Щонайменше 20 правозахисних організацій припинили або скоротили співпрацю з МКС через санкції США

Щонайменше 20 правозахисних організацій у світі припинили або суттєво скоротили співпрацю з Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі через санкції адміністрації президента США Дональда Трампа. Правозахисники побоюються потрапити під обмеження, тому відмовляються передавати суду докази міжнародних злочинів та допомагати в розслідуваннях.

Про це йдеться у спільному розслідуванні нідерландської журналістської платформи Investico та німецького видання Süddeutsche Zeitung.

Журналісти дослідили ситуацію в понад ста правозахисних організаціях. Зʼясувалося, що співпрацю із судом обмежили навіть такі великі організації, як Human Rights Watch. Водночас нідерландський підрозділ Save the Children шукає способи продовжити роботу з МКС, не порушуючи американських санкцій.

За словами представників кількох організацій, американські донори прямо заборонили їм співпрацювати із судом. Деякі отримали нові договори з відповідними обмеженнями. Водночас від співпраці відмовляються й європейські організації, які безпосередньо не підпадають під санкції США, але побоюються втратити фінансування або самі опинитися під обмеженнями.

Зокрема, одній з європейських організацій, яка документує порушення прав людини в Україні, Східній Африці та на Близькому Сході, американський донор заборонив використовувати його кошти для співпраці з МКС.

Правозахисні організації відіграють важливу роль у розслідуванні міжнародних злочинів. Вони документують порушення, збирають свідчення очевидців, передають докази та допомагають встановлювати обставини злочинів.

Колишня головна прокурорка МКС Фату Бенсуда пояснила журналістам, що хоча громадські організації не проводять розслідувань від імені суду, вони допомагають слідчим знаходити свідків та перевіряти докази. Тому припинення такої співпраці може ускладнити розслідування воєнних злочинів та інших міжнародних правопорушень.

Розслідувачі також зʼясували, що частина правозахисних організацій продовжує допомагати суду таємно. Інші відмовляються брати участь у заходах за участі працівників МКС або палестинських організацій, проти яких США запровадили санкції.

Журналісти припускають, що реальна кількість організацій, які обмежили співпрацю з МКС, може бути значно більшою. Багато правозахисників відмовилися публічно говорити про наслідки санкцій.

У Міністерстві закордонних справ Нідерландів, де розташований МКС, заявили, що країна не має окремого обовʼязку захищати громадські організації від наслідків американських санкцій. Водночас нідерландська влада виступає за спільну реакцію на ці обмеження, зокрема на рівні Європейського Союзу.

Нагадаємо, що 9 жовтня США запровадили санкції проти МКС як установи. Перед цим американська влада внесла до санкційних списків 13 суддів, прокурорів та інших представників суду, а також три палестинські правозахисні організації. Нові обмеження проти установи мають повністю запрацювати після шестимісячного перехідного періоду.

Адміністрація Трампа пояснює свою позицію тим, що США не визнають юрисдикції МКС щодо американських громадян і посадовців. Натомість у суді вважають санкції спробою перешкодити незалежному розслідуванню міжнародних злочинів та залякати тих, хто допомагає встановлювати відповідальність за них.

Крім того, у жовтні Парламентська асамблея Ради Європи закликала міжнародну спільноту захистити суддів і прокурорів МКС від санкцій та переслідувань. У резолюції асамблея засудила тиск із боку США та Росії, повʼязаний із розслідуваннями міжнародних злочинів в Україні, Афганістані та Палестині.

МКС зокрема розслідує воєнні злочини Росії в Україні. Так, у березні 2023 року суд видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за підозрою в незаконній депортації українських дітей.