйка каже, що на КПВВ досі постійно чергують поліцейські, безпідставно перевіряючи паспорти громадян, які щойно пройшли митний контроль.
Під час лютневого виїздного засідання комітету з прав людини голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров обурювався постійним чергуванням поліцейських безпосередньо поруч із КПВВ “Каланчак”. Він заявив, що подекуди правоохоронці займаються поборами.
“Я благаю всіх представників влади, які працюють на КПВВ, усвідомити, що на душі в кримчан. Вони морально там пригноблені. А коли люди перетинають адмінмежу – бабах! “А чё у тебя за паспорт?” – запитують поліцейські. Жінка починає метушитися. Вони залазять у сумку, беруть його, все – пішли домовлятись. Але хіба ж після паспортного контролю митників в аеропорту поліцейські запитують паспорти?” – обурювався політик. Він наполягає, що такі дії неймовірно шкодять настоям на півострові.
Рефат Чубаров на КПВВ “Каланчак” просить представників влади припинити практику безпідставної перевірки документів з боку Національної поліції Автономної Республіки Крим
Поліцейські запевняють, що вони виявляють на КППВ осіб, які перебувають у розшуку“Ми це все потім вислуховуємо від кримчан. Якщо ви перейдете на той бік, ви зрозумієте, наскільки ввічливі ефесбешники. А в нас тут, навпаки, нагнітається ситуація. Закон не визначає, щоб тут чергували поліцейські. Знайдіть легітимний спосіб та форму своєї роботи, щоб люди почувалися спокійно. Підходьте до підозрюваних у селищі чи Херсоні, але не тут”, – закликав колишній народний депутат Рефат Чубаров.
Правозахисник Віктор Вуйка розповів про свою суперечку з поліцейськими поряд із режимною зоною КПВВ “Чонгар”.
“Не називаючи свого прізвища, посади, спеціального звання, не пред’являючи свого службового посвідчення, поліцейський попросив мене пройти в приміщення для надання паспорта. На питання про причини затримки і перевірки документів він буквально відповів, що “причина в том, что просто могу обшманать”. Водночас, як виявилося, від мене вимагали не показати паспорт, а дати в руки поліцейським. Після чого почали переписувати мої персональні дані та просити мій особистий номер телефону. Я не очікував, що мій візит починатиметься не з митного, а з поліцейського контролю, який там є”, – зізнається правозахисник.
Він нагадав, що громадяни зобов’язані показати паспорт на законну вимогу поліцейських, але за наявності підстав, наведених у ст. 32 закону про Національну поліцію.
“Вимоги пройти до приміщення поста для надання паспорта незаконні, бо це свідчить про адміністративне затримання, а підстав для цього немає. Адже ви свій паспорт перед обличчям поліцейського показали, отже вашу особу встановлено. Ви не зобов’язані надавати відомості про ваш мобільний телефон, місце навчання, роботи або хобі й узагалі з ними у такому разі можете не спілкуватися”, – пояснив Віктор Вуйка.
Кримчани скаржаться правозахисникам, що часто поліцейські погрожують можливими негативними наслідками, якщо вони відмовлять надати документи та номер свого мобільного телефону.
Медична допомога
На КПВВ “Каланчак” та “Чонгар” немає цілодобової медичної допомоги. На переконання, авторів моніторингової доповіді, це створює додаткові ризики для здоров’я громадян, які перетинають КПВВ.
На КПВВ “Чонгар” монітори виявили представника Міжнародного комітету Червоного Хреста, який через те, що приміщення медичного пункту не передане нікому на баланс, знаходитись в приміщенні “Нової пошти”. У нього немає необхідного мінімального набору медикаментів. На КПВВ “Каланчак” медичні працівники на час візиту були відсутні взагалі.
Державні органи розглядають КПВВ “Чонгар” як пілотну модель роботи подібних об’єктів, і якщо вона буде успішною, то її скопіюють для інших контрольно-пропускних пунктів з тимчасово окупованими територіями.
Микола Мирний, журналіст видання ZMINA, для “Дзеркала тижня”
