Інститут масової інформації закликав ООН переглянути міжнародні стандарти захисту журналістів через загрозу російських дронів
Інститут масової інформації (ІМІ) закликав ООН переглянути міжнародні стандарти безпеки журналістів з огляду на нові загрози, зокрема цілеспрямовані атаки російських дронів. Організація запропонувала запровадити спеціальні правила розслідування таких нападів, підтримувати місцеві центри безпеки для медійників та визнати незалежний моніторинг порушень свободи слова частиною державних механізмів захисту журналістів.
Про це повідомили в ІМІ.
Фото: ІМІПропозиції представила директорка організації Оксана Романюк 20 листопада під час Європейської регіональної консультації Управління Верховного комісара ООН з прав людини, присвяченої безпеці журналістів.
Зустріч організували на виконання резолюції Ради ООН з прав людини 59/15, яку ухвалили в липні 2025 року. Документ передбачає дослідження ефективності національних механізмів захисту журналістів та пошук способів протидії новим загрозам.
Однією з головних проблем ІМІ назвав російські атаки дронів на журналістів у прифронтових регіонах. За даними організації, від початку повномасштабного вторгнення під час виконання професійних обов’язків загинули 16 журналістів, четверо з них – унаслідок ударів російських безпілотників.
Як зазначила Романюк, чинні міжнародні стандарти безпеки медійників не містять спеціальних положень щодо захисту від дронів, хоча ця загроза вже забрала життя українських та іноземних журналістів.
Особливу небезпеку становлять FPV-дрони, оператори яких можуть спостерігати за ціллю в реальному часі. В ІМІ вважають, що під час розслідування таких атак правоохоронці мають зʼясовувати, чи міг оператор розпізнати журналіста як цивільну особу. Це може допомогти встановити, чи був напад умисним.
Тому організація пропонує розробити окремі правила розслідування атак дронів на журналістів. Вони мають передбачати швидке збирання цифрових доказів, встановлення операторів безпілотників і військових підрозділів, відповідальних за удари.
В ІМІ закликають зробити протидронову безпеку обовʼязковою частиною підготовки журналістів, які працюють поблизу фронту, а також забезпечити їх детекторами дронів та іншим захисним обладнанням. Допомагати із цим, на думку організації, мають держави, редакції та міжнародні донори.
Окремо ІМІ пропонує чітко розмежовувати незалежну журналістську діяльність і воєнну пропаганду, щоб спеціальні професійні гарантії для журналістів не поширювалися на російських пропагандистів.
Ще одна ініціатива стосується підтримки місцевих центрів безпеки для медійників. Як приклад ІМІ навів власну мережу з 15 медіабаз, які організація розвиває в Україні з 2022 року. Девʼять із них працюють у прифронтових областях. У цих центрах журналісти можуть отримати захисне спорядження, пройти навчання, скористатися консультаціями та іншою допомогою. За даними ІМІ, відвідувачі вже понад 13 тисяч разів скористалися послугами медіабаз.
Організація закликає ООН врахувати цей досвід під час дослідження механізмів захисту журналістів, а Європейську комісію – під час оновлення рекомендацій щодо їхньої безпеки.
Крім того, ІМІ пропонує усунути регуляторні перешкоди, які ускладнюють постачання захисного обладнання через його можливе віднесення до товарів подвійного призначення.
Третя пропозиція ІМІ – визнати незалежний моніторинг порушень свободи слова частиною національних механізмів захисту журналістів. В організації переконані, що систематичне документування нападів, погроз та інших порушень допомагає не лише фіксувати злочини, а й притягувати винних до відповідальності.
ІМІ понад 20 років веде моніторинг “Барометр свободи слова”, а від початку повномасштабної війни окремо документує злочини російських військових проти журналістів і медіа. Станом на жовтень 2026 року організація зафіксувала 989 таких злочинів. Крім того, за даними ІМІ, щонайменше 27 українських медійників залишаються в російському полоні. Водночас організація відстежує порушення свободи слова з боку українських посадовців. Її даними користуються Офіс генерального прокурора, Верховна Рада та міжнародні організації.
Інститут масової інформації пропонує ООН офіційно залучати незалежні громадські організації до національних систем захисту журналістів, забезпечити стабільне фінансування такого моніторингу та налагодити співпрацю між правозахисниками й прокуратурою.
Романюк наголосила, що попри постійні російські атаки українські журналісти продовжують працювати, а досвід, який вони здобули за роки війни, може допомогти міжнародній спільноті вдосконалити механізми захисту медійників.
Нагадаємо, що 3 жовтня 2025 року поблизу Дружківки на Донеччині російський FPV-дрон убив французького фотожурналіста Антоні Лаллікана та тяжко поранив його українського колегу Георгія Іванченка. Обидва мали захисне спорядження з позначками PRESS. Іванченко заявив, що росіяни цілеспрямовано атакували їх дроном. Українські та французькі правоохоронці розпочали розслідування.
Того ж місяця, 23 жовтня, у Краматорську внаслідок російського удару безпілотником “Ланцет” загинули воєнна кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова (Губанова) та оператор Євген Кармазін.
У березні 2026 року знімальна група “Суспільне Дніпро” змогла уникнути атаки російського FPV-дрона під час роботи в селищі Демурине на Дніпропетровщині. Журналісти вчасно отримали попередження від детектора безпілотників, залишили автомобіль і знайшли укриття.
Читайте також: Найбільша загроза – дрони. Журналісти на війні шукають технологічний захист, але є ризик, що це назвуть зброєю